5.3.2Стратегія незв’язаної диверсифікації

Організації, які здійснюють незв’язану диверсифікацію називають конгломератами. Сфери бізнесу, які знаходяться в їх портфелі мають між собою слабкі СВ.

Основна перевага незв’язаної диверсифікації базується на зниженні ризику для конгломерату в цілому. Зниження ризику пов’язано з тим фактом , що різні галузі можуть знаходитись на різних фазах життєвого циклу. Спади в одних можуть компенсуватися підйомами в інших.

Прикладом незв’язаної диверсифікації в с\г може бути створення \функціонування в сільськогосподарських підприємствах цегельного виробництва, лісопилки і інших промислових виробництв.

В періоди загальноекономічної кризи найбільші шанси на виживання мають структури типу концерна, тобто організації, чиї портфелі мають значні СВ між окремими сферами бізнесу. Це пов’язано з тим, що з однієї сторони, загальноекономічний спад негативно відображається на всіх галузях; з іншого боку, мінімізація витрат стає в таких випадках першочерговою задачею, з розв’язанням якої концерни справляються краще, ніж конгломерати.

5.3.3Стратегія відкачки капіталу і ліквідації

В деяких випадках зміни у зовнішньому середовищі або внутрішні зміни можуть привести до того, що раніше прибуткова сфера бізнесу (галузь) перестає приносити прибуток, і єдиним правильним рішенням є припинення її діяльності в рамках портфелю. В цьому випадку є декілька можливостей:

• продати більш непривабливу організацію (підприємство);

• ліквідувати;

• дочекатися банкрутства.

При розгляді можливості реалізації стратегії ліквідації, яка передбачає закриття організації (галузі) і розпродаж її активів, потрібно враховувати, що вартість окремо проданих активів може бути значно меншою вартості організації (цілісного майнового комплексу) в цілому. Це пояснюється тим фактом, що при ліквідації втрачаються нематеріальні активи, які в деяких випадках складають значну частину активі організації. У випадках, коли немає надії на виживання організації, а покупець не знайдений, оперативна ліквідація з фінансової точки зору більш оправдана порівняно з банкрутством, при якому може постраждати імідж всього портфелю сфер бізнесу.

5.3.4Стратегія зміни курсу і реструктуризації

Основним мотивом реалізації стратегії зміни курсу і реструктуризації є бажання вищого керівництва підвищити ефективність функціонування портфелю в цілому, і навіть зберегти його існування.

Підхід до реалізації стратегії зміни курсу і реструктуризації залежить від причин незадовільного функціонування портфелю, або глибини кризи, викликаної, наприклад, високими витратами в окремих сферах бізнесу, знаходженням занадто великого числа сфер бізнесу в непривабливих галузях, слабкістю корпоративного менеджменту і ін. В залежності від причин можуть бути використані різні підходи:

• концентрація на відновлені прибутковості в збиткових сферах (галузях) бізнесу;

• реалізація стратегії “зняття урожаю” в слабких сферах і спрямування вивільнених коштів в благополучні сфери;

• введення режиму економії у всіх сферах;

• зміна окремих менеджерів корпоративного рівня;

• вжиття заходів по підвищенню прибутковості у всіх сферах бізнесу.

Стратегія реструктуризації передбачає здійснення радикальних змін в портфелі, тобто виключення одних сфер із портфелю і включення інших шляхом купівлі, продажу сфер бізнесу і входження в нові галузі, коли:

• діагностика поточної стратегії показує, що у підприємства відсутні хороші довгострокові перспективи через наявність у портфелі значної кількості сфер бізнесу, що повільно розвиваються, вгасають і неконкурентоспроможних;

• для ключових сфер бізнесу настали важкі часи;

• керівництво вирішило змінити напрямок розвитку підприємства;

• з’явились нові технології, продукти і потрібна повна перереструктуризація портфелю з метою заняття позиції в новій перспективній галузі;

• є необхідність здійснення крупного і вигідного придбання сфери бізнесу за рахунок продажу декількох, що знаходяться в портфелі;

• основні сфери бізнесу в портфелі втрачають привабливість, що породжує необхідність змін в портфелі для забезпечення прийнятних довгострокових перспектив його розвитку.

Ця стратегія зараз широко використовується в сільському господарстві.