3. Характеристика кормової бази господарства

Успішне розв'язання завдань по дальшому збільшенню виробництва м'яса вимагає впровадження комплексу заходів, які мають забезпечити інтенсифікацію тваринництва. Основою інтенсифікації тваринництва і переходу до прогресивних технологій є удосконалення систем виробництва кормів і раціональної годівлі тварин. При інтенсивному веденні тваринництва нормування годівлі дає змогу забезпечувати тварин поживними і біологічно активними речовинами в кількостях і співвідношеннях, необхідних для збереження здоров'я, одержання міцного життєздатного приплоду, високої продуктивності і доброї якості продукції при економному витрачанні кормів.

Вимоги тваринництва до кормо-виробництва і організації годівлі тварин полягають насамперед у стабільності кормової бази, забезпечення тварин високоякісними кормами. При цьому слід суворо дотримуватись усіх технологічних процесів, починаючи із збирання врожаю і кінчаючи приготуванням, зберіганням і використанням корму, заготовляти корми з мінімальними втратами поживних речовин і найменшою залежністю якості готового корму від погодних умов.

Правильно організувати годівлю сільськогосподарських тварин можна лише після врахування потреби всіх вікових і виробничих груп у поживних і біологічно активних речовинах знаючи склад і поживну цінність кормів.

Останнім часом одержані нові дані потреби тварин у елементах живлення і розроблено прийоми організації нормування годівлі тварин. Організація годівлі за деталізованими нормами, як переконують наукові дані і досвід передових господарств, дає змогу значно підвищити ефективність використання кормів і підняти продуктивність тварин.

Успішний розвиток м’ясного скотарства можливий при наявності міцної кормової бази, при якій можна забезпечити максимальну продуктивність тварин при низьких затратах праці та засобів. При цьому необхідно мати відносно дешеву міцну кормову базу, яка ґрунтується на використанні у великій кількості об’ємистих кормів і низькій частці концентрованих. Незбалансована за поживними речовинами годівля не тільки негативно впливає на продуктивність худоби, а й приводить то збільшення втрат кормів на одиницю приросту живої маси, в тому числі й концентрованих.

У м'ясному скотарстві у структурі собівартості виробництва м'яса значну частку займає вартість кормів (50-60%). У зв’язку з цим необхідно визначити раціональну структуру посівів з найефективніших, для даних умов, вирощування кормових культур з тим., щоб отримати найбільший, вихід при найменших затратах праці та засобів на 1 ц продукції.

Важливу роль відводять утриманню маточного поголів'я, В результаті підвищується рентабельність галузі. Через це організація утримання культурних пасовищ у господарстві і продовження пасовищного періоду мають важливе значення. Здійснити це можна шляхом висіву спеціальних видів рослин для згодовування їх на корню. З метою нормалізації в організмі обмінних процесів, поліпшення відтворної здатності корів слід організовувати табірно-порційну систему їх випасу. Відсутність постійної огорожі утруднює організацію випасання худоби і запобігання витоптування посівів. Особливо це стосується багаторічних трав,

Потреба в кормах протягом пасовищного періоду повністю задовольняється за рахунок зеленої трави; без використання зернових. Корови за сприятливих кормових умов здатні нагромаджувати в організмі великий запас поживних речовин, тоді як для телят при низькому травостої слід організовувати підгодівлю.

Основне джерело зниження собівартості яловичини в м'ясному скотарстві — це зменшення кількості кормів на приріст.