
- •Методичні рекомендації до виконання лабораторних робіт з дисципліни
- •Загальні вказівки
- •Загальні відомості про роботу в лабораторії
- •Змістовий модуль: Фізіологія збудливих структур Основні поняття
- •Лабораторна робота 1 Виготовлення нервово-м’язового препарату, реоскопічної лапки, препарату литкового м’яза жаби
- •Лабораторна робота 2 Дослідження збудливості нерва та м’яза жаби
- •Лабораторна робота 3 Класифікація подразників за їхньою силою. Залежність величини відповідної реакції від сили подразника
- •Лабораторна робота 4 Реєстрація мембранного потенціалу м’язового волокна
- •Лабораторна робота 5 Парабіоз. Фазовий характер парабіотичних явищ
- •Фізіологія мязів Лабораторна робота 6 Поодиноке та тетанічне скорочення скелетного м’яза. Оптимум і песимум частоти подразнення
- •Лабораторна робота 7 Визначення сили та витривалості м’язів людини
- •2. Визначення сили м’язів становим динамометром.
- •Лабораторна робота 8 Ергографія. Феномен „активного відпочинку” за і.М.Сеченовим
- •Змістовий модуль: Нервова регуляція функцій організму Основні поняття
- •Лабораторна робота 10 Ізольоване проведення збудження по нерву
- •Лабораторна робота 11 Закон фізіологічної неперервності нерва
- •Загальна фізіологія центральної нервової системи Лабораторна робота 12 Рефлекси спинного мозку жаби
- •1. Спостереження згинального рефлексу у жаби.
- •Лабораторна робота 13 Аналіз рефлекторної дуги
- •Лабораторна робота 14 Гальмування рефлексів спинного мозку периферичним подразненням
- •Лабораторна робота 16 Адаптація терморецепторів шкіри до дії температури. Явище контрасту
- •Лабораторна робота 17 Спостереження сліпої плями
- •Лабораторна робота 18 Акомодація ока. Визначення гостроти зору. Визначення поля зору
- •Лабораторна робота 19 Дослідження сприймання звукових коливань з повітря і через кістки черепа
- •Лабораторна робота 20 Властивості рецепторів рухового апарату
- •Лабораторна робота 21 Оцінка статичної та динамічної координації
- •Лабораторна робота 22 Дослідження нюху у людини
- •Лабораторна робота 23 Визначення порога смакової чутливості у людини
- •Вища нервова діяльність Лабораторна робота 24 Вироблення умовного рефлексу у людини
- •Лабораторна робота 25 Виявлення деяких особливостей вищої нервової діяльності (внд) людини
- •Лабораторна робота 26 Дослідження короткочасної пам’яті. Визначення обсягу безпосереднього запам’ятовування
- •Змістовий модуль: Гуморальна регуляція та роль ендокринних залоз у регуляції вісцеральних систем Основні поняття
- •Лабораторна робота 27 Вплив гормону середньої долі гіпофіза на пігментні клітини жаби
Лабораторна робота 2 Дослідження збудливості нерва та м’яза жаби
Мета і завдання. Познайомитися з поняттям про збудливість як показник фізіологічних властивостей тканини. Дослідити збудливість нервово-м’язового препарату жаби. Визначити поріг сили подразнення для нерва та для м’яза.
Об’єкт дослідження: жаба.
Матеріали та обладнання: препарувальний набір, міограф, вата, розчин Рінгера, електростимулятор, електроди, марлеві салфетки, фізіологічний розчин, ефір або спирт.
Питання для теоретичної підготовки:
Загальна характеристика збудливих тканин.
Параметри збудливості.
Залежність між порогом подразнення і збудливістю.
Для виконання роботи ознайомитися з правилами користування електростимулятором, перевірити його справність.
Хід роботи.
Приготувати нервово-м’язовий препарат жаби, закріпити його у міографі.
Ввімкнути у мережу електростимулятор, тумблер „частота Гц” поставити у положення „1”, важілець „амплітуда В” – у положення „0,01”.
Прикласти електроди електростимулятора до нерва препарату (непряме подразнення м’яза) і наносити подразнення, поступово збільшуючи силу його обертанням тумблера „амплітуда В”. Слідкувати за реакцією м’яза препарату. При одержанні мінімальної відповіді м’яза припинити подразнення. Визначити поріг подразнення нерва в умовних одиницях. Для цього показання шкали „амплітуда В” помножити на 0,01 (наприклад, 4×0,01=0,04 ум. од.). Результат занести у протокол досліду.
