
- •Мова й література в системі культурних цінностей українського суспільства.
- •Мова – суспільне явище. Функції мови.
- •Українська літературна мова й мова професійного спрямування.
- •Специфіка мови професійного спілкування.
- •Комунікативні якості професійної мови.
- •Складники системи національної мови.
- •Мовне законодавство в Україні.
- •Статус української мови як державної.
- •Основні характеристики сучасної української літературної мови. Види мовних норм.
- •Основні характеристики мовної норми на сучасному етапі розвитку літературної мови.
- •Поняття культури мови. Комунікативні якості культури мови.
- •Поняття професійної мовнокомунікативної компетенції.
- •Давня література й початки формування літературної мови.
- •Усна й писемна форми української літературної мови.
- •Функціональні різновиди української літературної мови. Їхні основні ознаки.
- •Стильові різновиди сучасної літературної мови й фахова мова.
- •Науковий, офіційно-діловий, розмовний (кодифікований) стилі літературної мови як основа мови фаху.
- •Роль художнього стилю у формуванні інтелектуального потенціалу фахівця-економіста.
- •Класична українська література як етап формування й утвердження норм літературної мови.
- •І.Котляревський – зачинатель нової української літератури та нової української літературної мови.
- •Г.Квітка-Основ’яненко – фундатор нової української прози й нової мови прозового твору.
- •Українські поети-романтики як зачинателі літературної норми у творах художньої літератури.
- •Новаторство мовно-поетичної творчості т.Шевченка.
- •Орфографічні норми як компонент формування мовної компетенції фахівця.
- •Принципи українського правопису.
- •Науковий стиль сучасної української літературної мови.
- •Писемні форми репрезентації результатів студентських досліджень (конспект, тези, реферат).
- •Офіційно-діловий стиль сучасної української літературної мови.
- •Підстилі й жанри офіційно-ділового стилю. Їхня характеристика.
- •Документ і правила його складання. Регламентація оформлення документів державними стандартами.
- •Поняття “термін”, „термінологія”, “терміносистема”. Проблеми кодифікації та стандартизації сучасної економічної терміносистеми.
- •Пряме й переносне значення слова. Вияви полісемії в різностильових текстах.
- •Синонімія, види синонімів. Роль синонімів у різностильових текстах.
- •Вияви антонімії, паронімії та омонімії в різностильових текстах.
- •Мовна надмірність і мовна недостатність у різностильових текстах.
- •Загальновживані слова. Свідоме й критичне використання жаргонізмів і діалектизмів у різних комунікативних сферах.
- •Неологізми, архаїзми, історизми в українській літературній мові.
- •Виразність та образність мови, її чистота. Просторічні слова, жаргонізми, діалектизми, канцеляризми та професіоналізми, лайливі та вульгарні слова в лексиці та лексиконі окремої особистості.
- •Поняття про фразеологію. Типи фразеологізмів.
- •Поняття „граматична норма”. Стилістичні можливості граматичних форм у різностильових текстах.
- •Синтаксичні конструкції в різностильових текстах.
- •Синтаксична норма. Складні випадки керування.
- •Синтаксична норма. Порядок слів у реченнях.
- •Синтаксична норма. Однорідні члени речення, дієприкметникові та дієприслівникові звороти.
- •Правила оформлення наукової роботи: структура, нумерація, ілюстративний матеріал, загальні правила цитування й покликання на використані джерела, оформлення бібліографічного опису.
- •Усна форма літературної мови. Орфоепічні норми як компонент формування мовної компетенції фахівця.
- •Основні правила наголошування в українській мові. Засоби милозвучності української мови.
- •Публічний виступ як різновид усної мови. Підготовка публічного виступу.
- •Публічний виступ і функціональні типи мовлення (розповідь, опис, роздум).
- •Специфіка публічної монологічної мови.
- •Специфіка публічної діалогічної мови.
