УКРАЇНА
ЦЕНТРАЛЬНА СПІЛКА СПОЖИВЧИХ ТОВАРИСТВ
УКООПСПІЛКА
НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ ЦЕНТР "УКООПОСВІТА"
ОРГАНІЗАЦІЙНО-КООПЕРАТИВНА
РОБОТА
Частина 1
Конспект лекцій
для студентів кооперативних технікумів і
коледжів
Київ – 2010
Організаційно-кооперативна робота. Частина 1. Конспект лекцій дня студентів кооперативних технікумів і коледжів / Укл.: Ступарь Н.О., Нілогова Л.А., Присяжна Н.І. - К.: НМЦ "Укоопосвіта", 2010. - 68 с.
Укладачі:
Ступарь Н. О. - викладач Полтавського кооперативного технікуму;
Нілогова Л.А. — викладач-методист Полтавського кооперативного технікуму;
Присяжна Н.І. - викладач-методист Черкаського кооперативного економіко-правового коледжу
Відповідальний за випуск Василевська В.В. — завідувач методичного відділу НМЦ "Укоопосвіта"
Конспект лекцій розглянуто та схвалено на засіданні секції торговельного підприємництва при НМЦ "Укоопосвіта" у складі:
Ареф'євої Г.І. - викладача Харківського кооперативного торгово-економічного коледжу;
Валяшек Т.Т. — викладача Тернопільського кооперативного торговельно-економічного коледжу;
Василевської В.В. - завідувача методичного відділу НМЦ "Укоопосвіта";
Нілогової Л.А. — викладача-методиста Полтавського кооперативного технікуму;
Романець В.О. - викладача Новомосковського кооперативного коледжу економіки та права ім. С.В. Литвиненка
Зміст
Стор.
Пояснювальна записка …………… 4
Розділ 1. Споживча кооперація України як соціально- економічна система кооперативних організацій …………… 5
Тема 1.1. Система споживчої кооперації, її організаційна
побудова …………… 5
Лекція 1
Особливості організації та цілі споживчої кооперації ……...... 5
Організаційна побудова та організаційні форми управління споживчої кооперації України ……………………………….…. 10
Громадське самоврядування в споживчій кооперації ………. 13
Побудова професійного апарату управління у споживчій кооперації. Взаємодія органів кооперативного
самоврядування і професійного апарату управління ………….. 23
Тема 1.2. Концептуальні напрями подальшого реформу- вання в системі споживчої кооперації …………... 29
Лекція 2
Сучасний стан соціально-економічного розвитку споживчої кооперації України…………………………………… 30
Тенденції розвитку кооперативної діяльності ……………36
Стратегічні напрями розвитку споживчої кооперації та її
інтеграція ……………39
Тема 1.3. Економічна і соціальна діяльність споживчої кооперації …………… 42
Лекція З
Загальна характеристика економічного потенціалу споживчої кооперації України, області, району …………… 43
Власність споживчих товариств та їх спілок …………… 53
Соціальна природа кооперації………………………………….. 57
Особливості соціальної місії споживчої кооперації……………60
Пояснювальна записка
Конспект лекцій дисципліни "Організаційно-кооператив-на робота" складено відповідно до навчальної програми, затвердженої НМЦ "Укоопосвіта" 29.12.09, та тематичного плану, затвердженого НМЦ "Укоопосвіта" 22.09.10.
Навчальний матеріал лекцій викладено послідовно за змістом розділів і тем навчальної програми, що охоплює найголовніші питання і проблеми, які стосуються організаційно-кооперативної роботи та безпеки організацій і підприємств споживчої кооперації.
У кожній лекції відображено найважливіші положення, що стосуються конкретної проблеми.
До кожної лекції наведено план, список рекомендованої літератури та запитання для самоперевірки.
Курс лекцій поділено на дві частини.
У частині 1 вміщено розділ 1 "Споживча кооперація України як соціально-економічна система кооперативних організацій" навчальної програми.
