Запитання для самоперевірки

1. Чим загальні збори відрізняються від дільничних?

2. У якому випадку скликаються позачергові збори?

3. Хто такий уповноважений споживчого товариства?

4. Яку роль відіграють інструктор з організаційно-кооперативної роботи й уповноважена особа в підготовці та проведенні зборів?

5. Як слід готуватися до проведення зборів?

6. Запропонуйте сценарій проведення дільничних зборів.

7. Як має бути оформлено протокол зборів?

8. Що означає поняття "дільничний комітет споживчого товариства"? Яке його значення в діяльності споживчого товариства?

Тема 2.3. Організація і ведення пайового господарства

споживчого товариства

Лекція 9

План

1. Членство в споживчій кооперації та його доку­ментальне оформлення.

2. Права та обов'язки члена-пайовика, гарантії до­ тримання прав.

3. Добровільне і відкрите членство в споживчій коопе­рації.

4. Статус та основні функції членів споживчого това­риства, отримання послуг.

Література

1. Закон України "Про споживчу кооперацію".

2. Положення про організацію пайового господарства споживчої кооперації.

3. Бабенко С.Г., Гелей С.Д., Гончарук Я.А. та ін. Основи кооперації. - К.: Знання, 2004.

4. Довідник інструктора організаційно-кооперативної ро­боти. - К., 2007.

5. Хміль Ф.І. Організаційно-кооперативна робота. - К.: НМЦ "Укоопосвіта", 1996.

Питання 1. Членство в споживчій кооперації та його документальне оформлення

Пайовик - соціальна основа споживчого товариства.

Членство у споживчому товаристві (Закон України "Про споживчу кооперацію" стаття 6) може бути індивідуальним і колективним.

1. Індивідуальними членами споживчого товариства можуть бути громадяни, які досягай 16-тирічного віку і виявили бажання брати участь у здійсненні цілей і завдань споживчого товариства.

Членами учнівських споживчих товариств, що ство­рюються при загальноосвітніх школах та інших навчальних закладах, можуть бути особи, які досягай 14-тирічиого віку.

2. Колективними членами споживчого товариства мо­жуть бути селянські (фермерські господарства), колективні сільськогосподарські підприємства, господарські товариства, кооперативні, державні та інші підприємства, що поділяють його цілі та інтереси.

3. Господарські відносини між споживчим товариством і його колективним членом базуються на договірних засадах.

Споживче товариство не відповідає за зобов'язаннями свого і колективного члена, а останній відповідає за зобо­в'язаннями товариства в межах його пайового внеску.

Пайовик - громадянин (юридична особа), що вніс вступний та пайовий внески і був прийнятий у члени споживчого товариства. Пайовики - єдині господарі споживчого товариства. До їх компетенції відносяться всі питання господарської та соціальної діяльності споживчого товариства.

Прийом громадян у члени споживчого товариства проводиться за їх письмовою заявою загальними зборами (зборами уповноважених) пайовиків, а також, за їх дорученням, постійно діючим органом управління споживчим товариством у визначений статутом кооперативу строк. Згідно із нормою Типового статуту споживчого товариства в Україні цей строк становить ЗО днів.

Дана робота виконується під керівництвом і за участю інструкторів з організаційно-кооперативної роботи всіх ланок споживчої кооперації, згідно з Типовою інструкцією інструктора з організаційно-кооперативної роботи райспоживспілки (спо­живчого товариства), затвердженої постановою Правління Укоопспілки від 15.08.07 № 275.

Щоб краще здійснювалася дана робота, на кожній коопе­ративній дільниці необхідно обладнати спеціальні стенди з інформацією про:

порядок прийому громадян у члени кооперативу;

• права і обов'язки пайовиків;

• місцезнаходження уповноваженої особи з кооперу­вання населення і прийому пайових внесків.

Робота щодо залучення нових пайовиків повинна про­водитися індивідуально.

Кожна уповноважена особа повинна мати список дорос­лих мешканців (старших від 16-ти років) своєї дільниці, які ще не є членами кооперативу (можливо буде доцільно довести уповноваженим особам план кооперування населення).

Кожен громадянин, який бажає вступити до споживчого товариства, повинен ознайомитися з його Статутом, розміром вступного і обов'язкового пайових внесків (згідно з порядком вступу в члени споживчого товариства).

