Запитання для самоперевірки

1. Назвіть основні суттєві відмінності кооперативних форм господарювання від підприємницьких.

2. Які основні цілі та завдання має районна спілка спо­живчих товариств?

3. Які права мають члени райспоживспілки?

4. Який порядок вступу до райспоживспілки?

5. Який вищий орган управління районної, обласної та центральної спілок?

Лекція 8 План

1. Загальні збори та збори уповноважених: їх компетенції, порядок скликання, прийняття рішень і система контролю за їх виконанням.

2. Порядок організації зборів кооперативних дільниць і прийняття рішень.

3. Підготовка та організація зборів. Оформлення протоколів

Питання 1. Загальні збори та збори уповноважених: їх компетенції, порядок скликання, прийняття рішень і система контролю за їх виконанням.

Основною і найбільш масовою формою участі пайовиків в управлінні є, як вже зазначалося, дільничні та загальні збори пайовиків. На кооперативній дільниці пайовики реально бачать стан торговельної, закупівельної та іншої діяльності споживчого товариства, можуть оцінити ступінь врахування їх зауважень, пропозицій і побажань щодо вдосконалення господарської діяльності. Періодичність проведення, ступінь масової участі в цих зборах, питання, які на них розглядаються, реакція Правління споживчого товариства на рішення дільничних зборів характеризують стан внутрішньокооперативної демократії в конкретному споживчому товаристві.

У процесі вдосконалення управління споживчою коопе­рацією необхідно підвищити роль зборів - і дільничних, і загальних як основної форми прямої, безпосередньої демократії. Для цього потрібно рішуче відмовитися від бюрократичної заорганізованості у проведенні зборів.

Дана заорганізованість виявляється у тому, що заздале­гідь і, головне, без залучення громадського активу кооперативу, складається сценарій зборів, визначаються оратори, яким "підказується" тема виступу; у вузькому колі працівників апарату, таємно від більшості учасників наступних зборів, заздалегідь визначаються кандидатури до виборних органів управління та контролю споживчого товариства, а кандидатури, які вису­ваються під час самих зборів, відхиляються без належного обговорення як попередньо неузгоджені "нагорі" і не вклю­чаються до списку для голосування. Припускаються факти ігнорування думки і навіть обмеження дій тих рядових пайо­виків, висловлювання та репліки яких при оцінці стану справ у кооперативі здаються керівництву надто критичними. Заорга­нізованість багатьох зборів і нетерпимість до принципової критики створюють своєрідний механізм гальмування внутрішньокооперативної демократії та господарської діяльності спо­живчої кооперації в цілому. На цьому ґрунті виникає громадська пасивність значної частини пайовиків, знижується їх інтерес до колективного обговорення шляхів удосконалення кооперативної діяльності.

Разом з тим, відмова від заорганізованості зовсім не означає крок до стихійності. Навпаки, заорганізованість повинна назавжди поступитися місцем кращій, істинній організації про­ведення зборів на ґрунті зацікавленості, що, звичайно, не є одним і тим самим. Щоб організувати проведення дільничних і загальних зборів по-справжньому, необхідно, насамперед, про­вести велику підготовчу роботу за участі найдієвішої, ініціа­тивнішої, авторитетнішої частини пайовиків, а за можливості - й іншої маси членів споживчого товариства із залученням некооперативного населення. Тут немає дрібниць, все є дуже важ­ливим, починаючи з урахування специфіки сільськогосподар­ського виробництва і місцевих умов, вибору часу проведення зборів і закінчуючи розробкою на них реальних заходів, здійснення яких забезпечується фінансовими, матеріальними і тру­довими ресурсами, та може контролюватися "зверху" і особливо "знизу".

Удосконалення внутрішньокооперативної демократії не­можливе без подальшого розвитку громадського самовряду­вання пайовиків. Члени кооперативів і раніше брали участь у дільничних чи загальних зборах, проявляючи тією чи іншою мірою власну активність. Але заорганізованість цих зборів нерідко надавала самій участі пайовиків відтінок формалізму. Зовнішня форма, що мала певне, хоч і обмежене значення, не завжди наповнювалася необхідним змістом: замість правди про стан справ у кооперативному господарстві зображувалася прикрашена напівправда; мали місце випадки, коли неприємна для Правління і апарату споживчого товариства інформація не доходила до відома господарів кооперативів; вибори нерідко перетворювалися на просту формальність; пропозиції "настир­ливих" пайовиків відхиляли. За таких умов не могло бути й мови щодо суворої вимогливості до Голови Правління, його заступників, апарату споживчого товариства за недоліки і упущення. У результаті внутрішньокооперативна демократія виглядала неповною.

