
- •1.Загальні відомості
- •2. Поняття про статистичні ряди динаміки
- •3. Аналітичні показники динаміки
- •4. Основні прийоми аналізу показників динаміки
- •5. Аналіз основної тенденції розвитку в рядах динаміки
- •6. Екстраполяція і прогнозування в рядах динаміки
- •7. Індексний метод у вивченні динаміки
- •7.1. Статистичне вивчення складу і структури витрат підприємства
- •7.2 Аналіз динаміки собівартості одиниці однорідної продукції по групі підприємств і різнорідної продукції.
- •8. Розрахунки із завдань до виконання курсової роботи Завдання 1
- •Завдання 2
- •Завдання 3
- •Завдання 4
- •8.1. Дослідження структури сукупності
- •8.2. Виявлення наявності кореляційного зв'язку між ознаками. Встановлення напряму зв'язку. Вимірювання тісноти зв'язку
- •8. 3 Дослідження параметрів вибірки
- •8. 4 Аналіз внутрішньорічної динаміки чисельності працівників
- •9. Стастистичний аналіз динаміки чисельності працівників підприємства
- •Бібліографічний список
Завдання 4
Є наступні дані про внутрішньорічну динаміку чисельності працівників організації по кварталах за три роки, чол.:
Квартали |
2008* |
2009* |
2010* |
I |
157 |
152 |
147 |
II |
145 |
131 |
119 |
III |
151 |
137 |
131 |
IV |
159 |
157 |
155 |
* Чисельність працівників + № варіанту
Провести аналіз внутрішньорічної динаміки чисельності працівників організації, для чого:
1. Визначити індекси сезонності методом постійної середньої.
2. Зобразити на графіці сезонну хвилю зміни чисельності працівників. Зробити висновки.
3. Здійснити прогноз чисельності працівників організації на 2011 р. по кварталах на основі розрахованих індексів сезонності за умови, що середньорічна чисельність працівників в прогнозованому році складе 167 чоловік(160 чол. + 7).
8.1. Дослідження структури сукупності
Для побудови ряду розподілу необхідно визначити ознаку - середньооблікова чисельність працівників (таблиця 2.1.) і відсортувати ці дані (таблиця 2.2).
Таблиця 2.1
Початкові дані
№ п/п |
Середньооблікова чисельність, чол. (У) |
1 |
201 |
2 |
190 |
3 |
192 |
4 |
191 |
5 |
193 |
6 |
192 |
7 |
193 |
8 |
189 |
9 |
190 |
10 |
193 |
11 |
188 |
12 |
189 |
13 |
190 |
14 |
196 |
15 |
194 |
16 |
192 |
17 |
191 |
18 |
190 |
19 |
191 |
20 |
190 |
21 |
190 |
22 |
191 |
23 |
193 |
24 |
192 |
25 |
194 |
26 |
190 |
27 |
196 |
28 |
199 |
29 |
200 |
30 |
203 |
Таблиця 2.2
Відсортовані дані
№ п/п |
Середньооблікова чисельність, чол.(У) |
1 |
188 |
2 |
189 |
3 |
189 |
4 |
190 |
5 |
190 |
6 |
190 |
7 |
190 |
8 |
190 |
9 |
190 |
10 |
190 |
11 |
191 |
12 |
191 |
13 |
191 |
14 |
191 |
15 |
192 |
16 |
192 |
17 |
192 |
18 |
192 |
19 |
193 |
20 |
193 |
21 |
193 |
22 |
193 |
23 |
194 |
24 |
194 |
25 |
196 |
26 |
196 |
27 |
199 |
28 |
200 |
29 |
201 |
30 |
203 |
Ряд розподілу - це угрупування, що є розподілом чисельності одиниць сукупності за значенням якої-небудь ознаки, в нашому випадку за ознакою - середньооблікова чисельність працівників. Якщо ряд побудований за кількісною ознакою, його називають варіаційним. При побудові варіаційного ряду з рівними інтервалами визначають число груп (n) і величину інтервалу (h). По умові завдання необхідно утворити п'ять груп (n=5). Величина рівного інтервалу розраховується по формулі:
,
де ymax и ymin – максимальне і мінімальне значення ознаки.
чол.
Величина інтервалу рівна 3. Звідси шляхом збільшення величини інтервалу до мінімального рівня ознаки в групі отримаємо наступні групи організацій за середньообліковою чисельністю (таблиця 2.3.).
Таблиця 2.3.
