Самостійна робота № 4

Тема 2.1. Основи організаційно-кооперативної роботи

Питання

Нова стратегія організаційно-кооперативної роботи та основні напрями її удосконалення

Література

1. Постанова Правління Укоопспілки “Типове положен­ня про управління (відділ) організаційно-кооперативної роботи обласної (республіканської), районної спілки споживчих товариств та районного споживчого товариства” від 15.08.07. - № 275.

2. Постанова Правління Укоопспілки “Типова посадова інструкція інструктора з організаційно-кооперативної роботи райспоживспілки (споживчого товариства)” від 15.08.07. - № 275.

3. Матеріали XX з’їзду споживчої кооперації України від 18.03.09.

4. Хміль Ф.І. Організаційно-кооперативна робота. - К., 1996.

5. Хміль Ф.І. Менеджмент. - К., 1995.

6. Скляр Г. Філософія кооперації. - Газета “Вісті” від 26.01.07.

7. Підвищення рівня організаційно-кооперативної роботи - першочергове завдання правлінь кооперативних організацій. Звернення Голови Правління Укоопспілки С.Г. Бабенка до правлінь споживчих товариств і споживспілок, кооперативного активу. - Газета “Вісті” № 15 від 10.04.08.

8. Удосконалення організаційно-кооперативної роботи - ваговий чинник підвищення конкурентоспроможності системи споживчої кооперації України. - Газета “Вісті” від 14.09.07.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Вивчаючи дане питання, слід пам’ятати, що діяльність споживчої кооперації ґрунтується на громадському самовряду­ванні, яке передбачає активну участь членів споживчих товариств в управлінні та контролі за господарською та соціальною діяльністю кооперативних організацій і підпри­ємств.

Реалізувати повного мірою потенціал громадського само­врядування можна лише за рахунок розвитку та поглиблення внутрішньокооперативної демократії, насамперед, шляхом побудови відносин між споживчим товариством та його членами. Важливо, щоб кожен член споживчого товариства як пайовик і споживач був здатний на активну діяльність, само­організацію та самоконтроль.

Одним із головних завдань правлінь споживспілок і спо­живчих товариств, фахівців служб організаційпо-кооперативної роботи є залучення максимально можливої кількості членів споживчого товариства в громадську діяльність та самоуправ­ління. Саме таким чином пайовик як безпосередній учасник громадської діяльності при виконанні великих і малих справ у своєму споживчому товаристві може засвоїти методи само­управління, виховувати у собі такі якості: турбота про загальне добро, колективізм, взаємодопомога, солідарність інтересів тощо.

Громадське самоврядування має стати безпосередньою справою кожного пайовика. За таких умов члени споживчих товариств активніше сприятимуть розвитку галузей коопера­тивної діяльності, домагатимуться більшої соціальної спрямо­ваності економічної діяльності кооперативів.

Звичайно, це потребує подальшого розширення прав членів споживчих товариств та створення умов для їх фактичної реалізації. Щоб досягти цього, потрібно налагодити навчання та обмін досвідом уповноважених споживчих товариств, коопера­тивного активу, а також членів ревізійних комісій і комісій кооперативного контролю.

Однією із важливих форм підвищення дієвості та відпо­відальності кооперативного активу, стимуляції його діяльності має бути підготовка та періодичне заслуховування на дільнич­них зборах і засіданнях правління споживчого товариства членів виборних органів управління та контролю. Крім того, потрібно частіше вдаватися до матеріального та морального стимулю­вання активності пайовиків; водночас - підвищувати відпові­дальність активу та працівників системи за дотримання принципів внутрішньокооперативної демократії.

Потрібно домогтися, щоб особи, обрані до кооперативних органів управління та контролю, вирішували всі питання з ура­хуванням наказів пайовиків, звітувалися перед ними, постійно інформували членів споживчих товариств про діяльність коо­перативу та спілки, використовуючи для цього особисті зустрічі, пресу, радіо, телебачення тощо.

Правлінням споживспілок і споживчих товариств, пра­цівникам служб організаційно-кооперативної роботи необхідно особливо відповідально та серйозно вирішувати питання підготовки та проведення звітних і звітно-виборних кампаній, зборів уповноважених пайовиків, конференцій, з’їздів та зборів Рад споживспілки.

Крім того, потрібно приділяти увагу розробці та виконанню заходів щодо реалізації наказів та критичних зауважень членів споживчих товариств, їхніх представників у кооперативних органах управління та контролю.

Важливо належним чином оцінити роль дільничних і загальних зборів пайовиків, зборів уповноважених як основної форми прямої, безпосередньої демократії та дієвої форми здійснення пайовиками своїх повноважень. Збори пайовиків мають стати своєрідним оглядом стану справ у споживчому товаристві, їхня цінність повинна полягати не в тому, щоб на них виникали суперечки та непорозуміння, а в тому, щоб пайовики мали можливість обмінятися думками, співставити власні точки зору, провести плідну дискусію, яка виховувала б в учасників взаємоповагу один до одного, а також дала б змогу пробудити громадську активність, визначити напрями перебу­дови кооперативної діяльності, шляхи і засоби підвищення її економічної та соціальної ефективності.

