Слайд № 5.

На початку квітня 1630 р. Станіслав Конецпольський виступив з Бара і попрямував на Київ, закликаючи шляхту приєднуватися до очолюваного ним коронного війська, щоб «гасити цей вогонь хлопською кров'ю».

Трясило, разом із повстанцями, вирушив із Січі. Селяни й міщани, гуртуючись у загони, оголошували себе козаками, нападали на панські маєтки, підпалювали, руйнували їх, убивали власників, управителів, орендарів, захоплювали панське майно, заводили козацькі порядки. Повстанці зайняли Канів, а потім і Переяслав. Саме тут, у Переяславі (сьогодні це Переяслав-Хмельницький) зустрілися війська поляків і українців. Запеклі, кровопролитні бої тривали три тижні. За цей час обидві сторони мали багато втрат і були виснажені.

Слайд № 6.

Проте, найжорстокіший бій відбувся вночі з 19-на 20 травня, а зранку повстанці вщент розгромили добірну шляхетську корогву — Золоту роту, яка охороняла штаб Конецпольського. Сам Конецпольський ледве врятувався. Це була блискуча перемога українців.

Повстання під проводом Тараса Трясило мало велике історичне значення,бо було першим збройним виступом козаків,який мав яскраву національно-визвольну спрямованість.

Ця подія ввійшла в історію під назвою «Тарасова ніч», і знайшла відображення в однойменному творі Тараса Шевченко.

ІІ-Б. Робота за темою уроку. Робота учнів класу зі вчителем української літератури.

Учитель: Дякую за цікавий матеріал. Отже, ми з вами уявили головного героя та його епоху Через хвилину ми з вами прослухаємо аудіо запис поеми «Тарасова ніч» Тараса Григоровича Шевченка, а перед тим, як завжди: «Словникова робота».

Слайд № 5 –« Словникова робота»

Перед усім, зверніть увагу на слова, значення яких, можливо, вам буде невідомим. Ці слова є у підручнику, ст..52-55. Давайте прочитаємо, що вони означають? (Діти зачитують значення слів).

1) Тарасова ніч — історична подія, розгром повсталими козаками на чолі з гетьманом Тарасом Федоровичем, прозваним на Запорізькій Січі Трясилом, шляхетського війська. Це одна з перших значних козацьких перемог над польським військом, яка в народі одержала назву «Тарасова ніч».

2) Галич — зграя галок.

3) Уніати — прибічники унії (об'єднання православної та католицької церков).

4) Наливайко Северин — козацький сотник. Кравчина — так іноді називали Наливайка, мабуть, тому, що він походив з родини кравця.

5) Павлюга (Павлюк) — ватажок козацького повстання.

6) Бунчук — ознака гетьманської влади — булава з металевою кулькою на кінці та прикрасою-китицею з кінського волосу.

7) Трубайло — народна назва річки Трубіж, лівої притоки Дніпра.

8) Альта — притока річки Трубіж

Учитель: А тепер прослухаємо аудіозапис поеми "Тарасова ніч" у виконанні народного артиста України Святослава Максимчука, разом з тим читаючи поему в підручнику ст. 52-55, намагаючись уявити описані події.

Слайд № 6 – «Аудіозапис поеми «Тарасова ніч»

Учитель: Чи сподобалося вам? Чи звернули ви увагу на виразність художнього читання? Які образи вам навіяло це слухання? А тепер, спробуймо визначити тему та ідею твору.

СЛАЙД № 7 – «Тема, ідея, композиція»

Тема: зображення боротьби українського козацтва з польськими загарбниками; змалювання ночі розгрому армії польського воєначальника Конецпольського під час антишляхетського повстання 1630 р., очоленого гетьманом Тарасом Федоровичем (Трясилом).

Ідея: возвеличення мужності, героїзму, цілеспрямованості, наполегливої віри в перемогу козаків на чолі з гетьманом Трясилом; засудження жорстокості, жадібності ляхів, які полонили український народ, позбавляючи його навіть віри християнської.

Композиція. Події у творі перемежовуються у двох часових площинах — сучасній (спів кобзаря) і минулій (боротьба українського народу з ляхами). Перемога козаків на чолі з Тарасом Федоровичем (Трясилом) над польським військом Конецпольського.

Робота в зошитах: учні записують тему та ідею твору.

Учитель: Наступним кроком буде характеристика образу головного героя поеми – Тараса Трясило. Знайдіть, будь ласка, у творі рядки, які описують Тараса Трясило? З ким його порівнює поет?

(Очікувані відповіді учнів: Тарас Трясило – відважний – рішучий – впевнений у собі – вміє прислухатися до думки інших, цілеспрямований, його називають батьком – приклад для козаків).

ІІ-В. Фізхвилинка. Учні працюють зі вчителем історії.

(в супроводі з музикою, учні повторюють рухи вчительки історії, яка розповідає про події історії тих часів)

Навесні 1630 року Коронний гетьман Речі Посполитої Станіслав Конецпольський наблизився до Переяслава. Всі жителі вийшли (встали та вийшли з-за парт) на захист рідної землі. Допоможемо їм разом. Зараз ми на стінах міста, поглянути вниз (нахилилися вперед) аж страшно (відхилилися назад). Подивилися, чи близько вже ворог (приклали руку до чола)? Праворуч (поворот тілом). Ліворуч (поворот тілом). Здається, вже зовсім рядом! Обережно, пригніться (присіли), навколо свистять ворожі стріли. Допомога наша дуже потрібна! Головне завдання не впустити ворога до міста. Тож допомагаємо (встали)! Спочатку ми перенесемо каміння, щоб укріпити міські мури. Каміння дуже важке, тож піднімаємо повільно (нахиляємося, начебто піднімаємо важке каміння, поволі випрямляємося). Кидаємо його! Потім, будемо намотувати (правою рукою) на (ліву) руку мотузку, щоб використати її, коли прийде час. А прямо зараз ми беремо лук і стріли та цілимося у ворога (учні імітують всі рухи). Відпускаємо стрілу. Молодці! Ви справжні захисники! Наша допомога була вагомою!