Уповноважена особа, провівши індивідуальну роботу з громадянином, який бажає стати членом споживчого това­риства, одержує від останнього:

• заяву про вступ до членів споживчого товариства (додаток 1 до Положення про організацію пайового господар­ства споживчої кооперації України, ст. 203);

• вступний і пайовий внески та вартість членської книжки;

• оформляється відомість приймання вступних і обо­в'язкових пайових внесків та квитанція.

Одержані гроші та відомість сплати внесків передаються до бухгалтерії споживчого товариства з приходним касовим ордером, а заява про вступ передається оргінструктору.

Оргінструктор перевіряє правильність заповнення заяви сплати вступного і пайового внесків і готує матеріали про прийом органу, уповноваженому приймати нових членів.

Після прийняття рішення щодо прийому в члени споживчого товариства новому пайовику негайно виписується членський квиток, який вручається пайовику довіреною особою від імені Правління, в конторі споживчого товариства або за місцем праці, проживання пайовика.

Питання 2. Права та обов'язки члена-пайовика, гаран­тії дотримання прав

Вступаючий стає членом споживчого товариства після прийняття рішення про його прийом і сплати ним в повному обсязі (чи частково) пайового, а також вступного (якщо це передбачено статутом) внесків. (Типовий статут споживчого то­вариства потребує внесення обов'язкового пайового та вступ­ного внесків).

Оформивши у встановленому порядку своє членство у кооперативі, громадянин має право:

а) брати участь у діяльності споживчого товариства, оби­рати і бути обраним до його органів управління і контролю, вносити пропозиції щодо покращання діяльності споживчого товариства та усунення недоліків у роботі його органів і посадових осіб;

б) мати частку в майні споживчого товариства, споживспілок після сплати ним пайових внесків в установлених розмірах;

в) одержувати дивіденди з прибутку, що розподіляється за результатами господарсько-фінансової діяльності за рік між членами споживчого товариства, відповідно до їх пайових внес­ків та частки у майні споживчого товариства;

г) створювати нові споживчі товариства на основі виді­лення їм закріпленої частки в майні діючого споживчого товариства;

ґ) бути наставником-співвласником будь-якого підпри­ємства споживчого товариства, споживспілок;

д) використовувати можливості гарантованого збуту на договірних засадах продукції особистого господарства та про­мислу через заготівельні та торговельні підприємства споживчої кооперації;

е) користуватися послугами споживчого товариства, пільгами, передбаченими для пайовиків щодо збільшення роз­мірів часток у майні споживчого товариства і споживспілок та зменшення розмірів пайових внесків, що підлягають сплаті, знижками цін на товари і послуги, що реалізуються, також пільгами з придбання товарів у кредит відповідно до порядку, встановленого загальними зборами (зборами уповноважених);

є) здавати кооперативним підприємствам у першочер­говому порядку сільськогосподарську продукцію та сировину для переробки на давальницьких умовах;

ж) бути прийнятим у першочерговому порядку на роботу в споживче товариство відповідно до освіти, професійної під­готовки та з урахуванням потреби в кадрах;

з) здобувати освіту в навчальних закладах споживчої кооперації за цільовими направленнями;

й) користуватися об'єктами соціально-культурного при­значення, створюваними споживчим товариством, спілками, а також при дольовій участі їх з іншими організаціями і під­приємствами;

і) одержувати від виборних органів та посадових осіб споживчого товариства інформацію з будь-якого питання його діяльності, за винятком тієї, що пов'язана з комерційною таємницею;

ї) добровільного виходу із споживчого товариства.

Член споживчого товариства зобов 'язаний:

а) дотримуватися Статуту споживчого товариства, вико­нувати рішення загальних зборів (зборів уповноважених) пайо­виків, виборних органів управління і контролю;

б) виконувати свої зобов'язання перед споживчим това­риством, пов'язані з участю в його діяльності;

в) берегти і зміцнювати власність споживчого това­риства, не допускати безгосподарного та недбайливого корис­тування кооперативним майном.

Член споживчого товариства відповідає за зобов'язан­нями споживчого товариства в межах внесеного ним обов'яз­кового та додаткових пайових внесків, а також закріпленою за ним часткою в майні споживчого товариства.

Питання 3. Добровільне і відкрите членство в спожив­чій кооперації

Упродовж приблизно 200 років в кооперативному русі формувалися певні правила, на яких ґрунтується нині діяльність кооперації, світоглядна позиція кооператорів. Дані правила водночас є засадними ідеями кооперативної діяльності, їх перегляд чи відмова від них загрожують переродженням кооперативів, тобто втратою ними ідентичності, перетворенням в іншу форму господарської організації або навіть господар­ським крахом.

