4.1. Організація годівлі.

Організація годівлі худоби передбачає:

- створення кормової бази, яка забезпечує потребу кормів для виконання запланованих виробничо-технологічних процесів;

- надходження кормів протягом року у відповідності з нормами;

- виробництво кормів високої якості, які відповідають фізіологічним потребам тварин і забезпечують високу продуктивність при невисоких їх витратах.

В раціон дорослих корів взимку включають сіно, силос, сінаж, солому. Концентрати згодовуються в обмеженій кількості. Кращі кормові умови створюються первісткам. Потреба кормів проводиться із розрахунку на корову на рік із розрахунку 55-60 центнерів кормових одиниць. Система утримання худоби в зимовий період під навісами і в приміщеннях напіввідкритого типу вимагає згодовування грубих або соковитих кормів в необмеженій кількості, що забезпечить додаткову потребу енергії для обігріву організму. Силос, сінаж, подрібнені грубі і зелені корми роздаються кормороздавачами КТУ-10 в агрегаті з трактором МТЗ-50. Кормороздавач завантажується навантажувачем ПФ-05Б.

Для полегшення робіт по роздачі кормів доцільно використовувати самогодівниці. Самогодівниці для силосу являють собою дерев'яний ящик на полозах (ширина 1,8-2.0, довжина 3.6-5.0, висота 1.8-2 метри). Бокові стінки робляться із рейок, які можуть вийматися. Це дозволяє по мірі згодовування силосу регулювати висоту його згодовування. В таку годівницю загружають силос із розрахунку потреби згодовування на протязі 4-5 днів і встановлюють на майданчику. При низький температурі навколишнього середовища (-5* С і нижче) зверху силос в годівниці укривають шаром соломи. Це запобігає його промерзанню.

Солома у вигляді пресованих рулонів розміщається на невисоких підставках, або загружають у самогодівниці, подібних за конструкцією до годівниць, які застосовуються при згодовуванні силосу, але більших за розміром.

Годівля м'ясної худоби повинна передбачати використання найбільш урожайних кормів власного виробництва з максимальним виходом поживних речовин з 1 га сільськогосподарських угідь при найнижчій їхній собівартості. Високий рівень та повноцінність годівлі м'ясної худоби -один з найважливіших факторів рентабельного ведення м'ясного скотарства і виробництва конкурентоспроможної яловичини. Чим вищий рівень і повноцінність годівлі, тим краща оплата корму тваринницькою продукцією. Згідно з деталізованими нормами, балансування раціонів необхідно проводити щонайменше за 22 показниками. Балансування раціонів підвищує середньодобові прирости худоби на 12-20% і поліпшує якість м'яса. Основний тип годівлі в господарстві повинен бути -сіно-сінажний. У літній період (тривалість якого необхідно максимально довго) повинна бути зелена маса поліпшених природних і сіяних багаторічних культурних пасовищ переважно при пасовищному використанні.

Біологічна повноцінність годівлі м'ясної худоби має забезпечуватись за рахунок підвищення якості кормів і балансування раціонів за деталізованими нормами завдяки використанню комбікормів, білково-вітамінно-мінеральних кормових добавок і преміксів з урахуванням фактичного дефіциту всіх поживних речовин, макро-мікроелементів і вітамінів у кормах, застосування яких дає можливість підвищувати середньодобові прирости живої маси на 12—25% при високій економічній ефективності. В основу організації годівлі м'ясної худоби покладено забезпечення реалізації їх високих потенційних можливостей інтенсивності росту живої маси при економічних витратах кормів, трудових і енергетичних ресурсів.

В м'ясному скотарстві близько 50% загального витрачання кормів приходиться на маточне поголів'я ( корови, ремонтний молодняк, нетелі). Тому організація годівлі худоби має певні особливості. Корови можуть в великих кількостях і продуктивно використовувати такій дешевий корм як солома, зернові відходи, сінаж злакових, що дозволяє зменшити питому вагу в раціоні концентрованих кормів.