У частині 2 - розділ 2 "Організаційно-кооперативна робота споживчої кооперації України та напрями її удосконалення в сучасних умовах" та розділ 3 "Безпека організацій і підприємств, інших суб'єктів господарювання споживчої кооперації України".
Тема 1.1. Система споживчої кооперації, її
організаційна побудова
Лекція 1
План
Особливості організації та цілі споживчої кооперації.
Організаційна побудова та організаційні форми управління споживчої кооперації України.
Громадське самоврядування в споживчій кооперації.
Побудова професійного апарату управління у споживчій кооперації.
Взаємодія органів кооперативного самоврядування і професійного апарату управління.
Література
Конституція України.
Кодекс законів Про працю України.
Матеріали XVI, XVII, XVIII (позачергового), XIX і XX з'їздів споживчої кооперації України.
Довідник інструктора організаційно-кооперативної роботи.
5.Хміль Ф.І. Організаційно-кооперативна робота. - К.: НМЦ "Укоопосвіта", 1996.
Питання 1. Особливості організації та цілі споживчої кооперації
Як зазначено в р. 1 ст. 1 Закону України "Про споживчу кооперацію": "Споживча кооперація в Україні — це добровільне об'єднання громадян для спільного ведення господарської діяльності з метою покращання свого економічного та соціального стану. Вона здійснює торговельну, заготівельну, виробничу та іншу діяльність, не заборонену чинним законодавством України, сприяє соціальному і культурному розвитку села, народних промислів і ремесел, бере участь у міжнародному кооперативному русі".
Діяльність споживчої кооперації будується на принципах добровільності членства, демократизму, соціальної справедливості, взаємодопомоги та співробітництва, вільного господарського функціонування на основі ринкових відносин.
Споживча кооперація незалежна у своїй діяльності від органів державного управління, політичних та інших громадських організацій. Забороняється будь-яке втручання, що може обмежувати права споживчої кооперації або перешкоджати їх здійсненню, якщо це не передбачено законом.
Відносини, пов'язані зі створенням і діяльністю споживчої кооперації, регулюються Законом України "Про споживчу кооперацію" та інтими чинними законодавчими актами України.
Споживча кооперація - це система споживчих товариств і спілок, що функціонують на певній території. Споживча кооперація України - це система всеукраїнського масштабу, центральною спілкою якої є Укоопспілка.
Споживчі товариства та їх спілки самостійно розробляють програми економічного та соціального розвитку, розглядають і затверджують їх на загальних зборах (зборах уповноважених), конференціях, з'їздах, радах. Вони мають повну господарську самостійність, покривають свої витрати за рахунок доходів від своєї господарської діяльності та забезпечують збереження власності споживчої кооперації.
Споживчі товариства та їх спілки, виходячи зі статутних вимог, мають право:
створювати (реорганізовувати, ліквідовувати) для здійснення своїх статутних завдань будь-які підприємства, установи, організації, біржі, комерційні банки, фінансово-розрахункові центри, страхові товариства та інші об'єкти, діяльність яких не суперечить законам України;
вступати як засновники або учасники до господарських товариств, спільних підприємств, асоціацій та інших об'єднань для вирішення господарських і соціальних завдань;
придбавати майно державних підприємств та підприємств, створених на інших формах власності, а також інше майно і майнові права;
одержувати у встановленому порядку земельні ділянки у користування.
Організації та підприємства споживчої кооперації формують товарні та матеріально-технічні ресурси за рахунок закупівель на договірних засадах у підприємств (виробників), в оптовій торгівлі, на біржах, аукціонах, шляхом заготівель сільськогосподарської продукції та сировини у громадян, фермерських господарств, колективних сільськогосподарських підприємств, колективних господарств, виробництва товарів на власних підприємствах та з інших джерел, не заборонених чинним законодавством України.
Забезпечення споживчої кооперації централізовано роз-поділюваними ресурсами здійснюється в тому самому порядку, що і забезпечення підприємств агропромислового комплексу України.
