Самостійна робота № 5

Тема 2.2. Статутні основи споживчої кооперації України

Питання

1. Статути спілок споживчих товариств (районної), обласної (республіканської), центральної (Укоопспілки).

1. Статус і повноваження дільничного комітету. Функції Комісії кооперативного контролю.

2. Накази пайовиків та їх урахування в організації кооперативної діяльності.

Література

1. Закон України “Про господарські товариства” (зі змінами та доповненнями).

1. Бабенко С.Г. Основи кооперації. - К., 2004.

2. СемчикВ.І. Кооперативне право. -К., 1998.

3. Хміль Ф.І. Менеджмент. - К., 1995.

4. Хміль Ф.І. Організаційно-кооперативна робота. - К., 1996.

5. Довідник інструктора організаційно-кооперативної ро­боти. - К., 2007.

6. Матеріали XX з’їзду споживчої кооперації України від 18.03.09.

7. Васько О. (Начальник управління організаційно- кооперативної роботи). Про заходи з підготовки та проведення звітів і виборів органів управління і контролю у кооперативних організаціях Укоопспілки у 2008 - 2009 рр. — Газета “Вісті” № 17 від 24.04.08.

8. Маркіна І. Управління споживчою кооперацією як соціально-економічною системою. - Газета “Вісті” від 18.05.07, 08.06.07.

9. Скляр Г. Філософія кооперації. - Газета “Вісті” від 02.02.07.

10. Сторожук В. Управління підприємствами споживчої кооперації на засадах функціонального підходу. - Газета “Вісті” від 05.10.07, 19.10.07, 20.11.07, 09.11.07, 16.11.07, 23.11.07, 14.12.07.

11. Матеріали Всеукраїнської конференції на тему: “Споживча кооперація: історія, сучасність, перспективи” 17-18 жовтня 2006 року. - Газета “Вісті” № 43 від 27.10.06.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Питання 1. Статути спілок споживчих товариств (районної), обласної (республіканської), центральної (Укооп­спілки)

При вивченні даного питання слід звернути увагу на те, що при формуванні організаційної структури управління споживчою кооперацією важливо охопити всі управлінські завдання, виявити та взаємоузгодити щодо кожного органу управління систему функцій, прав і відповідальності.

Щоб налагодити координаційну діяльність органів само­врядування як у певній ланці управління, так і між органами різних ланок, необхідно організаційно оформити зв’язки та відносини між ними шляхом розробки й затвердження статутів організацій споживчої кооперації усіх рівнів.

Роль статутів організацій споживчої кооперації полягає у правовому закріпленні організаційно-економічної самостійності й відокремленості системи в цілому та її складових.

Статути організацій споживчої кооперації регулюють як внутрішні взаємовідносини всередині системи між органами її управління, так і між організаціями споживчої кооперації, з органами державного управління, організаціями та підприєм­ствами інших галузей національної економіки.

Статут конкретної кооперативної організації розробля­ється та затверджується на підставі Примірного статуту відпо­відної ланки кооперативного управління.

Вищий орган управління кожної ланки має право вносити до тексту діючого Статуту необхідні зміни, уточнення та до­повнення, зберігаючи загальну структуру Статуту. Дана стабіль­ність спрямована на дотримання закономірності забезпечення єдності систем управління.

Кожна кооперативна організація має право вносити до Статуту доповнення, що відображають специфіку її функціо­нування.

Як засвідчує практика діяльності споживчої кооперації, статути її організацій не є чимось незмінним: вони відносно ста­більні у своїй структурі, але за змістом відображають соціально-економічні умови функціонування споживчої кооперації у той чи інший період.

У зверненні до правлінь споживчих товариств і спілок, кооперативного активу “Підвищення рівня організаційно-кооперативної роботи - першочергове завдання правлінь кооперативних організацій” Голова Правління Укоопспілки С.Г. Бабенко зазначив, що “...Нехтування вимогами кооператив­них статутів, невиконання нормативних актів, що регулюють діяльність споживчої кооперації, неодмінно призведе до безладу в системі, перетворення кооперативних організацій у вотчину окремих, далеких від кооперації осіб та розтягування коопера­тивного майна”.