Ідеї, керуючись якими кооператив діє та завдяки яким зберігає своєрідність, називають кооперативними принципами.

Кооперативні товариства в усьому світі керуються нині універсальними принципами, які підтримав XXXI конгрес МКА (1995р.):

• добровільне і відкрите членство;

• демократичний членський контроль;

• економічна участь членів;

• автономія і незалежність;

• освіта, підвищення кваліфікації, інформація;

• співробітництво між кооперативами;

• турбота про громаду.

В Україні національні принципи кооперації вперше сформульовано в Законі України "Про споживчу кооперацію" (1992р.).

Принцип "Добровільне відкрите членство" - кооперати­ви є добровільними організаціями, відкритими для всіх осіб, які можуть користуватися послугами кооперативів і згодні нести відповідальність, пов'язану з членством, без будь-якої дискри­мінації за соціальними, політичними, расовими чи релігійними міркуваннями.

У споживчих кооперативах не існує ніяких обмежень для вступу в їх члени, адже й господарська міцність кооперативу безпосередньо залежить від числа його пайовиків. Чим більша їх кількість, тим значніші гуртові закупівлі можна здійснювати, більшими є й обороти товариства, ефективніше можна вико­ристовувати його приміщення та службовий персонал.

У споживчій кооперації недопустима расова, релігійна, етнічна та статева дискримінація. У той самий час у багатьох країнах обставини сприяли виникненню споживчих коопе­ративів, що об'єднували представників однієї релігії, касти, етносу чи соціальної верстви, однак статути цих об'єднань не містили, як правило, ніяких обмежень для вступу. В Україні, зокрема, в кінці XIX ст. - першій половині XX ст. існували спе­ціальні робітничі товариства, а на західноукраїнських землях - кооперативи українців, поляків, євреїв, німців і т.зв. руські товариства, створені москвофілами.

Звичайно, товариство має право відмовити у прийнятті певної особи. Мотивами можуть служити відомості про анти-кооперативну діяльність чи низькі моральні якості претендента, його розумову неповноцінність чи проживання за межами району діяльності товариства.

Питання 4. Статус та основні функції членів спо­живчого товариства, отримання послуг

Оформивши у встановленому порядку своє членство в кооперативі, громадянин набуває відповідних прав нарівні з іншими його членами. Насамперед, кожному членові належить рівне право участі в управлінні кооперативом. Згідно з чинним законодавством України кожен кооператор має лише один вирішальний голос на загальних зборах свого товариства. У спілках проводять збори уповноважених, кількість представ­ників на яких від кожного їх члена визначається кількістю кооператорів у ньому. Збори уповноважених відбуваються та­кож у великих товариствах. Делегатів на них обирають відповідно до визначеної у статуті квоти дільничних зборів (зборів членських груп). У статутах деяких іноземних кооперативів кількість голосів залежать від кількості пайових внесків, зроблених їх членами, хоча, як правило, визначають їх верхню межу (наприклад, не більше п'яти голосів в одного члена). У спілках кількість голосів у членів може залежати від розмірів їх основного чи оборотного капіталу тощо.

Ще більше змоги впливати на управління кооперативом дає кожному його членові можливість брати участь у виборах органів управління товариством (спілкою) і бути обраним в який-небудь із них.

Кожен член кооперативу протягом усього часу пере­бування в товаристві (спілці) має також право на одержання від органів управління інформації про стан справ у кооперативі. Для ознайомлення кооператорів із результатами його праці Правлін­ня повинно складати і поширювати щорічні звіти, а також передавати найважливіші статистичні дані для публікації в збірниках чи бюлетенях, що випускають спілки.

Кожен член кооперативу має, звичайно, право ініціативи. Він може у будь-який момент запропонувати свою думку на розгляд загальних зборів, ради чи правління свого товариства (спілки), їх можна подати як у письмовій, так і в усній формі. Це можуть бути або зауваження щодо роботи кооперативу, вказівки на помилки управління, зловживання тощо або пропозиції щодо внесення корисних змін у діяльність товариства (спілки). Органи управління кооперативу зобов'язані розглянути зауваження та пропозиції його членів і винести щодо них певні рішення.