Предметом постійної уваги правлінь споживчих това­риств і споживспілок, служб організаційно-кооперативної робо­ти повинні бути питання щодо створення та організації роботи кооперативних дільниць, дільничних комітетів, організації діяльності уповноважених споживчих товариств, членів Рад споживспілок та органів громадсько-масового контролю.

Особливого підходу та підвищеної уваги також потребує організація роботи дільничних кооперативних комітетів - органів первинної (низової) ланки самоврядування пайовиків. Від того, як організовано діяльність даних комітетів, залежить якість роботи об’єктів господарювання, розташованих на території дільниць, дієвість впливу пайовиків на стан справ у цих підприємствах, а також реальність здійснення членами споживчого товариства власних прав та переваг при обслуго­вуванні їх кооперативними підприємствами.

Завдання правлінь споживчих товариств, фахівців ор­ганізаційно-кооперативної роботи - створити необхідні умови для ефективної діяльності дільничних кооперативних комітетів,

Слід запрошувати голову комітету на засідання правління з питань, що стосуються інтересів пайовиків дільниці, морально та матеріально заохочувати активних членів кооперативного ко­мітету.

Виконання рішень кооперативного комітету, прийнятих ним у межах повноважень, визначених Статутом споживчого товариства та Положенням про дільничний кооперативний комітет, повинно бути пріоритетною та першочерговою справою правління споживчого товариства.

Враховуючи, що подальший розвиток та підвищення ефективності діяльності системи нерозривно пов’язані з удоско­наленням роботи щодо залучення до членів споживчих това­риств некооперативного населення, важливим напрямом діяль­ності служб організаційно-кооперативної роботи повинно стати розширення та зміцнення соціальної бази споживчої кооперації, а також створення позитивного іміджу системи у громадській свідомості.

Водночас слід забезпечити суворе дотримання статутних вимог та вжити конкретних заходів щодо підвищення економіч­ної зацікавленості пайовиків у членстві, постійно розширювати коло надання їм послуг тощо.

Правлінням споживчих товариств і споживспілок необ­хідно спрямувати зусилля апарату, насамперед, служб органі­заційно-кооперативної роботи, на зміцнення споживчої коопе­рації як громадсько-господарської організації шляхом залучення до її лав нових членів та підвищення їхньої творчої активності. Для цього слід активізувати пропагандистську та роз’яснюваль­ну роботу серед населення за місцем проживання, через засоби масової інформації, кооперативні та інші об’єкти.

Потрібно активніше розвивати моральну зацікавленість громадян бути членами споживчих товариств. Така зацікавле­ність полягає, насамперед, у можливостях громадян реалізувати

своє конституційне право на участь в управлінні тією чи іншою громадською організацією.

У всіх без винятку споживспілках і споживчих товари­ствах необхідно налагодити роботу щодо впровадження кращого досвіду роботи кооперативних організацій, а також окремих працівників системи стосовно кооперування населення, використовуючи для цього особисті зустрічі з населенням та сільські сходи, рекламні кампанії, кооперативні об’єкти, випуск плакатів, бюлетенів, брошур, листівок, а також місцеві та регіональні засоби масової інформації: пресу, радіо, телебачення тощо.

Водночас треба підвищити відповідальність бухгалтер­ських та оргінструкторських служб за наведення відповідного порядку в пайовому господарстві, в організації обліку членів споживчих товариств.

Відповідальною ділянкою роботи оргінструкторських служб є організація та контроль за виконанням рішень органів управлінця споживчих товариств і споживспілок, дотримання вимог статутів кооперативних організацій, а також своєчасна підготовка до них, за участю кооперативного активу, змін і доповнень.

Обов ’язки служб організаційно-кооперативної роботи - з урахуванням пропозицій структурних підрозділів коопера­тивних організацій, розробляти, забезпечувати прийняття та затвердження у владних структурах статутів споживчих това­риств і споживспілок, своєчасно вносити до них зміни та допов­нення, а також вивчення цих важливих нормативних документів кооперативним активом і пайовиками.

Водночас оргінструкторський апарат, насамперед, пови­нен нести відповідальність за дотримання споживчими това­риствами і споживспілками вимог статутів та виконання нор­мативних актів з питань організаційно-кооперативної роботи, а також здійснювати постійний контроль за дотриманням демо­кратичних принципів, статутних прав та обов’язків пайовиків.

Працівники служб організаційно-кооперативної роботи зобов’язані брати активну участь у підготовці планів роботи правлінь кооперативних організацій, готувати необхідні мате­ріали для розгляду на засіданнях правлінь споживспілок і споживчих товариств.

Невід’ємним правом (обов’язком) служб організаційно-кооперативної роботи має бути таке право - ставити перед правлінням споживчого товариства чи спілки питання про відповідальність посадових осіб, винних у порушеннях коопера­тивних принципів, статутних вимог, а також нормативних актів, що регулюють діяльність споживчої кооперації.