У зв’язку з цим оргінструкторський апарат, насамперед, повинен нести відповідальність за дотримання споживчими

товариствами і споживспілками вимог статутів та виконання нормативних актів з питань організаційно-кооперативної роботи, а також здійснювати постійний контроль за дотриманням демократичних принципів, статутних прав та обов’язків пайовиків.

Питання 2. Статус і повноваження дільничного ко­мітету. Функції комісії кооперативного контролю

Опрацьовуючи дане питання, слід пам’ятати, що роботу дільничних кооперативних комітетів повинен постійно контролювати оргінструктор споживчого товариства. Дільнич­ний кооперативний комітет - це низовий орган самоврядування пайовиків; від того, як організовано його діяльність, залежить якість роботи торговельних, заготівельних та інших підприємств, розташованих на території дільниці, дієвість впливу пайовиків на стан справ на даних підприємствах, реальність здійснення пайовиками власних прав, переваг та пільг при обслуговуванні їх кооперативними підприємствами.

Діяльність дільничного кооперативного комітету почи­нається з організаційного засідання після його обрання діль­ничними зборами пайовиків. На ньому кооперативний комітет обирає зі свого складу голову та розподіляє обов’язки між членами комітету. На організаційному засіданні інструктор з організаційно-кооперативної роботи, насамперед, повинен озна­йомити членів комітету із затвердженим загальними зборами пайовиків (зборами уповноважених) Положенням про дільнич­ний кооперативний комітет споживчого товариства, роз’яснити функції комітету, права та обов’язки його членів.

Оскільки до складу комітету обираються рядові пайо­вики, то з метою кращого розуміння функцій та прав оргінструктор може рекомендувати нижчезазначений розподіл обов’яз­ків між членами комітету.

Голова комітету:

1. Організація та планування роботи комітету.

1. Реалізація рішень дільничних зборів пайовиків, загаль­них зборів (зборів уповноважених), Правління споживчого то­вариства, громадської думки, узагальнення пропозицій пайо­виків та некооперованого населенім щодо покращання обслуго­вування та задоволення потреб у товарах та послугах; винесення даних питань на розгляд дільничних зборів, пайовиків (зборів уповноважених) та Правління споживчого товариства.

2. Проведення соціологічних досліджень, опитувань гро­мадської думки, узагальнення пропозицій пайовиків та не­кооперованого населення щодо покращання обслуговування та задоволення потреб у товарах та послугах; винесення даних питань на розгляд дільничних зборів пайовиків, загальних зборів (зборів уповноважених) та Правління споживчого товариства.

Член комітету:

1. Забезпечення зв’язку між кооперативним комітетом і управлінням споживчого товариства, з місцевими органами вла­ди, колективними сільськогосподарськими підприємствами, фермерськими господарствами та з кооперативними підприєм­ствами, що знаходяться на дільниці.

1. Організація серед населення пропаганди кооператив­ного членства та кооперативних принципів і завдань споживчої кооперації, статутних зауважень і пропозицій.

2. Контроль за виконанням наказів пайовиків, їх критич­них зауважень і пропозицій.

Член комітету:

1. Координація діяльності Комісій кооперативного конт­ролю, підготовка до розгляду на засіданнях комітету матеріалів і актів перевірок підприємств, що розташовані на території діль­ниці.

1. Підготовка скарг і заяв пайовиків та населення для розгляду кооперативним комітетом.

2. Розробка заходів щодо усунення недоліків, порушень і зловживань, виявлених Комісіями кооперативного контролю.

Член комітету:

1. Підготовка для розгляду кооперативним комітетом пи­тань щодо визначення черговості придбання пайовиками товарів підвищеного попиту, збуту ними на договірних засадах продук­ції особистих господарств і промислів через підприємства спо­живчої кооперації та користування їхніми послугами.

