Клінічна картина набряку квінке

Спостерігається гостро виниклий, локальний набряк шкіри, підшкірної клітковини і (або) слизових оболонок, що і спонтанно проходить. Найчастіше спостерігається набряк тканин обличчя, тильних поверхонь кистей і стоп. В ділянці набряку шкіра звичайно бліда або блідо-рожева, свербіж в більшості випадків відсутній. Місцеві зміни зберігаються кілька годин або днів, а потім безслідно зникають.

Найбільш небезпечним є набряк гортані. У хворого раптово з'являються кашель, осиплість голосу, неспокій, блідість або синюшність особи, утруднене дихання, іноді кровохаркання. При огляді порожнини рота виявляється набряк м'якого піднебіння, язичка і піднебінних мигдалин, при ларингоскопії відзначається набряк надгортанника і слизової оболонки гортані. Подібний стан триває від 3 - 5 до 20 - 30 хв і поступово проходить, триваліше зберігається осиплість голосу. Можливо наростання набряку або поширення його на слизову оболонку трахеї при цьому стані пацієнта погіршується і виникає небезпека летального результату від асфіксії.

Набряк слизової оболонки шлунково-кишкового тракту клінічно нагадує картину гострого живота - супроводжується появою різких болів у животі, блювотою і поносом. Зміни шкіри і видимих слизових оболонок в подібних випадках можуть бути відсутніми, що ускладнює своєчасну діагностику.

Клінічна картина анафілактичного шоку

В клінічній картині анафілактичного шоку розрізняють 5 варіантів: типовий, гемодинамічний, асфіктичний, церебральний, абдомінальний.

Найбільш часто зустрічається типова (генералізована) форма шоку в перебігу якого виділяють три періоди: період провісників, розпалу, період виходу із шока.

Період провісників розвивається протягом 3-30 хвилин після дії алергену (в деяких випадках протягом 2 годин). Цей період характеризується виникненням у хворих відчуття внутрішнього дискомфорту, тривоги, ознобу, різкої слабкості, головокружіння, шума в вухах, погіршення зору, слуху, оніміння пальців рук, язика, губ, болі в попереку та животі. У хворих з’являється свербіж шкіри, затруднене дихання, кропивниця, набряк Квінке. При високому ступеню сенсибілізації цей період у хворих може бути відсутнім (блискавичний шок).

Період розпалу характеризується втратою свідомості, падінням артеріального тиску (менше 90/60 мм.рт.ст.), тахікардією, блідістю шкірних покривів, ціанозом губ, холодним потом, задишкою, самовільним сечовипусканням та дефікацією, олігоурією.

Період виходу із шоку триває, як правило, 3-4 тижні. У хворих зберігається слабкість, головна біль, погіршення пам’яті. В цей період можуть розвиватися гострий інфаркт міокарда, порушення мозкового кровообігу, алергічний міокардит, гломерулонефрит, гепатит, враження нервової системи, сивороточна хвороба, кропивниця та набряк Квінке, гемолітична анемія, тромбоцитопенія.

Залежно від вираженності клінічних симптомів умовно виділяють гемодинамічну, асфіктичну, абдомінальну та церебральну форми (варіанти перебігу) анафілактичного шоку. Їх симптоматика певною мірою присутня при генералізованій формі шоку.

При гемодинамічному варіанті шоку на перший план виступають судинні порушення. Часто клініка відповідає такій при інфаркті міокарда. На ЕКГ з’являються ознаки гострої коронарної недостатності. Складана диференційна діагностика коли перебіг анафілактичного шоку нагадує тромбоемболію легеневої артерії. Цей варіант частіше зустрічається при медикаментозному анафілактичному шоці.

При асфіктичній формі домінуючою є задуха. В одних випадках асфіксія наступає внаслідок порушення прохідності верхніх дихальних шляхів – набряк гортані, трахеї в інших – прохідність порушується в середніх та нижніх дихальних шляхах (наступає асматичний стан).

При абдомінальній формі у хворих в наслідок спазму гладеньких м’язів кишечника та утворення ерозій в клінічній картині домінують болі в епігастрії, симптоми подразнення очеревини, самовільна дефікація, мелена. Ця форма частіше зустрічається при харчовій алергії.

Церебральна форма характеризується виникненням психомоторного збудження, сильна головна біль, нудота, амавроз, гіперсентизії, втрата свідомості, судоми, ригідність потиличних м’язів, набряк мозку, дихальна аритмія самовільна дефекація та сечовипускання.

За перебігом анафілактичний шок буває:

• блискавичним (летальність близька до 100%);

• “типовим”(у 80 %) випадків;

• рецидивуючим – напади анафілаксії повторюються через декілька хвилин або годин внаслідок триваючого викиду медіаторів;

• абортивним (напад купірується самостійно).