Наднирники

Місце розташування в організмі, розміри і структура наднирників. У більшості хребетних наднирники представлені утвореннями, що складаються з двох ембріонально різних тканин: мезодерми, що дає початок розвитку інтерреналової, чи кіркової, речовини наднирників, і ектодерми, з якої формується хромофінна, чи мозкова, речовина наднирників.

Розташовані наднирники у верхнього полюса нирок, охоплюючи їх у вигляді шапочки. У людини маса наднирника складає 5-7 г, довжина – 4,5 см, ширина – 2,5-3,0 см

Значення мозкового шару наднирників. Хромофінні клітини розкидані по всьому організму: вони виявляються в складі симпатичної системи, каротидних тільцях, розгалуженні аорти, селезінці, печінці і т..д.. Наднирники людини секретують у 10 разів більше адреналіну, ніж норадреналіну. Гормони мозкового шару наднирників здійснюють реакції на «крайні» впливи, реакції, спрямовані на підтримку гомеостазу. Стресові ситуації викликають збільшення секреції гормону в 1000 разів.

Дія адреналіну і норадреналіна не зовсім однозначна. Агресивні емоції супроводжуються виділенням норадреналіна, а слабкі емоції – адреналіну. Болючі імпульси, зниження вмісту цукру в крові викликають виділення адреналіну, а фізична робота, втрата крові приводять до посилення секреції норадреналіна. Адреналін більш інтенсивно гальмує гладку мускулатуру, чим норадреналін.

СТАТЕВІ ЗАЛОЗИ До статевих залоз відносяться яєчка та сім’яники в чоловіків і яєчники в жінок. Між насінними канальцами знаходиться сполучна тканина з интерстициальными клітинами Лейдига, що виробляють статеві гормони.

Чоловічі статеві гормони називають андрогенами. Вони виробляються не тільки в яєчках, але й у наднирниках. Основним чоловічим половим гормоном є тестостерон. Кількість його в чоловіків у 100 мол плазми крові складає 0,8 мкг. Андрогени, змінюючи активність деяких ферментів, впливають на ріст різних тканин, особливо м’язової.

В організмі жінок також виробляються андрогени (у яєчниках), але кількість їх дуже невелика.

У жіночому організмі андрогени придушують менструальну функцію, гальмують овуляцію і лактацію.

Місце розташування, розмір і структура жіночих статевих залоз. Яєчник дорослої жінки досягає в середньому маси 4–5 г. Частина жіночих статевих гормонів утвориться там же, де відбувається дозрівання яйцеклітини, – у фолікулах. Інші гормони синтезуються в жовтому тілі. У яєчниках мається інтерстиціальна тканина, з такої ж тканини як і насінники. У ній формується невелика кількість андрогенів і гормонів, що в основному утворюються в корі наднирників – кортикостероїдів.

Гормони яєчників. Яєчники секретують естрогени, прогестини і релаксин.

Естрогени одержали свою назву у відповідності зі здатністю викликати тічку у статевонезрілих самок тварин. Серед естрогенів розрізняють естрадіол, естрон і естріол. Найбільш активний з них естрон, найменш активний естріол..

ВИЛОЧКОВА ЗАЛОЗА

Місце розташування, розмір і будова вилочковой залози.

Вилочкова залоза утворена епітелієм і лімфоцитами, що є одним з видів білих кров’яних тілець. Вона розташована за грудиною, маса її складає 38г. Зовні вилочкова залоза вкрита капсулою, від якої усередину залози відходять перегородки, що розділяють залозу на окремі часточки. Кожна з иих складається з коркової і мозкової речовини. Основу того й інший складає багатошаровий епітелій, клітини якого зв’язані між собою цитоплазматичними відростками. У кірковій речовині є велика кількість лімфоцитів, що додає йому більш темний колір. Мозкова, більш світла речовина містить мало лімфоцитів. У ній містяться шаруваті епітеліальні тільця. Вони утворені епітеліальними клітинами, що концентрично нашаровуються один на одного. Внутрішні клітини постійно піддаються зроговінню і відмиранню, а зовні відбуваються нашаровування нових клітин.

ЕПІФІЗ

Місце розташування в організмі, розмір і структура епіфіза.

Епіфіз, чи шишкоподібна залоза, розташований між передніми горбами чотиригір’я. Зовні епіфіз вокритий сполучнотканинною капсулою, від якої усередину відходять перегородки, що розділяють його на часточки. Кожна з часточок містить секреторні клітини епіфіза. У проміжках між клітинами розташовані нейроглія і тонкі нервові волокна. Маса епіфіза складає 100-200 мг.

Функціональне значення епіфіза. З епіфіза виділене активна сполука – мелатонін. Він, будучи антагоністом меланоформного гормону гіпофіза, викликає посветление фарбування тіла. Це ж з’єднання діє негативно на функцію статевих залоз. У тварин видалення епіфіза приводить до передчасного статевого дозрівання. Вважають, що така дія епіфіза реалізується через гіпофіз: епіфіз гальмує його гонадотропну функцію.

ПІДШЛУНКОВА ЗАЛОЗА

Місце розташування, розмір і структура підшлункової залози.

Підшлункова залоза є органом і зовнішньої і внутрішньої секреції. Ендокринна частина залози представлена окремими клітинними групами, що утворять невеликі острівці в масі всієї іншої її тканини. Гормони підшлункової залози. В острівцях Лангерганса утворюються три гормони: інсулін, глюкагон і ліпокаїн.

Молекула інсуліну складається з двох ланцюгів: А и В. Ланцюг А включає 21 амінокислотний залишок, а ланцюг В – 13-30. Встановлено, що інсулін утворюється в β-клітинах. Для його зв’язування з білком гранул і наступного звільнення необхідний цинк. Інсулін – ефективний засіб лікування діабету. Він дає можливість протягом десятиліть зберігати працездатність хворих