1. Контроль за дотриманням черговості придбання товарів підвищеного попиту, збуту сільгосппродуктів та отримання пос­луг пайовиками.

Член комітету:

1. Підготовка на засідання комітету матеріалів про при­йом громадян у члени споживчого товариства та виключення з нього.

1. Облік пайовиків дільниці.

За конкретних умов діяльності споживчого товариства можна дещо по-іншому розподілити обов’язки між членами кооперативного комітету або передбачити ними виконання ін­ших обов’язків, що випливають із функцій і прав членів коо­перативного комітету, передбачених Положенням про даний орган.

Правління споживчого товариства повинно створити необхідні умови для ефективної діяльності дільничних коопе­ративних комітетів.

По-перше, обов’язково організувати навчання ново­обраних членів кооперативних комітетів; наприклад, у формі курсів і семінарів. Досвід засвідчує, що таке навчання ефектив­ніше у формі семінарів для членів кооперативних комітетів споживчих товариств, об’єднаних у певну райспоживспілку. До складу питань, що розглядаються на даному семінарі, належать такі: принципи кооперації та кооперативного руху; організацій­на побудова споживчої кооперації України, місце, роль і визначення її ланок у забезпеченні пайовиків та некооперованого населення торговельними й іншими послугами; функції, права та обов’язки членів кооперативного комітету; Статут споживчого товариства та заходи щодо дотримання статутних вимог; організація роботи членів кооперативного комітету з пайовиками дільниці тощо. Перед членами кооперативних комітетів обов’язково повинні виступити Голова правління райспоживспілки або його заступники, а також фахівці з апарату райспоживспілки і споживчих товариств, голови та члени кооперативних комітетів, які мають позитивний досвід роботи. Доцільно залучати до проведення семінарів викладачів кооперативних навчальних закладів.

По-друге, Правління споживчого товариства повинно створити необхідні матеріальні умови для діяльності коопера­тивного комітету: виділити приміщення в одному з власних чи інших підприємств і організацій, розташованих на території дільниці (сільська рада); забезпечити засобами діловодства тощо.

По-третє, дільничні кооперативні комітети продуктивно працюють там, де їх члени відчувають потребу з боку Правління споживчого товариства у їхній діяльності. Для цього необхідно запрошувати голову кооперативного комітету чи особу, котра його заміщає, на засідання правління з питань, що стосуються інтересів пайовиків дільниці; морально та матеріально заохочувати членів кооперативного комітету, які беруть активну участь у його діяльності; подавати клопотання про їх заохочення правлінням райспоживспілки, облспоживспілки та Укоопспілки: забезпечувати виконання рішень кооперативного комітету, прийнятих у межах повноважень, визначених Статутом споживчого товариства та Положенням про дільничні комітети споживчого товариства, затвердженим Постановою третіх зборів Ради Укоопспілки XIX скликання 25.01.06.

Допомога членам кооперативного комітету повинна на­даватися при організації його роботи і, насамперед, у плануванні його діяльності.

Плани роботи кооперативного комітету складаються на півріччя або квартал. Коло питань, що обов’язково включаються до плану, випливає із функцій та обов’язків кооперативного комітету, а саме:

• підготовка до проведення дільничних та загальних зборів пайовиків споживчого товариства (зборів уповно­важених);

• розгляд кандидатур на посаду Голови Правління споживчого товариства та уповноважених пайовиків;

• заслуховування інформації Голови Правління спожив­чого товариства з питань виконання наказу пайовиків, що стосуються роботи підприємств дільниці;

• прийом громадян у члени споживчого товариства;

• заслуховування звітів керівників кооперативних підпри­ємств, розташованих на дільниці;

• заслуховування звітів членів комітету про виконання ними своїх обов’язків;

• заслуховування Голів Комісій кооперативного контро­лю про роботу даних Комісій;

• розгляд заяв, скарг і пропозицій громадян;

• затвердження черговості придбання товарів підвище­ного попиту та отримання послуг підприємств дільниці;

• розгляд кандидатур для направлення на навчання до кооперативних навчальних закладів тощо.