Доходи споживчих товариств та їх спілок формуються за рахунок коштів, одержуваних у результаті господарської діяльності, продажу цінних паперів та інших надходжень.
Після платежів у бюджет та інших обов'язкових відрахувань прибуток розподіляється загальними зборами членів споживчого товариства (зборами уповноважених) і радами відповідних спілок згідно з їх статутами.
Споживчі товариства, спілки та їх підприємства самостійно або на договірних засадах встановлюють вільні ціни і тарифи на продукцію виробничо-технічного призначення, сировину, сільгосппродукцію та товари народного споживання, що виробляються і закуповуються ними, надані послуги, виходячи з попиту і пропозицій, за винятком продукції, товарів та послуг, на які передбачено державне регулювання цін і тарифів.
Споживчі товариства, спілки та їх підприємства мають право відкривати на свій вибір у будь-якій установі банку поточні та вкладні (депозитні) рахунки, вільно розпоряджатися коштами, що є на цих рахунках. Споживчі товариства, спілки та їх підприємства мають право одержувати в установах банків, у підприємств і організацій позички та несуть повну відповідальність за дотримання кредитних договорів і розрахункової дисципліни.
Списання коштів із рахунків споживчих товариств, спілок та їх підприємств може провадитися тільки за їх згодою або за рішенням судових органів.
Споживчі товариства та їх спілки сприяють забезпеченню зайнятості населення шляхом створення робочих місць, розширення мережі підприємств, застосування гнучкого режиму праці, організації професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників, передусім тих, які є членами споживчих товариств.
Споживчі товариства, їх спілки та підпорядковані їм підприємства мають право наймати та звільняти працівників, у т.ч. за контрактами, у випадках, передбачених Законами України, самостійно встановлювати форми, системи і розміри оплати праці осіб, які працюють за наймом.
Споживчі товариства та їх спілки гарантують своїм працівникам оплату праці відповідно до професії, кваліфікації та особистого трудового внеску, належні умови праці, а також забезпечують соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством України.
Дисциплінарні стягнення (включаючи звільнення з роботи) на осіб, які займають виборні платні посади в споживчому товаристві чи спілці споживчих товариств та їх відсторонення від роботи застосовуються в порядку, передбаченому їх статутами та чинним законодавством України.
Організації та підприємства споживчої кооперації забезпечують для працівників безпечні умови праці, у встановленому законодавством України порядку несуть відповідальність за шкоду, заподіяну здоров'ю та працездатності працівників. Для охорони здоров'я і профілактики захворювань працівників у системі споживчої кооперації створюється мережа лікувально-профілактичних, санаторно-курортних та оздоровчих закладів.
Споживчі товариства та їх спілки ведуть облік результатів своєї діяльності, складають статистичну інформацію та адміністративні дані у порядку, встановленому законодавством, і несуть відповідальність за їх достовірність. Вимога іншої інформації, не встановленої законодавством, забороняється.
Ревізії фінансово-господарської діяльності споживчих товариств, спілок та підпорядкованих їм підприємств проводяться їх ревізійними комісіями (ревізорами) або контрольно-ревізійним апаратом відповідних спілок чи аудиторськими організаціями.
Таким чином, кооперативи задовольняють різноманітні потреби своїх членів, завдяки чому різняться функціями та організацією. В їх діяльності прослідковується соціальна місія споживчої кооперації, що полягає у забезпеченні членів споживчих товариств якісними товарами, побутовими, соціальними й культурними послугами, у наданні їм змоги уникати експлуатації торговельними посередниками, економити й таким чином ширше задовольняти свої споживчі потреби, а також у захисті своїх членів, працівників, клієнтів від порушень прав споживача.
