2Вибіркове спостереження

2.1Мета заняття

Метою заняття є закріплення теоретичних знань студентів щодо принципів і способів організації випадкового відбору певної частини генеральної сукупності, за характеристиками якої можна робити надійні статистичні висновки.

2.2Методичні вказівки з організації самостійної роботи студентів

Під час підготовки до практичного заняття необхідно ознайомитись з літературою [4, c.124-155; 5, с.230-274].

У підручнику [4] широко подано теорію організації вибіркового спостереження за різними формами і видами, наведено розрахункові формули репрезентативного обсягу, стандартної похибки різноманітних вибірок. Особлива увага приділяється методологічним основам малої вибірки та галузям застосування вибіркового методу.

У підручнику [5] розглянуті приклади вибіркових досліджень в сфері маркетингу та комерційній діяльності, обґрунтовано застосування комбінації різних способів формування вибіркових сукупностей у різній послідовності.

Для досягнення поставленої мети практичного заняття студент повинен ознайомитися з рекомендованою до вивчення літературою, з теоретичними відомостями даних методичних вказівок, розглянути приклади вирішення задач за темою, а також розв’язати задачі, що запропонував до вирішення викладач.

Перед виконанням практичного завдання студент повинен знати:

1. види, способи і форми вибіркового дослідження;

2. принципи поширення вибіркових характеристик на генеральну сукупність;

вміти визначати:

1. стандартну похибку вибірки;

2. граничну похибку вибірки;

3. похибки механічного, розшарованого, серійного, типового відбору;

4. репрезентативний обсяг вибірки;

5. імовірність вибіркових характеристик у генеральній сукупності.

Стисло наведемо основні теоретичні відомості за темою практичного заняття.

Вибіркове спостереження – науково обгрунтований засіб несуцільного спостереження, при якому досліджується лише частина сукупності, відіб­рана за певними правилами вибірки, і який забезпечує результати, що характеризують усю сукупність в цілому.

Сукупність, з якої провадять вибір одиниць, нази­вають генеральною, а відібрану частину – вибіркою.

Середня помилка вибірки при простому повторному відборі:

.

Якщо вибіркове спостереження застосовується для визначення частки ознаки, то середня помилка частки обчислюється за формулою:

.

При безповторному відборі середня помилка ви­бірки дорівнює:

,

а помилка частки:

.

Таблиця 2.1 — Граничні помилки вибірки при типовому відборі

Схема відбору	Гранична помилка вибірки
	для середньої	для частки
Повторний
Безповторний

2.3Контрольні запитання та завдання

1. Для чого при проведенні вибіркового спостереження визначається необхідний обсяг вибірки?

2. Чим визначається гранична помилка вибірки?

3. Що являє собою механічний спосіб відбору? Наведіть приклад.

4. Які існують схеми відбору, умови їх застосування?

5. В чому полягають особливості типового відбору? Наведіть приклад.

6. Як перевірити репрезентативність вибіркової сукупності?

7. Як зміниться величина випадкової помилки, якщо обсяг вибірки збільшити на 21%?

8. Чи зміниться середня помилка вибірки, якщо замість повторного відбору провести безповторний відбір?

9. В чому полягає особливість застосування малої вибірки?

10. Яким правилом користуються при визначенні граничної по­милки малої вибірки?