8.11.2013
Тема: Володимир Винниченко. «Федько — халамидник». Щедрий на добро внутрішній світ героя. Федько як особистість. Образи Федька і Толі.
Мета: допомогти учням розібратися в складнощах характерів та вчинків
героїв оповідання;
розвивати навички виразного читання, переказу, виділення голов
них епізодів та деталей, висловлення власного ставлення до про
читаного, обґрунтування своєї думки;
сприяти усвідомленню найважливіших цінностей моралі та етики,
що роблять людину душевно багатою і щедрою на добро,
порядність, чесність.
Тип уроку: урок пояснення нового матеріалуз інтерактивними
технологія ми.
Методи і прийоми: розповідь вчителя, ґронування
Обладнання: портрет автора, підручник, картки з іменами.
Перебіг уроку.
І. Організаційний момент (5΄)
1. Зовнішній (діти вітаються)
2. Внутрішній (готовність до уроку: підручник, зошит, ручки).
3. Перевірка присутності.
4.Перевірка домашнього завдання.
ІІ. Актуалізація опорних знань умінь і навичок учнів. (3 — 4΄)
На минулому уроці ми з вами розпочали вивчати нову для вас постать в українській літературі – Володимира Винниченка. Ознайомилися з цікавим епізодом біографії письменника. Розпочали вивчати його оповідання „ Федько-халамидник ”. Сьогодні ми продовжимо вивчати цю тему.
ІІІ. Оголошення теми та очікуваних навчальних результатів. (1 – 2΄)
Тема нашого уроку: Володимир Винниченко. «Федько — халамидник». Щедрий на добро внутрішній світ героя. Федько як особистість. Образи Федька і Толі.
На уроці ми з вами визначимо риси характеру Федька, які вирізняють його з кола друзів – однолітків, прокоментуємо їх. Висловимо своє ставлення до нього. Порівняємо Федька і Толю, зробимо відповідні висновки. А ще, я сподіваюсь, наша сьогоднішня розмова залишить добрий слід у душі в кожного із вас.
ІV. Мотивація навчальної діяльності учнів (1 — 2΄)
Чи замислювалися ви над тим, які ви? Які люди вас оточують? Чи у вашому характері присутні такі риси, як гордість, чесність, справедливість, людяність? Сьогодні на уроці ми намагатимемось усвідомити найважливіші цінності моралі та етики, що роблять людину душевно багатою, щедрою на добро, порядність, чесність.
Вдома ви повинні були підготувати виразне читання уривків, які вас найбільше вразили або сподобались. Зачитаймо їх.
(Діти зачитують уривки, пояснюють, чому саме цей уривок обрали.)
Дякую за гарні відповіді.
VI. Пояснення нового матеріалу. (10 — 15΄)
На минулому уроці ми навчилися розрізняти головних і другорядних персонажів. То хто ж головний герой оповідання і чому?
Характеристика Федька.
- Отже, головною дійовою особою є Федько. А який він? Згадаймо, як поводиться хлопчик під час гри в піску?
(Відповіді дітей)
- А як він веде себе під час запуску змія дітьми?
(Відповіді учнів)
- Як поводить себе підліток, коли батько карає його?
(Діти відповідають, зачитуючи відповідні уривки)
- А як ставляться до головного героя батько, мати, товариші, а сам автор? За допомогою яких художніх засобів змальовується Федько в оповіданні?
- Яким ви побачили Федька на річці, коли він рятував Толю?
- У чому ж незвичність поведінки хлопчика?
(Федько непередбачуваний, іноді недобрий, але благородний, чесний, справедливий, здатний на самопожертву.)
- Діти, на дошці ви бачите ім’я нашого героя. Напишіть, будь ласка, слова, з якими асоціюється у вас цей хлопчик.
(Гронування. (Ім’я написано зеленим кольором.))
Характеристика Толі.
- А зараз знайдіть і прочитайте опис зовнішності Толі. Яку поведінку хлопчика можна передбачити, виходячи з цього опису?
- Чи викликає у вас симпатію Толя? Чому?
- Зачитайте діалог Федька і батька Толі, який свідчить про порядність першого і ницість другого героя.
- Запишіть на дошці слова, з якими у вас асоціюється Толя.
(Гронування. (Ім’я написано червоним кольором))
- А чи помітили ви, якими кольорами написані імена хлопчиків? Як ви думаєте, що символізують у нашому випадку ці кольори?