Кооперацію слід розвивати так, щоб вона виконувала як слід свої господарсько-торговельні завдання, а разом з тим виконувала роль виховного культурного центру для України.
|
Забезпечувати своїх членів доброякісним і дешевим товаром та допомагати збувати вироблену продукцію
|
Господарська мета кооперації |
|
|
Показати
населенню
переваги
кооперативної
ідеї
Культурна
діяльність
кооперації
своїм членам,
усьому
населенню
України
Кооперативний рух, що блискавично поширюється у всьому світі, свідомо ставить перед собою велику економічну мету.
В
итиснути
Зробити
ціну на товар прийнятною для виробника
і невисокою для споживача
т
Економічна
мета
(щоб товар
надходив від
виробника до
рук споживача
б ез приватного
посередника
через кооперативні
організації)
Ціль кооперації є високоморальна, тому вся кооперативна робота ґрунтується, передусім, на моральності.
Питання 2. Організаційна побудова та організаційні форми управління споживчої кооперації України
Кооперація розвивається і функціонує як сукупність кооперативів та їх спілок, об'єднаних спільною метою і багатоступеневою залежністю.
Найбільш чисельною є споживча кооперація.
Уся ця вертикальна структура організаційно оформлена в межах Укоопспілки, що є членом Міжнародного Кооперативного Альянсу.
Управління будь-якою соціально-економічною системою здійснюється шляхом застосування певної організаційної форми.
Під поняттям "організаційна форма управління" розуміють спосіб поєднання структурних частин організацій в єдине ціле, відповідно до її цілей, завдань і принципів функціонування.
Організаційні форми управління споживчої кооперації, які історично формувалися з моменту її виникнення як соціального явища, завжди знаходяться під впливом соціально-економічних процесів, що відбуваються у суспільстві, в якому вони функціонують.
Вплив зовнішнього середовища може змінювати організаційні форми існування й управління споживчої кооперації, не змінюючи її суті, що визначається метою та принципами діяльності споживчої кооперації.
Ієрархія організаційних форм управління споживчої кооперації України має такий вигляд:
Ц
ентральна
спілка споживчих товариств України
Обласна спілка споживчих товариств України
Райспоживспілка
Споживче
товариство
Споживче товариство
Первинною організаційною ланкою споживчої кооперації є споживче товариство.
Кожне споживче товариство необхідно розглядати в єдності громадської організації та господарського підприємства. Це відрізняє його від інших соціальних об'єднань.
До споживчого товариства добровільно вступають не лише окремі фізичні особи, а й колективи, які:
беруть участь в утворенні його колективної власності;
спільно і на рівних правах управляють ним;
несуть спільну матеріальну відповідальність за результати діяльності свого об'єднання;
користуються його послугами.
Споживчі товариства на добровільних засадах можуть об'єднуватися у місцеві спілки і в ЦССТ України, а також мають право вільного виходу з них.
Взаємовідносини між споживчими товариствами та спілками базуються на статутних нормах кожної ланки та системи договорів між ними щодо розподілу і делегування виробничо-господарських і управлінських функцій.
Згідно із Законом України "Про споживчу кооперацію", спілки споживчих товариств не мають права здійснювати розпорядчі функції щодо споживчих товариств, які вони об'єднують.
Отже, система споживчої кооперації являє собою "м'яку" ієрархічну будову, оскільки споживспілки всіх рівнів позбавлені права безпосередньо втручатися у господарську діяльність споживчих товариств і низових спілок споживчих товариств.
Іншою особливістю споживчої кооперації є наявність на кожному рівні управління "паралельного" управління, що здійснюється органами громадсько-масового самоврядування, контролю та професійним апаратом управління.
Органи громадсько-масового самоврядування кожної ланки споживчої кооперації вирішують найважливіші питання діяльності споживспілки або споживчого товариства. Професійний апарат управління відносно самостійний при вирішенні оперативних питань господарської діяльності.
Роботою підприємств, що входять до складу споживчого товариства, споживспілок, керують особи на правах єдиноначальників.
Різноманітність організаційних форм діяльності підприємств споживчої кооперації дає можливість споживчим товариствам і споживспілкам обрати в кожному конкретному випадку ті з них, які є найбільш доцільними з економічної точки зору для системи споживчої кооперації та вигідні для обслуговуваного населення.