Формою роботи кооперативного комітету є засідання. Вони проводяться відкрито, не рідше одного разу на квартал, а з питань прийому громадян до членів споживчого товариства - не пізніше 30 днів після подання ними заяви. Засідання коопе­ративного комітету вважається правочинним за наявності не менше, ніж половини його членів. Рішення приймаються більшістю голосів і заносяться до Журналу обліку роботи кооперативного комітету.

Діловодство комітету здійснюється в Журналі обліку роботи дільничного кооперативного комітету, в якому фіксу­ється така інформація:

1) склад кооперативного комітету (прізвища, імена та по батькові членів комітету, місце їх роботи, посада, домашня

адреса, службовий і домашній телефон, за яку ділянку роботи відповідає);

2. план роботи комітету;

2. відомості щодо проведення засідання комітету (дата, хто був присутній, які питання розглядалися, прийняті рішення та відповідальні за виконання рішень, відмітка про виконання);

2. перелік проведених заходів та облік виконання доручень (дата доручення, внесення пропозиції, зміст доручен­ня, пропозиції, прохання тощо; кому внесено пропозицію чи дане доручення, прізвища та ініціали відповідальних за виконання, контрольний термін виконання або відповіді на пропозицію, відмітка про виконання).

Орган або посадова особа споживчого товариства, яким зроблено запит кооперативного комітету, внесено пропозицію чи дане доручення, зобов’язані в обумовлений термін дати відповідь на запит або про виконання пропозиції чи доручення.

Посадові особи споживчого товариства та його підпри­ємства за невиконання обов’язків щодо кооперативного комі­тету або в разі протидії його роботі, учинення переслідування членів комітету у зв’язку з їх діяльністю, підлягають притяг­ненню до дисциплінарної відповідальності аж до зняття з по­сади.

У тісному зв’язку з Ревізійною комісією споживчого то­вариства працюють Комісії кооперативного контролю. Відпо­відно до статутів споживчих товариств, Комісії кооперативного контролю обираються за роботою підприємств торгівлі, ресторанного (масового) харчування, виробничих і заготівель­них підприємств. На дільничних зборах пайовиків може бути обрано Комісію кооперативного контролю за діяльністю всіх підприємств, розташованих на дільниці, або ж окрему комісію по кожному підприємству. Ці комісії підзвітні органу, який їх обрав. Члени Комісії кооперативного контролю виконують свої обов’язки на громадських засадах, керуючись Положенням про комісію кооперативного контролю, затвердженим Постановою третіх зборів ради Укоопспілки XIX скликання 25.01.06.

Членами Комісії кооперативного контролю не можуть бути обрані близькі родичі працівників контрольованих під­приємств.

Комісія кооперативного контролю має право виносити на розгляд Правління споживчого товариства, загальних зборів пайовиків (зборів уповноважених) або дільничних зборів питан­ня про роботу контрольованих підприємств та пропонувати заходи щодо її покращання. У разі виявлення розкрадень і зловживань Комісія може внести пропозицію про негайне усу­нення від роботи та притягнення до відповідальності, згідно з чинним законодавством України, відповідних осіб, а також ставити питання про накладення дисциплінарних стягнень. Комісія має право вимагати від керівника підприємства вилучення з продажу зіпсованих товарів, а з виробництва - товарів, виготовлених із недоброякісної сировини та матеріалів.

У випадку виявлення несправних, нетаврованих чи з простроченим терміном таврування вимірювальних приладів члени Комісії можуть заборонити користуватися ними. Вони також направляють зразки або проби сумнівних за якістю товарів, продуктів і виробів на аналіз та експертизу. Комісія може вилучити обладнання й інвентар, що не відповідають сані­тарним нормам, наполягати на приведенні у належний санітар­ний стан виробничих та інших приміщень і території навколо підприємств.