Годівля корів. Потреба корів в енергії та поживних речовинах у період лактації. Синтез молока як фізіологічний процес пов'язаний із значною інтенсивністю обміну речовин і обумовлюється напруженою роботою всього організму корови. Досить сказати, що для утворення тільки 1 л молока необхідно, щоб через вим'я корови пройшло 400—500 л крові. При добовому надої 12 кг молока через молочну залозу повинно пройти близько 5-6 т крові. Тому в період лактації значно зростає навантаження на всі існуючі системи організму. А якщо врахувати й те, що у корови за лактацію з молоком виділяється 4-5 тис. МДж енергії, 30-40 кг білка, 50-60 кг жиру, 80-90 кг цукру, 2-З кг кальцію, 1.5-2 кг фосфору, то можна уявити розмір енергетичних та інших затрат організму. Раціональне поповнення їх є основою високої продуктивності, повного використання генетичного потенціалу корів і, нарешті, високої економічної ефективності розведення худоби. Тут, як і в інших галузях тваринництва, виявляється загальна закономірність: інтенсифікація годівлі супроводжується зростанням ефективності використання обмінної енергії на синтез молока. Наочно це проявляється підвищенням надою та зменшенням витрат кормів. Інтенсифікація годівлі м'ясної худоби-це не тільки підвищення рівня енергії у раціоні, а й утворення за рахунок відповідного балансування раціонів, найсприятливішого співвідношення енергії, поживних і біологічно активних речовин, що забезпечують максимальну оплату корму продукцією, збереження здоров'я і відтворної функції протягом усього періоду виробничого використання.

В міру нагромадження експериментальних і виробничих даних, що характеризують потребу тварин в енергії та поживних речовинах, удосконалюються диференціація й деталізація норм годівлі. Значно збільшується кількість показників, за якими балансують кормові раціони, внаслідок чого набагато підвищується ефективність годівлі тварин.

Сучасні деталізовані норми годівлі м'ясної худоби передбачають балансування раціонів за 25—ЗО показниками, в тому числі за сухою речовиною і загальною поживністю, рівнем і якістю протеїну, вмістом жиру, цукру, крохмалю, клітковини, вітамінів, макро та мікроелементів. Молочність корів м'ясних порід порівняно невисока і в значній мірі залежить від живої маси. Найбільш висока інтенсивність утворення молока спостерігається протягом 3-4 місяців після отелу і досягає 8-11 кг за добу, потім вона знижується до 4-6 кг. Тому норми годівлі лактуючих корів складаються з врахуванням їх живої маси і періоду лактації.

В м'ясному скотарстві особливе значення має вирощування телят під коровою до 6-місячного віку. Інтенсивність росту теляти в цей період в значній мірі залежить від молочності корови (особливо в перші 3-4 місяці), сезону народження, живої маси при народженні, розміру і якості додаткової підгодівлі, та ін. Тому для збереження високого і стабільного приросту молодняка важливо організувати їх годівлю з врахуванням біологічних можливостей організму починаючи з 20-денного віку.

При організації годівлі, поголів'я корів стада необхідно умовно розділити на 4 технологічні групи:

- тільні корови за 2 міс. до отелу;

- лактуючі корови першої половини лактації (3 місяці);

- лактуючі корови другої половини лактації ( 4-6 міс);

- корови сухостійні після відлучення телят.

Формування груп, близьких за фізіологічним станом, дає можливість враховувати особливості та потребу корів в поживних речовинах. При годівлі тільних корів необхідно забезпечити їх заводську вгодованість до часу отелу і народження життєздатних телят. В останні 2 місяці до отелу потреба організму матері і ростучого плоду помірна в енергії і досить висока в якісному • протеїні, мінеральних речовинах і вітамінах.

В перший період лактації при високому рівні обміну речовин в організмі корови, необхідно підвищити енергетичну цінність та поживність раціону.

В другій половині лактації, коли молочність корови значно падає і відлучені телят від матері, поживність раціону значно знижується. На 1 кормову од. коровам за 2 місяці до отелу потрібно 108-109г перетравного протеїну, в першій половині лактації - 95-100, в кінці лактації і після відлучення телят - 85-90г.

Корови абердин-ангуської породи здатні добре використовувати малопоживні грубі корми і зернові відходи, тому оптимальною нормою клітковини можна рахувати 28-30% від сухої речовини.