- •Змістова організація основної частини публічного виступу (виклад матеріалу, доказ, спростування).
- •Мовний етикет.
- •Традиційні формули звертання в діловому та науковому стилях.
- •Сучасні лінгвістичні словники як основне джерело фахової та мовної інформації.
- •Термінологічні словники як основне джерело фахової інформації.
- •Типи економічних словників, їхня характеристика.
- •1.Мова й література в системі культурних цінностей українського суспільства.
Писемні форми репрезентації результатів студентських досліджень (конспект, тези, реферат).
ТЕЗИ. Таку назву мають коротко сформульовані основні положення доповіді» лекції або статті, позбавлені деталізованих пояснень, прикладів, таблиць, ілюстрацій* Кожна нова теза пишеться з абзацу і стосується одного аспекту проблеми, при цьому становить собою або цитату першоджерела, або власне авторське формулювання. 1. Прізвище, ім'я, по батькові або ініціали автора, а при потребі — науковий ступінь і звання 2. Місце написання (не вказується для тез лекції або доповіді) 3. Заголовок, де вказується назва першоджерела. 4. Текст
Конспект – це письмовий текст, що систематично, коротко, логічно і зв’язно передає зміст основного джерела інформації (статті, книги, лекції та ін.). Це запис, основу якого становлятьплан, тези, цитати та виписки (щонайменше два типи запису). Це спосіб роботи з текстом, ціль якого – зафіксувати і опрацювати його. Конспект - це виписка із тексту-джерела, яка здійснюється у формі згорнутого і переосмисленого подання інформації. Вона відтворює не лише головні ідеї тексту, що конспектуюють, але й зв’язок між ними. Стиль написання конспекту має бути наближений до оригіналу.
Конспектування письмового тексту – це процес, який складається із прочитання тексту-джерела, виділення основних положень у ньому, відбору прикладів і комбінування матеріалу, формування тексту конспекту.
Конспектування усного тексту – це процес уважного прослуховування і занотовування матеріалу, що включає вміння уловлювати суть сказаного, хід думок мовця, логічну послідовність викладу.
Рефера?т — короткий переказ змісту наукової роботи, книги або вчення, оформлене у вигляді письмової публічної доповіді; доповідь на задану тему, зроблена на основі критичного огляду відповідних джерел інформації (наукових праць, літератури по темі). Реферати поділяють на інформативні та індикативні.
Розрізняють два види рефератів: продуктивні і репродуктивні. Репродуктивний реферат відтворює зміст первинного тексту. Продуктивний містить творче або критичне осмислення реферованих джерел.
Репродуктивні реферати можна розділити ще на два види: реферат-конспект і реферат-резюме. Реферат-конспект містить фактичну інформацію в узагальненому вигляді, ілюстрований матеріал, різні відомості про методи дослідження, результати дослідження та можливості їх застосування. Реферат-резюме містить тільки основні положення даної теми.
У продуктивних рефератах виділяють реферат-доповідь і реферат-огляд. Реферат-огляд складається на основі декількох джерел і зіставляє різні точки зору з даного питання. У рефераті-доповіді, поряд з аналізом інформації першоджерела, є об'єктивна оцінка проблеми; цей реферат має розгорнутий характер.
Реферат має певну композицію: Вступ. У вступі обгрунтовується вибір теми, можуть бути дані вихідні дані реферованих тексту (назва, де опубліковано, в якому році), повідомлені відомості про автора (П.І.Б., спеціальність, вчений ступінь, вчене звання), розкривається проблематика обраної теми. Основна частина. Зміст реферованих тексту, наводяться основні тези, вони аргументуються. Висновок. Робиться загальний висновок з проблеми, заявленої в рефераті.
Реферат має наступні ознаки:
зміст реферату повністю залежить від змісту реферованих джерела;
містить точний виклад основної інформації без спотворень і суб'єктивних оцінок;
має постійні структури.