Питання 3. Громадське самоврядування в споживчій кооперації
Сутність колективного самоврядування в кооперативі та кооперативному об'єднанні проявляється як:
участь у вирішенні всіх найважливіших питань діяльності кооперативу безпосередньо його членів;
виборність чи призначення виконавчо-розпорядчих і контрольно-ревізійних органів, а також окремих посадових осіб згідно зі статутом;
дотримання вимог гласності при обговоренні та прийнятті рішень із питань діяльності кооперативу;
поєднання колегіальності й єдиноначальності при здійсненні своїх функцій органами управління та контролю, де кожний окремий член кооперативу зобов'язаний підпорядковуватися утвореним органам управління та обраним чи призначеним посадовим особам;
свобода критики з боку членів кооперативу й обов'язок керівників та інших посадових осіб кооперативу товариства та об'єднання своєчасно і найбільш ефективним способом враховувати у своїй роботі критичні зауваження і громадську думку членів.
Система управління у кооперативі визначається, насамперед, Законами України: "Про споживчу кооперацію", "Про кредитні спілки", "Про сільськогосподарську кооперацію", "Про кооперацію". Вони є юридичною основою, якою керується кооператив у своїй діяльності та управлінні.
Статути, які розробляються згідно з вищезазначеними законами, визначають органи управління та контролю в кооперативі, порядок їх утворення, сферу компетенції та процедури прийняття рішень.
Досконало розроблений Статут і Правила внутрішньої господарської діяльності відіграють важливу роль, оскільки дані документи є необхідною умовою демократичного управління в кооперативі. Проте, цього недостатньо, оскільки:
Правління та його Голова, які обираються на загальних зборах. Правління утворюється лише у кооперативі, до складу якого входить не менше десяти членів. В іншому випадку функції правління виконує Голова.
Ревізійна комісія (ревізор), якщо в кооперативі менше десяти членів.
Спостережна рада, що утворюється, якщо членами кооперативу є понад 50 осіб.
Виконавчий директор, який не є членом кооперативу, а найманою Правлінням особою, яка керує персоналом і отримує платню за виконання своїх функцій.
Кооперативи, споживчі товариства, відповідно, об'єднуються в районні й обласні об'єднання, спілки та Всеукраїнське (центральне) об'єднання, спілку кооперативів, товариств. Кожній із цих структур управління властиві свої органи самоврядування: на районному рівні - конференція, рада, Правління, Спостережна рада, Ревізійна комісія; на обласному рівні - з'їзд, рада, Правління і Ревізійна комісія; на державному рівні - з'їзд, конференція, рада, Правління і Ревізійна комісія. Повноваження кожного із цих структурних утворень визначаються відповідним статутом. На всі вищезазначені структури поширюється чинність Законів України "Про споживчу кооперацію", "Про сільськогосподарську кооперацію", "Про кредитні спілки", "Про кооперацію".
Загальні збори є вищим органом управління кооперативом, їх повноваження закріплено ст. 15 Закону України "Про кооперацію". Роль загальних зборів полягає в обранні Правління, органів контролю Ревізійної комісії та Спостережної ради й у схваленні (відхиленні) політики, що провадить Правління.
Більшість рішень, що приймаються на загальних зборах, є рішеннями, які попередньо були прийняті Правлінням, загальні збори їх схвалюють або (як виняток) відхиляють. До компетенції загальних зборів входить: затвердження фінансового звіту, оцінка управління кооперативом (звіт про проведену діяльність), рішення про прийняття нових членів, прийняття Правил внутрішньої господарської діяльності тощо.
Деякі рішення потребують обов'язкового схвалення Загальними зборами. Це обов'язково при зміні Статуту, створенні філії, вступі в спілку або асоціацію кооперативів, і, звичайно, при ліквідації або реорганізації кооперативу. Це також обов'язково при прийнятті принципових рішень, які стосуються, наприклад, капіталовкладень, підписання контракту на отримання кредиту на суму, що перевищує ліміт, встановлений Правилами внутрішньої господарської діяльності. До того ж, Правління може висловлювати прохання загальним зборам про попереднє схвалення важливого рішення, якщо в цьому є потреба.