(Червоний колір, яким написано ім’я Толя, начебто застерігає нас, промовляє, що не можна чинити так, як Толя. А зелений, як світло світлофора, відкриває нам дорогу до доброти, чесності, благородства, дружби).
VII. Закріплення нового матеріалу. (7 — 10΄)
Питання
- Яка людина могла б вирости з Федька, а з Толі?
- Чому навчило вас це оповідання?
- Чи хотіли б ви мати такого друга, як Федько?
VIІІ. Підсумки. (3΄)
На підсумок уроку я пропоную вам зіграти у гру «Впіймай слово». (Риси характеру, притаманні Федькові, діти «ловлять», плескаючи у долоні ).
Дякую, я пересвідчилася, що ви розібралися у складнощах характерів хлопчиків, усвідомили найважливіші риси, які повинна мати кожна людина. Такі як доброта, чесність, відданість, відчуття дружби, справедливість.
Я бажаю вам, щоб всі ті чесноти, які ви спіймали сьогодні у свої долоньки, стали вашими і ніколи не перетворились на ті, які ви пропускали.
ІX. Домашнє завдання. (2΄)
Виписати в зошит художні засоби, за допомогою яких замальовується Федько
Література: Мацевко Л. Засоби характеротворення в малій прозі
Володимира Винниченка// Дивослово. – 2000. — № 4. –
С. 11 – 14.
Костюк Г. Володимир Винниченко – моляр// Дивослово. – 2000.
- № 7. – С. 2 – 5.
Панченко В. Слово про Винниченка// Українська мова й
література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. –
2000. — № 1. – С. 32 – 35.
Авраменко О. М. Щебельникова Л. П. Українська література.
Підручник для 6-го кл. – К.: Грамота, 2006. – 296 с.: іл..
Мовчан Р. В. Українська література: Підруч. для 6 кл. загально
освіт. навч. закл. – К.: Генеза, 2006. – 240с.: іл
Володимир Кирилович Винниченко - письменник, художник, відомий політичний та громадський діяч. Народився 28 липня 1880 р. в Єлисаветграді Херсонської губернії (тепер Кіровоградська область) в робітничо-селянській родині. По закінченні народної школи навчався в Єлисаветградській гімназії, з якої був виключений за революційну діяльність. Навчання на юридичному факультеті Київського у-тету не закінчив по тій же причині.
У 1902 р. Винниченко заявив про себе як літератор: опублікував твір «Сила і краса». Але політична та громадська діяльність не дозволяли розвиватись Винниченкові-письменнику на Батьківщині. Тому Володимир Кирилович емігрував у 1921 у Францію, де й прожив значну частину свого життя і створив більшу частину літературних та малярських творів; там письменник помер і похований (1951)
Літературна спадщина Володимира Винниченка — золотий фонд України. Основними в цій спадщині назвемо збірку «Краса і сила», романи «Заповіт батьків» «Записки кирпатого Мефістофеля», «Слово за тобою, Сталіне'» перший український науково-фантастичний утопічний роман «Сонячна машина», драми «Великий молох», «Чорна Пантера і Білий Ведмідь», «Брехня», «Між двох сил», «Гріх».
Немало також створено Винниченком творів про дітей та для дітей. До збірки Намисто увійшли напр. такі оповідання, як “Гей, хто в лісі, обізвися...” “Бабусин подарунок” “Федько – халамидник” “Кумедія з Костем”, “Віють вітри, віють буйні...”, “Та немає гірш нікому...”
Оповідання — це невеликий за розміром художній твір з чітким сюжетом, незначною кількістю описів та персонажів, у якому відтворено події обмеженого проміжку часу.
Ключик розуміння
Прототип (від грец. Prottypon - прообраз), реальна особа, уявлення про який послужило письменнику першоосновою при створенні літературного типу, образу людини - героя твору [2]
Епічний…
Літературна спадщина Володимира Винниченка привертає увагу гостротою морально-етичної проблематики, майстерним розкриттям психрлогії людини. Свідченням, цьому є дитяче оповідання «Федько-халамидник». Воно назване за іменем головного героя твору - Федька - хлопчика з робітничого передмістя. За непосидючу вдачу, схильність до витівок хлопчика прозвали на вулиці «халамидником», тобто бешкетником, розбишакою.
