
- •Графічні засоби та методи їх зображення у творчому процесі
- •Розділ 1
- •Розділ 2
- •Розділ 1 Мистецтво графіки 1.1 Основні поняття та історія розвитку
- •Розділ 2 Графічні матеріали
- •2.1 Олівець
- •2.2 Вугільний олівець
- •2.4 Гуаш
- •2.5 Пастель
- •Розділ 3 Гравюра. Друкована графіка
- •3.1 Ксилографія
- •3.2 Ліногравюра
- •3.3 Мецо- тинто
- •3.4 Офорт
- •3.5 Шовкографія
- •Список використаних джерел
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ КЕРІВНИХ КАДРІВ КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВ
Інститут дизайну і ландшафтного мистецтва
Кафедра графічного дизайну і реклами
РЕФЕРАТ НА ТЕМУ:
«Графічні засоби та методи їх зображення у творчому процесі»
з курсу «Вступ до фаху»
Виконала: студентка 1 курсу
Групи ГДР-43
Денної форми навчання
Остапенко Євгенія Павлівна
Пославська Людмила Олександрівна Сенчук Тетяна Володимирівна
Київ-2013
Графічні засоби та методи їх зображення у творчому процесі
Зміст
Розділ 1
Мистецтво графіки.
Основні поняття та історія розвитку……………………………………...4
Розділ 2
Графічнф матеріали ……………………………………………………………6
2. 1 Олівець…………………………………………………………………...…..6
2.2 Вугільний олівець………………………………………………………...… 6
2.3 Туш……………………………………………………………….…………..6
2.4 Гуаш…………………………………………………………………………..7
2.5 Пастель……………………………………………………………………….7
Розділ 3
Гравюра. Друкована графіка…………………………………………………8
3.1 Ксилографія…………………………………………………….……………8
3.2 Лінографія……………………………………………………………………8
3.3 мецо-тинто……………………………………………………………………9
3.4 Офорт…………………………………………………………………………9
3.5 Шовкографія………………………………………………………………….9
Список використаних джерел………………………………….. 11
Розділ 1 Мистецтво графіки 1.1 Основні поняття та історія розвитку
Графіка – це вид мистецтва,який грунтується на властивостяях засобів, що назіваються графічними; це забражувальна поверхня ( найчастіше біла поверхня паперу), лінії щтриху, пляма, крапка. Графіку можна вважати основою всіх образотворчих мистецтв, оскільки засоби зображення її, є найпростішими для людини.
Біле в графіці може виражати глибину, простів – повітря, небо, воду та землю (темне – за законом тонального контрасту здається ближче і означає предмети, що виступають. Звідси і спецефічні функції кольору в графіці, який не моделює форму, а навпаки, спроцює її, пов’язуючи з матер’яльністю зображувальної поверхні. Тому колір в графіці переважно другорядний, в якому особливо важливі матеріальні якості – фактура і текстура.
Найтрадиційнішим різновидом графіки й досі залишається малюнок. Витоки малюнку можна знайти у наскельному живописі неоліту, у античному вазописі, середньовічній мініатюрі. Основою для малюнку слугували вологий пісок, пласке каміння, волога глина. З часом малюнки перенесли на керамічні вироби і тканини. В Давній Греції головними виразними якостями графіки були лінії і силуети (античний чорнофігурний вазопис, червонофігурний вазопис ). З епохи Відродження малюнок набуває самостійного значення у формі ескізів, альбомних замальовок, етюдів, які виконуються із застосуванням багатьох засобів: олівця, вугілля, крейди, сангіни, пера, пензликів і різних сортів чорнил, туші, акварелі.
Ускладнення графіки йшло разом з винаходом нових фарб - акварелі, гуаші, пастелі, темпери. Хоча в використанні цих фарб певну роль відіграє колорит, а також можливість використання багатьох фарб, що не притаманно первісній графіці.
З часом ускладнилися засоби друкованої графіки - офорт, літографія, ліногравюра тощо . Інший різновид графіки - гравюра або естамп (станкова графіка). Це вид графіки, в якому зображення є друкованим відбитком рельєфного малюнку, який виконується художником на тому чи іншому матеріалі. Існує дуже багато різновидів гравюри. Це гравюра на дереві та лінолеумі (ксилографія та ліногравюра), гравюра на металі, пунктирна манера, м'який лак, суха голка, офорт, літографія. При цьому висока художня вартість віртуозно виконаних малюнків не втратилася. Це довели дорогоцінні малюнки геніїв від італійського Відродження і бароко до майстрів сучасності (малюнки Леонардо да Вінчі, Боттічеллі, Рафаеля, Мікеланджело, Босха і Грюневальда, Рембрандта, архітектора Баженова,Едуарда Мане, Родена,Павла Коріна, Дмитра Жилінського, київського графіка Сергія Конончука).
Крім візуальної або станкової графіки, ще є прикладна, архітектурна та книжково-журнальна графіка. До прикладної графіки відносяться і герби, друкарські знаки, емблеми, плакати, екслібриси, поштові знаки, етикетки, упаковки тощо.
До книжково-журнальної графіки належать шрифти, оправа, фронтиспіс ( ілюстрація, розташована перед титульним аркушем книги на лівій сторінці), титул, ілюстрація і т.д.