Практика засвідчує, що проводити детальні обговорення щодо стратегічних напрямів діяльності, а також вносити пропозиції стосовно покращання діяльності кооперативу на загальних зборах недоцільно. Такі питання і пропозиції повинні обговорюватися протягом року. На розгляд загальних зборів доцільно винести одну визначену проблему, але її обговорення слід ретельно організувати, щоб уникнути ситуацій, коли на зборах обговорюється широке коло питань, але не буде прийнято жодного рішення.
Скликання загальних зборів є обов'язковою процедурою в демократичній діяльності кооперативу. Дотримання процедур - це дуже важливий момент, оскільки саме так можна перевірити, чи управління в кооперативі відбувається на стійких демократичних засадах. У кооперативі, в якому управління здійснюється належним чином, на загальних зборах несподіваних ситуацій не виникає - не тому, звичайно, що члени пасивні, а тому, що протягом року Правління чітко дотримується Статуту і Правил внутрішньогосподарської діяльності; рішення обговорюються і приймаються згідно з думкою членів кооперативу, вони постійно отримують відповідну інформацію і мають можливість протягом року брати .участь у діяльності кооперативу на демократичних засадах.
Статтею 15 Закону України "Про кооперацію" передбачено скликання зборів уповноважених, якщо з організаційних причин (у зв'язку з територіальним розміщенням чи значною чисельністю членів кооперативу) проведення загальних зборів членів кооперативу неможливе. Кількість членів кооперативу, які мають право делегувати уповноважених, та порядок делегування уповноважених для участі у зборах уповноважених визначаються Статутом кооперативу.
Стаття 7 Закону України "Про споживчу кооперацію" передбачає, що збори уповноважених скликаються з метою оперативного вирішення питань, які віднесено до компетенції загальних зборів. Належить вважати недопустимою практику заміни загальних зборів зборами уповноважених, оскільки це суперечить кооперативним принципам "один член - один голос". Цим самим основна частина членів-пайовиків споживчого товариства усувається від особистої участі у вирішенні актуальних питань діяльності товариства, що призводить до порушення принципів колективно-кооперативного самоврядування.
Правління керує кооперативом. Воно несе повну відповідальність за управління кооперативною організацією. Хоча Правління і може делегувати функцію прийняття рішень виконавчому директору, Голові, члену Правління, ці особи повинні звітувати перед Правлінням, що несе повну відповідальність за прийняті рішення перед загальними зборами і звітує перед ними.
Правління виконує такі функції:
визначає довгострокові орієнтири діяльності кооперативу та виносить їх на ухвалення загальних зборів;
розробляє Правила внутрішньої господарської діяльності та виносить їх на ухвалення загальних зборів;
визначає середньо-1 короткострокові стратегічні плани;
контролює поточне управління кооперативом і виконання рішень;
запроваджує і контролює дотримання Статуту та Правил внутрішньої господарської діяльності;
стимулює демократичне життя кооперативу.
Правління делегує функції поточного управління виконавчому директору (якщо він є, в іншому випадку - Голові). У більшості випадків Правління може приймати будь-яке рішення щодо управління діяльністю кооперативу, проте дуже важливі рішення, від яких залежить майбутнє кооперативу, потребують попереднього ухвалення загальними зборами. Зокрема, коли йдеться про капіталовкладення або заявки на отримання кредиту, Правилами внутрішньої господарської діяльності повинні визначатись обмеження, поза якими рішення про отримання кредиту буде схвалено загальними зборами.
Голова відіграє визначальну роль у кооперативі: він забезпечує активну роботу кооперативу і слідкує за поточним управлінням. Він єдиний представляє внутрішнє життя кооперативу і кооператив ззовні.