В основі твору лежить конфлікт, який трапився в дитячому середовищі: через непорядну поведінку одного хлопчика помер інший, але подібна ситуація могла б статися й серед дорослих. На «дитячому» матеріалі письменник порушує далеко не дитячі проблеми вірності в дружбі й товаришуванні, порядності. Ці проблеми автор розкриває через два центральні образи оповідання - Федька й Толі, через майстерний аналіз їхньої психології та вчинків.
Федько й Толя в оповіданні протиставлені. Федько, на перший погляд, безтурботний, розбишакуватий хлопчина, який прагне бути першим у дитячому колективі, часто здійснює ризиковані вчинки, які шокують дорослих. Наприклад, перехід через річку по крижинах навесні. Але у цього «халамидника» добре серце, він прекрасний товариш, завжди подасть руку допомоги іншому. Ці риси вдачі Федька письменник розкриває через його вчинки, зокрема поведінку у винятковій ситуації, коли панське дитя Толя також опинився на крижинах, копіюючи Федька, і провалився під лід. У цій ситуації навіть дорослі розгубилися, а Федько порятував Толю. Федько надзвичайно порядна людина, батько навчає його бути чесним, ніколи не обманювати. Лише один раз Федько обманув, бажаючи вигородити Толика, - він узяв його вину на себе. Це дорого обійшлося хлопчикові: крім того, що він простудився, рятуючи панича, батьки жорстоко побили його. Моральна травма ускладнила й без того тяжкий стан хлопчика, і він помер.
Образ Толика - панської дитини, яку оберігали від будь-яких труднощів, протиставлений образу Федька. Це протиставлення виявляється і в портретних характеристиках, а особливо через повег дінку в критичній ситуації. Толя сам напросився на крижини, бо його мучила заздрість до Федька, але зізнатися в цьому своїм батькам він побоявся. Толя сприймає благородний вчинок Федька як належне, його не мучить сумління, що він обманув, звалив свою провину на товариша. Коли Федько помер, Толик навіть не прийшов попрощатися з ним, лише байдуже спостерігав з вікна за похоронною процесією. Засобом характеристики цього героя є й фінальний епізод: Толя приходить до матері Федька забрати чижика, хоча Федько виграв суперечку і цей чижик уже йому не належав. За допомогою виразних деталей автор дає зрозуміти нам, яка людина виросте з цього Толика.
Неоднозначно зображені батьки Федька-халамидника: їх поведінка стосовно сина видається жорстокою, але вона психологічно вмотивована. Батьки Федька знаходяться в повній залежності від Толикових, бо знімають у них квартиру і в будь-який момент можуть опинитися на вулиці. Цим і зумовлене таке строге покарання сина за те, що він образив хазяйську дитину.
Надзвичайно прикро, що Толя, якого врятував ціною власного життя Федько, навіть не робить ніяких висновків, більше того, він аніскільки не засмучений тим, що сталося. Виходить, що благородний учинок «халамидника», який призвів до страшної трагедії, був непотрібний, бо зрозуміло, що такі, як Толик, не змінюються.
У творі автор називає Федька: мужиченя, паршивець, одурілий хлопець, шибеник, мурло репане, не щастячко, сибіряка, халамидо, ідоляко, люципере. Про яке ставлення автора до героя свідчать ці слова? Як автор ставиться до Толі?
- Пригадайте епізод, коли Федько зняв Толю з крижини і як повівся Толя у цій ситуації?
- Як би повівся кожен з вас на місці Федька після зізнань Толі?
Учитель.
- Отже, Федько – дитячий отаман. У ньому відвага, життєвий азарт, винахідливість, надійність - це малий бешкетник. У нього безліч вад і недоліків. Та в нього є чому вчитися не лише дітям, а й дорослим. Автор не тільки показав Федька як розбишаку, а й зумів показати честь, совість, велич душі хлопчика. Натура Федька повна суперечностей і протиріч, у яких загартовується людське Я. Такі люди як Федько – велика рідкість. Це люди особливі, спонукати їх до вчинку може щось дуже важливе, наприклад, велика сердечна доброта, вроджений потяг захищати слабшого і безпомічного.
Толя - «Лякливий, як заєць, а шкідливий, як кішка» (народна мудрість про героя)
- Скажіть мені, то Федько добрий хлопчик? А надійний? На нього можна розраховувати у скрутну хвилину?