Як правило, члени Комісії повинні брати участь у про­веденні інвентаризацій та перевірок, що проводяться Правлін­ням або Ревізійною комісією споживчого товариства. При розгляді звітів керівників підприємств, що перевірялися, у засіданні Правління споживчого товариства беруть участь члени відповідних Комісій кооперативного контролю. У необхідних випадках вони можуть ознайомлюватися з грошовими і товар­ними документами підприємств, давати відгук про роботу матеріально відповідальних осіб, котрих висувають на премію­вання чи до інших видів заохочення. Члени Комісії кооперативного контролю не мають права власними рішеннями накладати стягнення на працівників кооперативних підприємств.

Засідання Комісії, що скликаються її головою не рідше двох разів на квартал, фіксуються в Журналі обліку її роботи.

З метою успішного виконання покладених на Комісію обов’язків їй слід встановити постійний зв’язок із Правлінням та дільничним кооперативним комітетом і Ревізійною комісією споживчого товариства.

Члени Комісії, будучи довіреними особами членів-пайовиків споживчого товариства, котрі їх обрали, зобов’язані у своїй роботі враховувати їхні інтереси. Споживач повинен мати можливість у будь-який час звернутися до членів Комісії з про­позицією, зауваженням і скаргою та отримати вичерпну відповідь на поставленні запитання.

Питання про відзначання активних членів Комісії гро­шовими преміями, путівками до будинку відпочинку або сана­торію споживчої кооперації повинні розглядатися на дільничних зборах членів кооперативу або на загальних зборах (зборах уповноважених). Рішення дільничних зборів пайовиків щодо стимулювання членів Комісії затверджуються Правлінням спо­живчого товариства. Громадсько-масовий контроль, що здійс­нюється комісіями, повинен спрямовуватися на покращання організації роботи кооперативних підприємств, забезпечення більш повного й раціонального використання виробничих потужностей, на зростання продуктивності праці працівників і якості обслуговування пайовиків та інших громадян.

У роботі окремих Комісій кооперативного контролю є специфіка, що випливає з особливостей діяльності контрольо­ваного підприємства.

Так, Комісії при торговельних підприємствах контро­люють дотримання графіків їх роботи, виконання плану роздрібного товарообороту, наявності в продажу товарів, що завозилися на оптову базу райспоживспілки або розподільчий склад споживчого товариства.

У полі зору цих Комісій повинні знаходитися й орга­нізаційні питання: стан приміщень і вивісок про режим роботи магазину, наявність необхідного інвентарю відповідно до норм технічного забезпечення торговельних підприємств, форми обслуговування покупців тощо.

Члени Комісії перевіряють також правильність розміщен­ня товарів, ефективність використання площі торговельного залу та підсобних приміщень, раціональність розміщення обладнання, оформлення вітрин.

При прийманні, зберіганні та підготовці товарів до реалізації контроль членів Комісії повинен бути спрямований на такі дії працівників магазинів: своєчасне оприбуткування товарів, відповідність їх стандартам, наявність сертифікатів якості тощо.

Члени Комісії систематично контролюють своєчасність оприбуткування матеріально відповідальними особами (брига­дами) товарів відповідно до документів. При цьому може бути виявлено таке негативне явище - оприбуткування товарів, фактично не завезених до магазину. Членами Комісії перевіряється наявність письмового дозволу Голови Правління кооперативу чи його заступника та головного бухгалтера на зовнішню (із магазину до магазину) “перекидку” товарів, а на внутрішню (із відділу у відділ) - дозвіл директора (завідувача) та бухгалтера магазину.

