
- •Наукові основи планування.
- •Методологічні основи планування.
- •Сутність планування та особливості його здійснення на підприємстві
- •Система планів підприємства.
- •Планування збуту продукції.
- •Планування виробництва продукції
- •Матеріально-технічне забезпечення виробництва.
- •Забезпечення операційної діяльності виробничої потужність.
- •Планування й контроль оновлення продукції
- •Організаційно-технічний розвиток.
Методологічні основи планування.
Планування може давати позитивні результати тільки в тому випадку, якщо воно має солідну наукову базу, тобто тільки в тому випадку, якщо воно опирається на знання об'єктивних економічних законів. Такою базою може служити наступний перелік законів.
Багатство природи нікуди не зникає, воно лише міняє власників і зовнішню форму.
Усе в економічних системах являє собою єдине ціле й для будь-якої окремої частини системи завжди існує інша частина, що доповнює її.
Суб'єкти, що функціонують у режимі самозбереження, можуть взаємодіяти тільки на основі еквівалентності обміну. При цьому, звичайно, ураховуються реальні умови, у яких перебуває кожний із суб'єктів.
Всі елементи й всі зв'язки в системах завжди пропорційні у всіх відносинах причому пропорції завжди відповідає конкретним умовам даного моменту.
Закон єдності й боротьби протилежностей. Оскільки та сама річ, у те саме час є те й протилежне цьому, остільки протилежності переходять друг у друга.
Всі зміни, всіх економічних параметрів, завжди, базуються на змінах кількісних. А оскільки існує боротьба протилежностей, остільки всі економічні процеси мають вигляд кривої насичення, тобто завжди мають крапку міри, після якої явище переходить у свою протилежність. ( Занадто добре теж не добре).
Закон заперечення. Економічні системи ніколи не міняються повністю, оскільки відносно ефективна частина минулої системи завжди залишається й доповнюється новими зв'язками.
Загальносистемні строки життя елементів і процесів прагнуть до максимальної пропорційності за найкоротший час.
Продуктивності всіх елементів системи по всіх речах прагнуть до пропорційності за найкоротший час.
Швидкість зміни продуктивності прагне до максимальної пропорційності.
В економічних системах існує тенденція до наростання умовно постійної частини.
В економічних системах існує тенденція до зменшення загальносистемних строків життя елементів і процесів.
В економічних системах існує тенденція до росту спеціалізації універсальних елементів.
Швидкості оборотів систем по різних речах прагнуть до пропорційності.
Коефіцієнти перетворення однієї речі в іншу являють собою єдиний комплекс і залежать від строків життя речей, продуктивності елементів і спрямованості зв'язків між елементами.
Вартість величина, яка характеризує необхідне ,майбутнє, розподіл загальносистемного часу й вона залежить як від величини загальносистемного часу так і від величини коефіцієнта перетворення.
Будь-яка система прагне до актуальної ефективності більшої чим у будь-якої іншої системи.
Будь-яка система прагне до підвищення власної ефективності насамперед і переважно за рахунок інших систем.
Будь-яка система й будь-який процес мають "вузьке місце" обмежуюча можливість розвитку.
Усе можна замінити на все, але тільки в різних пропорціях.
В умовах агресивного середовища, коли все прагнуть підвищити власну ефективність за рахунок один одного, усі функціонують на основі принципу близькодії, тобто використають найкраще із того, що залишились.
Закон убутної родючості. В умовах існування принципу близькодії спочатку завжди використовується найкраще з можливого.
Оскільки принцип близькодії створює обмеження в просторі й часі, остільки швидкість процесів в обмежених системах зростає.
Оскільки будь-яка система прагне до підвищення своєї ефективності насамперед за рахунок інших систем, остільки існує тенденція до монополізації.
У даному місці, тепер, за даних умов величина попиту буде тим більше чим менше ціна товару.
У даному місці, тепер, за даних умов величина пропозиції буде тим більше чим вище ціна товару.
Будь-яка система прагне до постійної рівності граничних витрат і граничного доходу.
Ефект масштабу визначає зменшення витрат з ростом продуктивності систем з наступним їхнім наростанням.
Оскільки термін служби для якого або елемента відомий, остільки відомо й тривалість обороту по даному елементі і як би далеко не відстояв від нього, у системі поділі праці, інший елемент добуток часу його обороту на продуктивність щодо елемента, узятого за крапку відліку є величина постійна.
Тому що існує система з багатьох оборотів, те виграючи в продуктивності при створенні комплектуючих, ми завжди програємо в часі, оскільки зменшуючи продуктивності, ми повинні відносити крапку запуску у виробництво комплектуючих усе далі від крапки готовності основного товару. У такий спосіб виграючи в ресурсах ми програємо в часі.
Оскільки, в остаточному підсумку, для виробництва якого або елемента необхідний він сам, але в менших обсягах, остільки в системі існує поняття мультиплікатора, що показує в скільки разів результат перевищує початкові вкладення.
У гнучких системах завжди реалізується принцип - рівний прибуток на рівний капітал.
В умовах коли кожний з елементів прагне до актуальної ефективності, порушуючи при цьому пропорційність системи, необхідно системне доповнення у формі стимулу, величина якого залежить від ефективності капіталу й значимості об'єкта, що виступає як стимул.
Ширше знання досягається тим швидше чим більше частота повторення явищ, більше його значимість і менше складність.
Крім того сам процес планування повинен відповідати наступним принципам:
принципу цільової орієнтації, тобто всі планові розрахунки повинні бути зв'язані в єдине ціле для досягнення комплексу соціально-економічних цілей поставлених власниками підприємства;
принципу комплексності планів, тобто плани повинні зачіпати всі сторони діяльності підприємства й взаємопов'язані між собою в часі й по ресурсах;
принципу безперервності, тобто плани повинні мати спадкоємність по інтервалах часу;
принципу гнучкості планів, тобто плани піддаватися коректуванню в слідстві зміни зовнішнього й внутрішнього середовища;
принципу контролю, тобто повинна існувати системі контролингу як рівня виконання планових показників так і зміна параметрів навколишнього середовища;
принципу необхідної озброєності, тобто планові розрахунки повинні бути забезпечені необхідними ресурсами;
принципу нормальності, тобто в основу планування повинні бути покладені науково обґрунтовані норми й нормативи.
№2 Побудова системи планування і контролю діяльності підприємства