ІІ–Г. Робота за темою уроку. Учні працюють зі вчителькою української літератури.

Евристична бесіда.

Учитель. Діти, як ви думаєте, до якого жанру належить цей твір?

(Очікувані відповіді учнів: ліро-епічний жанр, а саме - історична поема).

• Так, молодці. А тепер, використовуючи знання, засвоєні на минулих уроках, доведіть, що "Тарасова ніч" – це поема, і поема саме історична.

(Очікувані відповіді учнів: Поема - це віршована повість з напруженим, динамічним розвитком подій, характери розкриваються досить повно, широта охоплення життєвих явищ – від однієї до великої кількості подій, все це ми простежуємо в поемі «Тарасова ніч». А ще, це - історична поема, бо замальовується історичне минуле України)

Учитель: На думку відомого літературознавця Івана Дзюби, Шевченко «в минулому шукає традиції волі й героїзму, щоб знайти надію, приклад, силу для боротьби за нову Україну...» Образ ночі в поезії — символ суспільного мороку. Світанку народові нема, та оскільки в цій ночі засвітив місяць і «зірки засіяли», то зміст поеми настроює на оптимізм долі народу в майбутньому. Важливе місце займає також образ могили — це символ минулого, України. Так через зображення минулого українці краще розуміли сучасне.

Аналіз художніх особливостей поеми.

- Діти, скажіть, яку роль відіграють у творі художні засоби?

(Очікувані відповіді учнів: Допомагають яскравіше зобразити події та героїв)

Слайд № 8 – «Художні засоби»

• Наше завдання: відшукати їх у поемі «Тарасова ніч».

(робота за рядами в класі - групами)

Кожна група свою відповідь має розпочати так: «Ми шукали такий художній засіб, як …. . Це – …..(дати визначення)». А далі озвучити результати своєї роботи.

І група шукає: (рефрени, риторичні запитання, метафори)

- рефрени (група слів, рядок чи кілька рядків, які повторюються в кінці кожної строфи)

Приклади з твору:

Грає кобзар, виспівує;

Прокинулись ляшки-панки

• риторичні запитання (запитання, яке не передбачає відповідей, бо виступає у значенні ствердження і посилює емоційність висловлювання);

Приклади з твору:

Де поділося козачество,

Червоні жупани?

Де поділась доля-воля?

Бунчуки? Гетьмани?

Де поділося? Згоріло

А чи затопило

Синє море твої гори,

Високі могили?

- метафори (переносне значення слова, засноване на уподібненні одного предмета чи явища за схожістю),

Приклади з твору:

Встає хмара з-за Лиману, а другая з поля,

зажурилась Україна, заплакала;

гине слава, батьківщина, запродана жидам віра;

заплаче серденько, синє море, високі могили;

мовчать гори, грає море, могили сумують;

трупом поле покотилось; ніч-мати дасть пораду;

лягло сонце за горою; ніч кривава;

червоною гадюкою несе Альта вісті

ІІ група: (епітети, порівняння)

- епітети(художнє означення, що виділяє в зображуваному якусь характерну рису чи ознаку),

Приклади з твору:

Зелений байрак, мала дитина,

козацькії діти, червоні жупани,

пани-брати, вражі ляхи чисте поле,

кров козацька

- порівняння ( художній вислів, у якому один предмет чи явище зіставляється з іншим, чимось на нього схожим)

Приклади з твору:

Кругом хлопці та дівчата, як мак процвітає;

зажурилась Україна, як мала дитина;

запродана жидам віра, як та Галич поле криє;

а козаки, як та хмара ляхів обступили

ІІІ група: (звертання, риторичні оклики, анафори)

- звертання (це слово або словосполучення в реченні, що називає особу, предмет до якого звертаються)

Приклади з твору:

Бідна моя Україна, Україно, Україно;

ненько моя, ненько;

грай же море, мовчіть гори,

гуляй буйний полем, плачте діти, козацькії;

отамани, товариші, брати мої, діти

- риторичні оклики(окличне речення, яке служить для образного вираження якогось сильного почуття)

Приклади з твору:

Була колись гетьманщина, та вже не вернеться!

Зажурилась Україна, така її доля! В церкву не пускають!

Україно, моя, Україно, ненько, моя, ненько!

Плачте діти козацькії, така ваша доля! та ін.

- анафори (повторення окремих слів чи словосполучень на початку віршованих рядків - у творі відсутні)

Учитель: А якщо згадати уроки української мови, а саме «Лексика за частотою вживання», то в рядках поеми …..

Зібрав Тарас козаченьків

Поради прохати

Отамани товариші

Брати мої, діти

Дайте порадоньку

Що будем робити.

• Слово «отаман» віднесемо до якої групи?

(Очікувані відповіді учнів: історизми, бо зникло поняття і вийшло з ужитку слово)

Бесіда за частиною теми уроку «Образ народного співця, його роль у житті українців часів Т.Г.Шевченка»

Учитель. Поема «Тарасова ніч» має обрамлення: на початку і в кінці твору йдеться про кобзаря – народного співця. Давайте спробуємо охарактеризувати наскрізний образ твору - образ народного співця та його роль у житті українців часів Тараса Шевченка.