Крім того, потрібно перевіряти дотримання правил збері­гання і товарного сусідства продуктів, виявляти причини втрат первинних якостей і властивостей продуктів. Необхідно також слідкувати за тим, щоб при підготовці товарів до продажу проводилася зачистка тваринного масла та маргарину, протиралися пляшки та консервні банки, попередньо фасувалися сипучі товари, прасувався готовий одяг, чистилося взуття тощо.

При перевірці дотримання правил продажу товарів необхідно з’ясувати, чи забезпечується переважне право членів кооперативу на придбання товарів підвищеного попиту.

Важливе значення має контроль за реалізацією товарів чистою вагою та повного мірою, за наявністю у торговельному залі контрольної ваги, Книги зауважень та пропозицій покупців.

При перевірці санітарного стану магазинів необхідно звернути увагу на дотримання продавцями правил особистої гігієни та на своєчасність проходження ними медичного огляду, проведення профілактичних щеплень.

Важлива роль належить Комісіям кооперативного конт­ролю при перевірці збереження товарно-матеріальних ціннос­тей. У випадку виявлення крадіжок, розтрат, інших зловживань члени Комісії складають акт у трьох примірниках: перший із них передається на огляд Правлінню споживчого товариства; другий - підприємству для прийняття заходів щодо усунення ви­явлених зловживань; третій - залишається у справах Комісії.

Якщо за актом Комісії Правлінням споживчого товари­ства не вживаються необхідні заходи, Комісія зобов’язана доповісти про це Правлінню райспоживспілки та дільничним і загальним зборам (зборам уповноважених) споживчого товариства.

Комісії, що здійснюють контроль за роботою їдалень, ресторанів та інших підприємств ресторанного господарства, повинні звертати увагу на рівень культури обслуговування від­відувачів, санітарний стан обідніх залів та виробничих цехів, якість приготування їжі; ними також перевіряється забезпече­ність підприємства торговельно-технологічним обладнанням, інвентарем, столовим приладдям та посудом; дотримання встановлених норм закладки сировини і продуктів та норм виходу готових страв. При визначенні якості виготовленої їжі й асортименту страв звертається увага на різноманітність меню та буфетної продукції; калькулювання вартості страв і буфетної продукції.

До обов’язків Комісії кооперативного контролю виробни­чого підприємства входить, насамперед, визначення відповідно­сті якості виробленої продукції вимогам стандартів і рецептур. Важливо також проконтролювати своєчасне та повне опри­буткування сировини і матеріалів, дотримання встановлених норм витрат сировини, матеріалів і виходу готової продукції та її якість.

Особливу увагу Комісії кооперативного контролю по­винні звертати на перевірку роздрібних цін на товари. Оскільки майже всі товари надходять за договірними цінами, необхідно, насамперед, перевірити відпускну ціну постачальника та пра­вильність нарахування на неї торгової надбавки, у межах максимально визначеного її розміру.

Перевіряється також своєчасність і ефективність реагу­вання завідувача магазину на заяви та пропозиції, занесені покупцями до Книги зауважень і пропозицій. При цьому члени Комісії мають право вимагати від керівника підприємства, що перевіряється, подання їм необхідних документів.

При перевірці правильності цін і відпуску товарів член Комісії кооперативного контролю повинен зробити контрольну закупку, оплативши вартість товару за цінами, вказаними на цінниках. Отримавши покупку і не відходячи від каси, він оголошує її як контрольну продавцеві та завідувачеві магазину. Разом із ними він перевіряє правильність цін і розрахунків за товари. Таким самим чином можна перевірити правильність цін і розрахунки за товари, придбані іншими покупцями. Аналогічні закупки можуть проводитися і на підприємствах ресторанного господарства.

При виявленні неправильної ціни член Комісії коопе­ративного контролю повинен поставити перед завідувачем магазину вимогу зняти даний товар із продажу та скласти акт, який підписується перевіряючим та керівником підприємства, і передати його Голові Правління споживчого товариства.