Правлінням споживспілок необхідно якомога частіше організовувати зустрічі зі своїми членами для обговорення загальних проблем.

Слід пам’ятати, що єдність кооперативних організацій на всіх рівнях - украй необхідна та пріоритетна умова розвитку кооперації в сучасних умовах.

У зв’язку з цим виникає питання соціального партнерства. Дослідження у рамках соціальної економіки свідчать про два основні види взаємодії людей. Один із них, на якому нині часто концентрують увагу, - це ринкова конкуренція. За своєю суттю, це жорстка боротьба між людьми у сфері економічних і соціальних відносин. Конкуренція - це не що інше, як механізм досягнення за рахунок досить вузького прошарку населення суто економічних цілей, насамперед, прибутку, матеріального та грошового збагачення. Інший, гуманістичний, цивілізований вид взаємодії людей, - це соціальне партнерство, яке нині має значне поширення у передових країнах світу. Під поняттям “соціальне партнерство” розуміють свідомі дії людей, основою яких є економічні та соціальні інтереси, спрямовані на те, щоб на засадах добро­вільного об’єднання власних матеріальних, фінансових, трудо­вих, інтелектуальних та інших ресурсів можна було досягти задоволення своїх економічних інтересів.

Саме на принципах соціального партнерства, які майже тотожні кооперативним принципам, побудовані та набувають широкого розгортання в усьому світі відносини в кооперації.

Звіти і вибори органів управління та контролю коопера­тивних організацій усіх рівнів потрібно максимально вико­ристовувати для широкої інформації пайовиків про роботу споживчої кооперації і, щонайперше, з виконання соціально-економічних завдань, обумовлених функціями та цілями системи.

У цьому плані першочергової уваги та прийняття конк­ретних рішень потребують питання покращання торговельного, заготівельного, побутового та інших видів обслуговування пайо­виків, а також широких верств населення.

У Постанові XX з’їзду споживчої кооперації України передбачено такі завдання:

1. У торгівлі, ресторанному господарстві та сфері послуг:

• продовжити роботу з формування ефективних, конку­рентоспроможних господарюючих суб’єктів у сфері роздрібної торгівлі,' надаючи перевагу відкриттю коопмаркетів та сучасних магазинів із комп’ютеризацією всіх товарно-облікових операцій, створенням максимальних зручностей для покупців і умов праці для персоналу;

• запроваджувати уніфіковане програмне забезпечення товарно-облікових операцій у коопмаркетах, що дасть змогу оперативно аналізувати роботу торговельних підприємств, проводите маркетингові дослідження формування асортименту товарів, ціноутворення та оперативного управління товарними залишками;

• відновлювати функції власної оптової ланки, перегля­нути профіль кооперативних оптових баз і складів, їх взаємовідносини з виробниками та постачальниками, налаго­дити чітке товаропостачання об’єктів торгівлі і ресторанного господарства;

• ужити заходів щодо розширення торгівлі непродоволь­чими товарами;

• продовжити роботу щодо подальшого розвитку сфери побутових послуг членам споживчих товариств, інтим споживачам;

• домогтися суттєвого зростання асортименту сільсько­господарської продукції на кооперативних ринках.

2. У заготівельно-виробничій сфері:

• ефективно використовувати матеріально-технічну базу виробничої та заготівельної галузей діяльності;

• час вимагає перетворення кооперативних заготівель у галузь оптової торгівлі сільськогосподарською продукцією та сировиною;

• активно співпрацювати з органами державної влади та місцевого самоврядування щодо встановлення договірних ) відносин про участь споживчих товариств, споживспілок, їх

підприємств у тендерах з поставки сільськогосподарської про­дукції, сировини бюджетним установам;

• зосередити зусилля промислових підприємств на підвищенні енергоефективності виробництва та зменшенні споживання енергоресурсів, спрямувавши достатні обсяги фінансування на виконання Програм розвитку та технічного переоснащення, впровадження інноваційних технологій та сучасного обладнання на основі бізнес-проектів розвитку;

• упроваджувати нові види продукції, конкуренто­спроможні за ціною та споживчими властивостями, відновлю­вати та розширювати фірмову торговельну мережу.

Правління Укоопспілки надає важливе значення питанням посилення акцентів розуміння пріоритетності соціальної місії споживчої кооперації та перебудови ідеології керівників і спеціалістів системи стосовно членів споживчого товариства.

Запитання для самоперевірки

1. Чому громадське самоврядування має стати справою кожного пайовика?

1. Запропонуйте заходи щодо залучення нових членів у споживчі товариства.

3. Як виявляється зв’язок соціального партнерства із кооперативними принципами?

3. Які завдання поставлено перед торгівлею, ресторанним господарством та сферою послуг?

3. Як доцільно використовувати матеріально-технічну базу виробничої та заготівельної галузей діяльності?

Сімферопольський кооперативний торговельно-економічний коледж

Кримспоживспілки