Отже, кожен кооператор має право користуватися всіма видами послуг, які надає його кооператив, без винятку і на рівних засадах з іншими його членами. Він отримує також від­повідну частку прибутку кооперативу згідно з умовами, зазна­ченими у статуті, та рішеннями, прийнятих з цього приводу за­гальними зборами, якщо такий розподіл прибутку між коопе­раторами передбачено установчою угодою засновників това­риства чи спілки.

Зрозуміло, що кожен член кооперативу зберігає право вийти з нього і отримати свій пайовий внесок у повному розмірі. Набуваючи прав як член споживчого товариства, громадянин бере на себе також відповідні обов'язки. Ці обов'язки можуть бути як морального, так і матеріального характеру.

Серед моральних, насамперед, слід відзначити обов'язок брати участь у житті свого кооперативу: у загальних зборах його членів, в обговоренні та вирішенні питань господарського чи іншого характеру, в роботі органів управління товариством (спілкою).

Ще один обов'язок - обов'язок солідарності. Члени кооперативу повинні усвідомлювати свій взаємозв'язок і взаємозалежність, прагнути задовольняти свої потреби, насам­перед, у кооперативі та через його розвиток. Члени кооперативу зобов'язані придбавати необхідні для себе споживчі товари у споживчому кооперативі, навіть якщо в інших крамницях їм траплялися б такі самі вироби за такими чи навіть нижчими цінами.

Звичайно, кооператори повинні дотримуватися і т.зв. кооперативної дисципліни: виконувати рішення загальних збо­рів, розпорядження правління свого товариства, спілки тощо.

Важливим обов'язком кооператора є також поширення кооперативних ідей. Від успіху кооперації в окрузі, регіоні, краї­ні залежить, звичайно, і добробут кожного члена кооперативу, оскільки успіх його товариства (спілки) визначається також масштабами кооперативного руху в цілому. Кооператори повин­ні, зокрема, повсякчас дбати про залучення до своїх товариств нових членів, популяризувати кооперативну літературу та періодичні видання, вести кооперативну пропаганду та агітацію.

Поряд із моральними обов'язками кооператори беруть на себе і зобов'язання матеріального характеру. Найперше з них - внесення при вступі вступного та пайового внесків. У низці кооперативів статут передбачає внесення паю частками, однак і в цьому випадку виплата повного паю також необхідна. Крім того, кооператори беруть на себе матеріальну відповідальність за зобов'язання кооперативу. Така відповідальність може бути необмежена, коли член кооперативу відповідає всім своїм май­ном, і обмежена. В останньому випадку кооператор несе відпо­відальність лише певною наперед обумовленою сумою, зазна­ченою в статуті. Як правило, така сума визначається у розмірі обов'язкового паю, як зокрема це зазначено в Законі України "Про споживчу кооперацію" (стаття 6, п. 6). Власне обмежена відповідальність нині найбільш розповсюджена в споживчій кооперації. Вона є доволі солідною гарантією для кредиторів сучасних чисельних товариств і спілок і, водночас, не несе особливої загрози майновому становищу кооператора.

У низці випадків у статутах споживчих кооперативів може бути обумовлено зобов'язання членів товариства (спілки) не виходити з кооперативу протягом певного строку. Це робиться звичайно з метою убезпечити цей кооператив на випадок масового виходу його членів зі складу товариства (спілки).

Невиконання кооператором своїх моральних та матері­альних обов'язків може призвести до його виключення з коопе­ративу. Виключення статутами багатьох споживчих товариств (спілок) визначається прерогативою їх загальних зборів або спільного засідання Правління і наглядової ради. Процедура, як правило, передбачає таємне голосування і навіть відповідну квоту голосів. Серед можливих причин виключення, що їх міс­тять статути кооперативів, найбільш поширені такі:

1. ведення господарської діяльності, що становить кон­куренцію діяльності кооперативу;

2. ухилення від обов'язкового внесення вступного внес­ку чи паю, як це визначено статутом;

3. невиконання членом кооперативу статутних вимог членства;

1. діяльність на шкоду своєму кооперативу;

4. невиконання вимог статуту та рішень загальних зборів чи інших органів управління кооперативу;

2. втрата прав через суд чи втрата громадянської честі;

5. тривале некористування послугами свого кооперативу, не бере участь у його житті без поважних на те причин.

Слід відзначити, що виключення - явище не притаманне споживчій кооперації.