Поглиблення внутрішньокооперативної демократії, гро­мадського самоврядування щодо зборів пайовиків слід пов'я­зувати зі свідомим використанням власних прав щодо спільних господарів кооперативу. Дільничні та загальні збори в спожив­чому товаристві повинні стати справді демократичним інсти­тутом, де думку кожного пайовика готові уважно вислухати і відповідно оцінити. Цінність самих зборів полягає не в тому, що на них можна "думку снувати", а в тому, що вони дають можливість пайовикам обмінятися думками, співставити власні точки зору, провести плідну дискусію, що виховуватиме в її учасників уважне ставлення одне до одного, пробудити громадську активність, визначити правильні напрями перебу­дови всієї кооперативної діяльності, шляхи і засоби підвищення її економічної та соціальної ефективності

Збори пайовиків повинні стати своєрідним оглядом стану справ у споживчому товаристві. Кожні збори певною мірою здатні збагатити кооперативну практику новими ідеями, неорди­нарними пропозиціями. Вже тільки тому, що ці пропозиції надходять від народу, вони потребують вдумливого аналізу.

Одним із проявів марнотратства до останнього часу було те, що нерідко ідеї не втілювалися у життя, не враховувалися і не використовувалися навіть у межах кооперативів. Настав час для створення у споживчій кооперації банку корисних ідей, ініціатив і пропозицій, щоб детально аналізувати і краще впро­ваджувати у життя, а їх авторів - стимулювати. Шкала сти­мулювання пайовиків за таку роботу повинна бути досить широкою: від висловлення подяки до грошової премії, інколи досить значної.

Але найголовніше, що господарський успіх організацій і підприємств споживчої кооперації нині повинен базуватися на непідробному, особистому інтересі членів-пайовиків - їх прагненні задовольняти власні потреби у товарах і послугах.

Питання 2. Порядок організації зборів кооперативних дільниць і прийняття рішень.

Як правильно підготувати та провести дільничні збори пайовиків? Слід підкреслити, що порядок скликання та проведення зборів регламентується Статутом.

Дільничні збори скликаються дільничним комітетом або Правлінням споживчого товариства в міру необхідності, але не рідше одного разу на рік, а також на вимогу не менше ніж ^!/₃ пайовиків дільниці. Про дату, час, місце проведення та порядок денний зборів пайовики сповіщаються не пізніше ніж за три дні до зборів. Дільничні збори правочинні вирішувати питання, якщо на них присутні більше половини пайовиків дільниці. При цьому, якщо дільничні збори не пов'язані з виборами органів і громадського самоврядування споживчого товариства та не відбулися через неявку їх більшої половини на збори, то повторні збори скликаються не пізніше ніж через три дні після перших оголошених зборів і вважаються правочинними при наявності '/з пайовиків дільниці. Останнє повинно бути зазна­чено у повторному оголошенні про збори.

При вирішенні питань, що безпосередньо стосуються інтересів усіх членів споживчого товариства, проводяться збори пайовиків на всіх кооперативних дільницях з єдиним порядком денним. До складу цих питань відносяться: прийняття Статуту споживчого товариства, визначення розміру вступного та обо­в'язкового пайового внесків, входження в спілку споживчих товариств та передачу їй окремих функцій з управління колек­тивним майном; питання ліквідації та реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) споживчого товариства, входження його в спілки і об'єднання та вихід з них. Дільничні збори вважаються правочинними, якщо на них присутні не менше ²/₃ пайовиків. Рішення з питань вважаються прийнятими, якщо на них проголосувало ²/₃ пайовиків, присутніх на дільничних зборах (за сумою голосів за всіма дільницями).

Порядок денний дільничних зборів визначається Правлін­ням споживчого товариства. Оргінструктору доцільно до опо­віщення пайовиків про збори попередньо погодити питання, що пропонуються на їх розгляд, з дільничними кооперативами та з найбільш активними пайовиками дільниці та врахувати їх зауваження при кінцевому формуванні порядку денного. Якщо дільничні збори проводяться в рамках звітно-виборного проце­су, то оргінструктор повинен неодноразово відвідати дільницю для того, щоб скласти попередній список питань для включення до наказу пайовиків дільниці, який увійде складовою частиною до загального наказу пайовиків, що затверджується загальними зборами.

Для ведення зборів обирається голова і секретар зборів. Громадяни, які не є членами споживчого товариства і працюють у ньому за трудовим договором, можуть брати участь у зборах з правом дорадчого голосу. Це саме стосується і некооперованого населення.