Мікрофон
Як ставилися люди до Федька і Толі?
Як ви думаєте, чому всі навколо вважали Федька розбишакою, а Толю чемною дитиною?
Невже вони за виразом очей хлопчиків не змогли побачити їхньої суті?.(учні говорять,що погляд можна ховати, не дивитися людям у вічі. Але ж Федько погляду не ховав, просто за його вчинками ніхто не хотів помічати його душу).
Хочете сказати, що діти носили маски?
5) . Чи сподобався вам головний герой оповідання? Чи справді
невиправним, безвідповідальним розбишакою був Федько?
6) . Як пояснити ставлення батьків до витівок сина? Чи любили
вони Федька ? Хто більше розумів його - батько чи мати?
7). Чому Федько залучав панича Толю до ігор у своїй ватазі? 8) . Які почуття заволоділи Толею, коли він узявся повторити
перехід Федька через крижини? А які Федьком, коли він
уперше в житті сказав неправду?
9) Коли найвиразніше розкривається суть людської особистості Толі і коли - Федька ?
10) Яка людина, на вашу думку, могла б вирости з Федька, а яка з Толі?
Читать полностью: http://tvori.com.ua/dityachi-xarakteri-v-opovidanni-fedko-xalamidnik/#ixzz2k2Sl2hdW
Урок української літератури та історії у 6 класі
Тема: Т.Г. Шевченко. "Тарасова ніч". Образ народного співця, його роль у житті українців часів Т.Г.Шевченка
Мета: поглибити знання учнів про творчість Т.Г.Шевченка; з'ясувати історичну основу та ознайомити учнів зі змістом поеми "Тарасова ніч"; формувати вміння аналізувати вчинки героїв твору; розвивати логічне та образне мислення; вчити аналізувати художні особливості поеми; виховувати патріотичне усвідомлення, що героїзм і мужність – ознаки лицарських чеснот українських козаків.
Очікувані результати:
Учні знатимуть: зміст поеми; історичну основу твору, художні особливості поеми.
Учні вмітимуть: довести жанрову приналежність твору; усно характеризувати головного героя; висловлювати власне ставлення до прочитаного; аналізувати вчинки героїв твору; визначати патріотичні мотиви та аналізувати художні особливості поеми; пояснити, у чому полягає героїзм та мужність українських козаків; розуміти роль ужитих художніх засобів.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань; інтегрований урок української літератури та історії.
Обладнання:
портрет Т.Г. Шевченка,
ілюстративний матеріал (малюнки учнів),
підручник О.М. Авраменко та ін. «Українська література. 6 клас», Київ, Грамота, 2006 р.;
презентації: 1. «Поема – твір української літератури»;
2. «Поема – опис історичних подій»;
3. відео «Біографія Т.Г. Шевченка»;
4. Аудіо – запис «Тарасова ніч»
Х і д у р о к у
Епіграф
Живи, Кобзаре, в серці й душах
Твоїх нащадків-земляків!
Пройшли століття – Дух твій змусив
Знайти до незалежності шляхи
Сини і доньки України, щасливі діти,
На хвилях сивого Дніпра
Тобі плетуть вінки із квітів
Сергій Сергієнко
І. Організація класу. Привітання учнів. Мотиваційний етап.
1. З'ясування емоційної готовності до уроку (асоціативний настрій).
Учитель. Доброго дня, діти. Кожен день шкільного навчання асоціюється у мене зі східцями. Тому що, піднімаючись на кожну нову сходинку, тобто йдучи на кожен новий урок літератури, я відкриваю для себе щось нове, цікаве, несподіване. Такий же шлях проходите і ви як читачі. Ви вчитеся не лише розуміти прочитане, а й що?
Очікувані відповіді учнів: уявляти, відчувати, аналізувати…
Дуже хочеться, щоб і після цього уроку ми піднялися хоча б на одну сходинку та відкрили для себе щось незвідане, щоб у ваших поглядах загорілася іскорка жаги до знань. А з чим у вас асоціюється сьогоднішній день?
(Очікувані відповіді учнів: хороша погода, творчість Шевченка…)
Отже, судячи з відповідей, ви добре налаштовані на урок. Дякую за відповіді. Посміхніться один одному, і з посмішкою розпочнемо наш урок.