Прикласти електроди безпосередньо до м’яза (пряме подразнення м’яза). Ввімкнути електростимулятор і, збільшуючи амплітуду подразнення до кінця шкали (амплітуда В), спостерігати за реакцією м’яза. При відсутності видимої відповідної реакції поставити тумблер „амплітуда В” у положення „0”, а важілець перевести з 0,01 на 0,1 (середнє положення). Збільшуючи амплітуду, подразнювати м’яз до мінімального скорочення. Результат визначити також в умовних одиницях (наприклад, 11×0,1=1,1) і занести у протокол досліду. Порівняти величини порога подразнення нерва та м’яза і зробити висновок.
Завдання для самостійного виконання. Провести визначення порога подразнення нерва і м’язів із зміненою (охолодженням, нагріванням тощо) збудливістю. Порівняти одержані результати, зробити висновки.
Контрольні запитання і завдання:
Що таке пряме і непряме подразнення м’яза?
Збудливість якої тканини вище: нерва чи м’яза?
Охарактеризуйте залежність між порогом сили та збудливістю.
Лабораторна робота 3 Класифікація подразників за їхньою силою. Залежність величини відповідної реакції від сили подразника
Мета і завдання. На нервово-м’язовому препараті визначити пороговий, підпорогові, надпорогові – максимальний, субмаксимальні, надмаксимальні подразники. Визначити залежність величини відповідної реакції від сили подразника.
Матеріали та обладнання: препарувальний набір, міограф, кімограф, електростимулятор, вата, марлеві салфетки, розчин Рінгера, неполяризовані електроди.
Об’єкт дослідження: жаба.
Питання для теоретичної підготовки.
Подразливість і подразнення.
Зміни, що виникають у тканинах при подразненні.
Подразники, їх види.
Хід роботи.
Приготувати нервово-м’язовий препарат. Закріпити його в міографі. Пишучий важілець підвести до кімографа, повернути його барабан рукою, щоб важілець накреслив на ньому горизонтальну (базову) лінію (приблизно 1 см). Нерв препарату покласти на електроди і наносити на нього подразнення частотою 1 Гц, починаючи з амплітуди 1 В, при крайньому лівому (0,01) положенні рукоятки „амплітуда В”. При появі видимої відповідної реакції (скорочення м’яза) записати величину скорочення на кімографі у вигляді вертикальної лінії. Потім рукою пересунути барабан кімографа на 0,5–1 см, збільшити амплітуду на 1 поділку, нанести подразнення і записати нову вертикальну лінію на кімографі поряд із першою. Продовжувати наносити подразнення, збільшуючи кожний раз амплітуду на 1–2 В, і записувати на кімографі величину скорочення м’яза (пересуваючи барабан кімографа рукою) доти, доки величина скорочення його (висота лінії на кімографі) перестане збільшуватися.
Виміряти (у міліметрах) висоту записаних на кімографі ліній, що характеризують величину скорочення м’яза, і занести ці показники у таблицю протоколу досліду. Позначити у таблиці подразники порогової, підпорогової, надпорогової сили. Серед надпорогових вказати величину максимального, суб- та надмаксимального подразників. Вирізати запис на стрічці кімографа і вклеїти у зошит (або замалювати).
Таблиця 1
Таблиця результатів досліду
Параметри подразника |
Скорочення м’язів, мм |
Класифікація подразників за силою |
||
Частота, Гц |
Амплітуда, В |
Сила, ум.од. |
||
1 |
1 |
0,01 |
0 |
Підпорогові |
1 |
2 |
0,02 |
0 |
|
1 |
3 |
0,03 |
0 |
|
1 |
4 |
0,04 |
3 |
Пороговий |
1 |
5 і т.п. |
0,05 і т.п. |
9 і т.п. |
Субмаксимальні |
1 |
11 |
0,11 |
48 |
Максимальний Надпорогові |
1 |
12 |
0,12 |
48 |
Надмаксимальні |
1 |
13 |
0,13 |
48 |
Проаналізувати результати досліду і зробити висновок про залежність величини відповідної реакції (скорочення м’яза) від сили подразника.
Контрольні запитання і завдання:
Дати визначення порогового, підпорогового, надпорогового, максимального, суб- та надмаксималь-ного подразників.
Чому подразники підпорогової сили не викликають відповідної реакції?
Які явища відбуваються на клітинній мембрані при дії подразника порогової сили?