Доцільно заздалегідь узгодити з кооперативним коміте­том перелік питань і порядок їх розгляду, кандидатури голови і секретаря дільничних зборів щодо їх вміння проводити такі збори. Збори відкриває голова дільничного кооперативного комітету, який вносить на розгляд кандидатури голови та секретаря зборів. Після їх обрання голова зборів оголошує порядок денний та ставить на розгляд зборів пропозиції щодо його зміни і доповнення. Узгоджений порядок денний затверд­жується зборами. Необхідно також затвердити регламент зборів, тобто час, який відводиться на виступи звітуючих, на обговорення питань (виступи пайовиків дільниці) тощо. При необхідності зборами може бути сформовано лічильну комісію для підрахунку голосів пайовиків при голосуванні питань порядку денного та редакційну комісію - для розробки проектів рішень зборів. На практиці ця робота покладається на голову та секретаря зборів.

Рішення дільничних зборів приймаються більшістю голосів присутніх пайовиків дільниці, заносяться до протоколу, до якого обов'язково додається реєстраційний список учасників зборів. Рішення, що суперечать чинному законодавству України або Статуту споживчого товариства, можуть бути відмінені самими зборами або за рішенням суду.

Дія цих рішень може бути припинена Правлінням споживчого товариства або Правлінням спілки, до складу якої входить споживче товариство з наступним розглядом на загальних зборах пайовиків (зборах уповноважених, дільничних зборах).

Загальні збори (збори уповноважених) скликаються прав­лінням споживчого товариства у разі необхідності, але не рідше одного разу на рік. Відхід від цього терміну слід розглядати як грубе порушення Статуту. Правління зобов'язане скликати загальні збори (збори уповноважених) на вимогу У₃ пайовиків (уповноважених), за пропозицією Ревізійної комісії або спілки, членом якої є споживче товариство. Збори повинні бути скликані не пізніше ніж через ЗО днів після надходження такої вимоги або пропозиції.

Питання, що підлягають розгляду на загальних зборах (зборах уповноважених), виносяться Правлінням споживчого товариства або Правління спілки, членом якої воно є. Ревізійна комісія, пайовики та колективні члени споживчого товариства, які бажають внести питання на обговорення зборів, подають письмову заяву до правління товариства.

Про дату, місяць, час проведення та порядок денний зборів пайовиків (уповноважених) необхідно оповістити не пізніше ніж за сім днів до призначеної дати їх проведення.

Загальні збори (збори уповноважених) відкриває Голова Правління споживчого товариства. Збори обирають голову збо­рів, секретаря, лічильну комісію та комісію з підготовки про­ектів рішень зборів (редакційну).

Голова зборів оголошує порядок денний і пропонує учасникам затвердити його. Після обрання робочих органів зборів затверджується регламент, тобто визначається час на доповіді та звіти, виступи в дебатах і службових осіб з довідками на вимогу присутніх, порядок подання запитань виступаючим і прийняття рішень.

Обравши робочі органи зборів та встановивши регламент роботи, розпочинається розгляд питань порядку денного. Загальні збори пайовиків правочинні вирішувати питання порядку денного, якщо на них присутні більше ніж половина членів, а збори уповноважених - при наявності не менше ²/₃ уповноважених.

Рішення загальних зборів (зборів уповноважених) прий­маються більшістю голосів присутніх, заносяться до протоколу, до якого також додається реєстраційний список учасників збо­рів. Вибори органів управління і контролю споживчого това­риства, посадових осіб, делегатів на з'їзд (конференцію), згідно з рішенням загальних зборів (зборів уповноважених), можуть проводитися відкритим або закритим (таємним) голосуванням.

Прийняте загальними зборами (зборами уповноважених) рішення, що суперечить чинному законодавству або Статуту споживчого товариства, може бути скасовано самими зборами, а також за рішенням суду. Дія рішення зборів може бути припинена Правлінням спілки, до якої входить споживче товариство, з наступним винесенням цього питання на розгляд загальних зборів (зборів уповноважених).

Питання 3. Підготовка та організація зборів. Оформлення протоколів

На оргінструктора споживчого товариства покладаються значні обов'язки з підготовки та організації проведення загаль­них зборів (зборів уповноважених). Підготовка майбутніх за­гальних зборів (зборів уповноважених) полягає у наступному проведенні дільничних зборів пайовиків; узагальненні рішень дільничних зборів; складанні зведеного проекту наказу пайо­виків; доведенні до відома Правління споживчого товариства позиції пайовиків щодо кандидатури на Голову Правління споживчого товариства; підготовці реєстраційного списку учасників зборів та організації реєстрації прибулих на збори пайовиків (уповноважених); повідомленні пайовиків про дату, час та місце наступних зборів; підготовці приміщення, документації та технічних засобів для проведення зборів.

Під час проведення зборів оргінструктор повинен нада­вати необхідну довідкову інформацію та консультацію з питань дотримання статутних вимог щодо порядку проведення і роз­гляду проектів рішень.