Отже, коло обов’язків і, відповідно, прав членів Комісій кооперативного контролю надзвичайно широке й відповідальне. Цілеспрямованість цих обов’язків і прав - дієвий контроль за діяльністю кооперативних підприємств, надання їм допомоги щодо підвищення якості роботи й обслуговування пайовиків та інших громадян.

Для ефективної роботи Комісій кооперативного контро­лю необхідна відповідна підготовка їх членів до виконання ними

контрольних функцій. Така підготовка проводиться у формі постійно діючих семінарів членів Комісій кооперативного контролю, на яких вони навчаються методично правильних прийомів проведення перевірок та інших контрольних заходів та оформлення відповідних документів. До проведення таких семінарів повинні залучатися голови правлінь споживчих товариств, голови та члени ревізійних комісій, працівники контрольно-ревізійного (аудиторського) апарату споживчої кооперації усіх ланок, представники правоохоронних органів. Необхідно також матеріально стимулювати активно працюючих членів Комісій, оплачуючи їх роботу як членів інвентари­заційних комісій, преміюючи або іншим способом заохочуючи дану категорію кооперативного активу.

Питання 3. Накази пайовиків та їх урахування в організації кооперативної діяльності

Вивчаючи дане питання, потрібно мати на увазі, що накази членів споживчого товариства та їх реалізація є однією з форм здійснення кооперативної демократії, виявлення волі й інтересів пайовиків, їх участь в управлінні справами споживчого товариства, споживчої кооперації.

Накази відображають турботу пайовиків за успішне вико­нання справ діяльності кооперативної організації. Це одна із важливих форм забезпечення конституційного права громадян на участь в управлінні всіма справами кооперативної організації.

Накази - це доручення уповноваженим, які схвалені дільничними зборами, це пропозиції членів споживчого това­риства, спрямовані на покращання діяльності підприємств, спо­живчих товариств, на зацікавленість пайовиків:

• вони надаються членами споживчих товариств на збо­рах, де вони обговорюються;

• рішення про їх схвалення або відхилення приймається відкритим голосуванням більшістю присутніх на зборах, а потім передаються правлінню кооперативу;

• правління веде їх облік, вивчає й узагальнює; розробляє і вносить на розгляд зборів уповноважених пропозиції про прийняття наказів до виконання і план заходів щодо їх виконання, у розробці яких беруть участь органи самовряду­вання.

Усі накази приймаються на зборах пайовиків, зборах уповноважених, на конференціях, на з’їздах, якщо їх реалізація стосується компетенції райспоживспілки, облспоживсиілки, Укоопспілки.

Рішення, які приймаються на вищому органі управління, доводяться до відома пайовиків на чергових зборах.

Виконання наказів здійснює правління певної коопера­тивної організації.

Контроль за виконанням наказів здійснюється прав­лінням кооперативної організації та групами уповноважених споживчого товариства.

Звіти про хід виконання наказів щорічно заслуховуються на вищому органі управління. Про це правління постійно інформує членів споживчих товариств.

Запитання для самоперевірки

1. Яке значення має Статут у діяльності кожної кооперативної організації?

2. На кого покладено відповідальність у споживспілках і споживчих товариствах за дотримання вимог статутів та виконання нормативних актів?

3. Чому робота дільничних кооперативних комітетів має бути організованою?

4. Як розподіляються обов’язки між членами кооператив­ного комітету?

5. Які умови повинно створити Правління споживчого товариства для ефективної діяльності дільничних коопера­тивних комітетів?

6. Яка форма роботи кооперативного комітету?

7. Кого не може бути обрано членом Комісії коопе­ративного контролю?

8. Які права та обов’язки членів Комісії кооперативного контролю?

9. Що необхідно для ефективної роботи Комісії коопера­тивного контролю?

10. Поясніть значення поняття “наказ пайовиків”.

11. Ким надаються накази пайовиків і де вони обгово­рюються?

12. Хто здійснює виконання та контроль за наказами пайовиків?

Сімферопольський кооперативний торговельно-економічний коледж

Кримспоживспілки