Планування збуту продукції.

Планування збуту продукції є однієї з найважливіших складових у системі планів підприємства й разом з тим однієї із самих складних частин, оскільки немає досить надійних методик як для визначення місткості ринку так і для оцінки ефективності збутових заходів.

На підставі даних регіональних представників і оцінки розвитку економіки в цілому визначаються параметри кривих попиту на продукцію підприємства на короткому періоді, тобто розраховуються такі параметри:

Q = a - b*P;

Ступінь цінової еластичності попиту виміряється коефіцієнтом цінової еластичності, що обчислюють по формулі:

процентна зміна кількості попиту

Ер=

процентна зміна ціни

де Ер - еластичність попиту від ціни.

Щоб уникнути невизначеності в розрахунках звичайно використають середні значення ціни й кількості продукції для аналізованого періоду. Такий спосіб розрахунку дозволяє обчислити коефіцієнт дугової еластичності. Формула при цьому прикмет вид:

Ep=(Q/(P*((Po+P1):2)/((Qo+Q1):2)

Аналогічно розраховується й еластичність попиту від рівня доходів споживачів.

План цілей і заходів відділу збуту має такий вид:

Основні цілі:

Доля ринку( по продуктах і ринкам)

Збут ( по продуктах і ринкам у попередні періоди й планований);

Оборот ( по продуктах, ринкам і групам споживачів)

Брутто прибуток і рентабельність обороту

Витрати збуту

Впровадження нових продуктів

Усунення вузьких місць.

Заходи розробляються по строках, виконавцям з розрахунком передбачуваних витрат і очікуваного результату. Вони звичайно мають таку структуру:

1. Продуктові:

а. формування асортиментів (функції, дизайн, якість);

б. маркування.

в. упакування.

г. обслуговування покупців.

2. Контрактно-цінові:

а. формування цін включаючи знижки ( на підставі параметрів кривій попиту);

б. надання кредитів;

в. узгодження строків поставки;

г. формування умов поставки;

д. формування умов оплати.

3. Збуті-розподільні:

а. канали збуту

б складування

в. транспортування

4. Комунікаційні:

а. продажу;

б. реклама;

в. виставки;

г. стимулювання продажів.

5. Ринкові дослідження.

Планування виробництва продукції

Планування виробничих витрат є основою для ціноутворення на продукцію підприємства й тому від якості цих розрахунків залежить кінцевий результат - одержання максимуму прибутку.

Розрахунок витрат виробляється в напрямку прямих витрат (основні матеріали, основна заробітна плата виробничих робітників) і непрямих (накладних) витрат. Необхідно відзначити, що витрати повинні плануватися на базі нормативних ставок витрат часу й матеріалів, а також стабільних цін.

Планові прямі витрати матеріалів можна визначити по формулі:

MK- прямі витрати матеріалів за період

Xi - обсяг випуску продукції

a_hi - коефіцієнт втрат матеріалу в наслідку шлюбу

q_h - ціна матеріалу

m_hi - норма витрати матеріалу

Витрати по основній заробітній платі основних робітників обчислюються по формулі:

t_si - норма часу по операції на одиницю продукції

w_s - середня тарифна ставка за одиницю часу

LK - прямі витрати по оплаті праці за період

При аналізі використання праці й заробітної плати використаються такі розрахунки:

(Q =Чп (Птп - Птб)

При плануванні накладних витрат всі витрати прийнята ділити на умовно постійні (амортизація, відсотки, зарплата апарата керування) і умовно змінні (рухова енергія, допоміжні матеріали)

У рамках планування накладних витрат робляться розрахунки по:

Витратам обумовленим завантаженням потужності:

заробітна плата

надбавки за понаднормові

інструменти, прилади й МБП

зміст устаткування

допоміжні матеріали

паливо й енергія

Витрати не обумовлені завантаженням:

оклади

кошторисні соціальні витрати

витрати на зміст приміщень

відсотки

амортизація

Планова ставка витрат на одиницю планової потужності.

Для аналізу відхилень по виробничих витратах використаються наступні формули:

DЗ =(МЕ₀ - МЕ₁)*Q ₁

ПТ₀

DЗ = УЗП₀ *(1 - ---- )*Q₁

ПТ₁

Аб Ап

(З =( ---- - ----- )* Qп

Qб Qп

Іноді перспективним виявляється методика калькуляції виробничих витрат на основі калькуляційної ставки машиночасу. Це робиться в такий спосіб:

1. Визначаються техніко-економічні показники по провідній групі встаткування:

Відбудовна вартість

термін служби

ставка калькуляційного відсотка

коефіцієнт витрат на обслуговування (40% від вартості устаткування)

потреба в площі

річна орендна плата

витрати на енергію ( по встановленій потужності двигунів)

інструменти й оснащення

допоміжні матеріали

заробітна плата допоміжних робітників.

Тф = Др*Тсм*Ксм

2. Визначається річний фонд часу роботи з формули

3. Визначаються калькуляційні відсотки

Окис /2*0,12

ДО% = -----------

Тф

4. Розраховується калькуляційна амортизація:

5. Розраховується необхідна потужність у годинниках для виробництва одиниці виробу.

6. Розраховується калькуляція на один виріб:

Прямі матеріальні витрати(ПМЗ)

Матеріальні накладні витрати (20% отпмз)

Ставка машиночасів на 1 виріб

Основна зарплата ( на основі трудомісткості виробу)

Залишкові накладні витрати (80% від основний ЗП)

Спеціальні прямі витрати (оснащення).

Разом витрати на виготовлення одиниці виробу.

№ 5 Планування і контроль ресурсного забезпечення операційної діяльності