
- •Розділ 4. Диференціальне числення функцій однієї змінної
- •§1. Означення похідної
- •3. Складаємо відношення приростів
- •§2. Задачі, що приводять до поняття похідної
- •2.1.Геометричний зміст похідної
- •2.2. Дотична і нормаль до графіка функції
- •2.3. Механічний зміст похідної
- •2.4. Економічний зміст похідної
- •§3. Зв’язок між неперервністю та диференційовністю фукції
- •§4. Основні правила диференціювання
- •§5 Похідна від складної функції
- •§6. Похідна від оберненої функції
- •6.1. Поняття оберненої функції і її похідна
- •6.2.Похідні від обернених тригонометричних функцій
- •§7. Диференціювання функцій, заданих неявно та параметрично
- •§8. Похідні деяких елементарних функцій
- •8.1. Похідна логарифмічної функції
- •8.2. Похідна від показникової функції
- •Прологарифмуємо обидві частини цієї рівності при основі е: . Продиференціюємо обидві частини одержаної рівності, використавши правило диференціювання неявної функції: . Звідси,
- •8.3. Похідна степеневої функції
- •§9. Таблиця похідних
- •9.1. Приклади на використання таблиці похідних
§4. Основні правила диференціювання
Знаходження похідних за означенням не проста задача. Тому для відшукання похідних від функцій, які утворені з декількох елементарних функцій використовують правила диференціювання, що сформульовані у вигляді теорем.
ТЕОРЕМА
1. Похідна постійної величини
дорівнює
.
Доведення.
Нехай
,
де
стала.Надаємо
довільному
приросту
.Враховуючи,
що функція прийме одне і теж значення
при всіх значеннях аргументу, маємо
.
Знаходимо
відношення приростів
.
Похідна
цієї функції
.
Отже
.
ТЕОРЕМА
2. Якщо кожна з скінченого числа функцій
диференційовна в деякій точці
то диференційовною в цій точці є їх
алгебраїчна сума, причому похідна
алгебраїчної суми цих функцій дорівнює
алгебраїчній сумі їх похідних.
.
Доведення.
Візьмемо функцію з трьох доданків
.
Надамо аргументу
приріст
.
Тоді функція
та її складові
одержать відповідно прирости
причому
Складемо
відношення приросту функції
до приросту аргументу
і перейдемо до границі при умові, що
.
Використавши властивості границь і
врахувавши, що похідні функцій
існують, одержимо
-
або
,
що треба було довести.
ТЕОРЕМА
3. Якщо функції
і
диференційовні
в точці
,
то їх добуток диференційовний в цій
точці і має місце формула
.
Доведення.
Позначимо
.
Надамо приросту
х
аргументу
х.
Тоді функції и,
,у
одержать
відповідно прирости
причому
.
Знайдемо приріст :
Складаємо відношення приростів
Перейдемо
до границі при умові , що
,
використавши властивості границь і
врахувавши, що функція
неперервна,
оскільки вона диференційовна, і тому
.
Отже,
=
,
а тому
.
Теорема доведена.
Наслідок 1. Сталий множник можна виносити за знак похідної.
Доведення.
(Cy)′
= C′y + Cy′ = Cy′
, оскільки
Наслідок 2. Похідна добутку декількох диференційованих функцій дорівнює сумі добутків похідної кожної з цих функцій на всі решта функції співмножники.
Доведення проведемо для випадку трьох співмножників.
.
Приклад.
Знайти похідну функції
(
натуральне
число).
Розв’язування.
=
x
x x … x .
n – раз
Використовуючи наслідок 2 , маємо
=
.
О
n
тже,
.
(4.2)
ТЕОРЕМА
4. Якщо функції
диференційовні
в точці
,
причому
,
то їх частка
також має похідну в цій точці, яка обчислюється за формулою:
.
Доведення.
Позначимо
.
Надамо аргументу
приросту
.
Тоді
одержать відповідно прирости
,
причому
.
Знайдемо приріст
:
.
Складемо
відношення приростів
.
Перейдемо
до границі при умові, що
,
використавши властивості границь і
врахувавши, що функція
неперервна, оскільки вона диференційовна,
і тому
.
Отже,
а
тому
.
Теорема доведена.
Наслідок 3. Якщо знаменник дробу постійна величина, то
.
Дійсно,
Наслідок 4. Якщо чисельник дробу – постійна величина, то
Зокрема,
при
маємо
.
Наслідок
5.
(похідні функцій
).
Справедливі формули:
;
,
.
Доведення.
=
=
,
що треба довести.
Приклади.
1.Знайти похідні функцій:
а)
.
Розв’язування. Використовуючи послідовно теорему 2,
наслідок 1 і формулу похідних від степеня (4.2), одержимо:
а)
=
.
б)
.
Розв’язування. Використовуючи теорему 3, одержимо
+
.
в)
.
Розв’язування. Використовуючи теорему 4 і наслідок 5, одержимо
=
=
.
2.Економічним підрозділом підприємства встановлено, що витрати виробництва одиниць продукції виражаються формулою (у гривнях). V(x)=0,01x2+40x+2000.
Знайти маржинальні (граничні) витрати та середні витрати і обчислити їх при х=200.
Розв’язування. Маржинальні витрати для довільної кількості виготовленої продукції визначаються як похідна від функції витрат
.
При
маємо
.
Середні
витрати
на одиницю продукції
.
При
,
одержимо
Проаналізувавши одержані результати, можна зробити висновок, що при середніх витратах на виробництво одиниці продукції в розмірі 52 грн., додаткові витрати на виробництво одиниці додаткової продукції складуть 44 грн. і не перевищать середніх витрат.
3.
Визначити маржинальний дохід і прибуток
підприємства, якщо місячні витрати на
виготовлення і реалізацію
одиниць продукції виражаються формулою
,
а кількість реалізованих виробів в
залежності від роздрібної ціни
визначаються
формулою
.Знайти
маржинальний дохід і прибуток при
виробництві
одиниць продукції.
Розв’язування.
Визначимо роздрібну ціну одиниці
продукції
,
.
Дохід підприємства буде
,
а прибуток
=
Маржинальний дохід
а маржинальний прибуток
При x=500 маємо D′(500)=400-0,2∙500=400-100=300,
P′(500)=300-0,24∙500=300-120=180.