№ інтервалу
|
Група п/п
|
Число п/п |
|
в абсолютному вигляді
|
у відносному вигляді , % |
||
1 |
188-191 |
10 |
33,33 |
2 |
191 - 194 |
12 |
40 |
3 |
194- 197 |
4 |
13,33 |
4 |
197 -200 |
1 |
3,34 |
5 |
200 - 203 |
3 |
10 |
Разом |
|
30 |
100 |
Дані угрупування показують, що 40 % організацій мають середньооблікову чисельність працівників 192 чол.
Мода (Мо) - це значення випадкової величини, що зустрічається з найбільшою вірогідністю в дискретному варіаційному ряді, - це варіант, що має найбільшу частоту. У інтервальному варіаційному ряді мода обчислюється за формулою:
,
де y0 – нижня межа модального інтервалу;
h – розмір модального інтервалу;
fMo – частота модального інтервалу;
fMo-1 – частота інтервалу, що стоїть перед модальною частотою;
fMo+1 – частота інтервалу, що стоїть після модальної частоти.
Звідси:
чол.
Графічне знаходження моди:
Медіана (Ме) – це величина ознаки, яка знаходиться в середині ранжируваного ряду, тобто розташованого в порядку зростання або спадання.
Для інтервального варіаційного ряду Ме розраховується по формулі:
де y0 – нижня межа медіанного інтервалу;
h – нижня межа медіанного інтервалу;
-
половина від
загального числа спостережень;
SMe-1 – сума спостережень,які накопичені до медіанного інтервалу;
fMe – частота медіанного інтервалу.
Визначуваний медіанний інтервал, в якому знаходиться порядковий номер медіани (n).
У графі “Сума накопичених спостережень” таблиці 2.4. значення 15 відповідає інтервалу №2, тобто 191- 194. Це і є медіанний інтервал, в якому знаходиться медіана.
Звідси:
чол.
Таблиця 2.4.
№ інтервалу |
Група п/п |
Число п/п |
Сума накопичених часток (S) |
Середина інтервалу, Yi |
||
в абсолютному вигляді |
у відносному вигляді, % |
|||||
1 |
188-191 |
10 |
33,33 |
10 |
189,5 |
|
2 |
191 - 194 |
12 |
40 |
22 |
192,5 |
|
3 |
194- 197 |
4 |
13,33 |
26 |
195,5 |
|
4 |
197 -200 |
1 |
3,34 |
27 |
198,5 |
|
5 |
200 - 203 |
3 |
10 |
30 |
201,5 |
|
Разом |
|
30 |
100 |
|
|
Графічне знаходження медіани:
Розрахуємо характеристики ряду розподілу.
Для розрахунку необхідно визначити середини інтервалів розподілу середньооблікової чисельності працівників (таблиця 2.5.).
Таблиця 2.5.
Група п/п |
Середина інтерва-лу, Yi |
Кількість п/п, Ni |
Yi * Ni |
Yi - Ycp |
(Yi - Ycp)2 * Ni |
188-191 |
189,5 |
10 |
1895 |
-3,5 |
122,5 |
191 - 194 |
192,5 |
12 |
2310 |
-0,5 |
3 |
194- 197 |
195,5 |
4 |
782 |
2,5 |
25 |
197 -200 |
198,5 |
1 |
198,5 |
5,5 |
30,25 |
200 - 203 |
201,5 |
3 |
604,5 |
8,5 |
216,75 |
Разом |
|
30 |
5790 |
|
397,5 |
Середня арифметична зважена визначається по формулі:
чол.,
де
y – варіанти або середини інтервалів варіаційного ряду;
f – відповідна їм частота;
Середнім квадратичним відхиленням є корінь квадратний з дисперсії і він дорівнює:
чол.
Тобто в середньому середньооблікова чисельність працівників по організаціях коливається в межах ± 3,64 чол. від його середнього значення 193 чол.
Коефіцієнтом варіації є процентне відношення середнього квадратичного відхилення до середньої арифметичної:
На підставі отриманого коефіцієнта варіації можна зробити висновок, що за рівнем середньооблікової чисельності працівників організації дані є однорідними, оскільки коефіцієнт не перевищує 33%.
Обчислимо середню арифметичну за початковими даними таблиці 1. Середня арифметична проста дорівнює сумі значень ознаки, що ділиться на їх кількість:
,
де y – значення ознаки;
n – кількість одиниць ознаки.
чол.
Розбіжності між арифметичною середньою простою і зваженою виникли через те, що арифметична середня зважена визначається за згрупованими даними.