
- •Тромбоемболія легеневої артерії.
- •2. Студент повинен знати:
- •3. Студент повинний вміти:
- •4. Візначення.
- •5. Етіологія.
- •6. Класифікація.
- •7. Патогенез.
- •9. Лабораторна та інструментальна діагностика:
- •11. Лікування.
- •11.1.3 Непрямі антикоагулянти.
- •11.2 Антітромботична терапія.
- •11.3 Тромболітична терапія.
- •11.4 Хірургічне лікування.
- •13. Рекомендована література:
- •14. Задачі.
Міністерство охорони здоров′я України
ДЗ «Луганський державний медичний університет»
«Затверджую» Перший проректор З науково-педагогічної роботи професор, д.мед.н. В.В.Сімрок ______________________________
«__»____________________2012 р.
|
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ
ПРИ ПІДГОТОВЦІ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ
Навчальна дисципліна |
Внутрішня медицина |
Модуль №2 |
Невідкладні стани в клініці внутрішньої медицини |
Змістовий модуль |
Невідкладні стани в кардіології |
Тема заняття |
Курація хворого з тромбоемболією легеневої артерії. Тактика лікування при раптовій серцевій смерті |
Курс |
6 |
Факультет |
Медичний |
“Затверджено” на методичній нараді кафедри внутрішньої медицини з профпатологією
Завідувач кафедри професор Ю.М.Колчин ___________________ “____” _________20__р. Протокол №__
|
«Ухвалено» на засіданні ЦМК з внутрішніх хвороб Голова ЦМК професор Ю.М.Колчин ____________________
“____” _________20__р.
Протокол №__
|
Луганськ- 2012
Тромбоемболія легеневої артерії.
Актуальність тими.
Критичні стани, які можуть виникнути у хворих із захворюваннями серцево-судинної системи, вимагають від лікаря швидкого рішення і проведення невідкладної допомоги для порятунку хворих. Такий стан здоров‘я може виникнути при тромбоемболії легеневої артерії (ТЕЛА). Надання своєчасної медичної допомоги дозволить лікарю вивести хворого із критичного стану і подовжити йому життя.
1. Навчальні цілі: навчити студентів виявляти типові клінічні прояви невідкладних станів в кардіології, визначити діагностичну та лікувальну тактику при них.
2. Студент повинен знати:
2.1 Визначення невідкладних станів в кардіології, можливі причини, патогенез.
2.2 Основні клінічні прояви хворих на ТЕЛА.
2.3 Діференційній діагноз ТЕЛА.
2.4 Лікування невідкладного стану – ТЕЛА.
3. Студент повинний вміти:
3.1 Проводиті опитування, якщо хворий в свідомості, фізикальне обстеження кардіологічного хворого.
3.2 Призначити план обстеження для уточнення діагнозу на підставі аналізу клінічної симптоматики, даних лабораторного обстеження, проводити диференційний діагноз.
3.3 Призначиті медикаментозне лікування при невідкладних станах в кардіології.
4. Візначення.
Тромбоемболія легеневої артерії (ТЕЛА) – це оклюзія просвіту основного стовбура або гілок легеневої артерії частинками тромбу, що сформувався у венах великого кола кровообігу або порожнинах правого серця, переносимими в мале коло кровообігу зі струмом крові. Механічна закупорка стовбура або гілок легеневої артерії тромбоемболом супроводжується генералізованним спазмом легеневих артеріол, що приводить до різкого обмеження кровотоку в легенях.
5. Етіологія.
– наявність тромбу, що флотує, в глибоких венах ілеофеморального сегменту
– чинники, які сприяють тромбоутворенню в магістральних венах:
злоякісні новоутворення;
гіподинамія;
літній і старечий вік;
переломи і травми кісток нижніх кінцівок;
хірургічні втручання, особливо на органах черевної порожнини і нижніх кінцівках.
6. Класифікація.
немасивна ТЕЛА (оклюзія декількох гілок легеневої артерії різного калібру, часто двостороння)
масивна тромбоемболія головних гілок або стовбура легеневої артерії, яка, як правило, супроводжується гострим (без передвісників) розвитком важкої клінічної картини тромбоемболії, зокрема швидко наступаючою раптовою серцевою смертю
субмасивна ТЕЛА (емболізуються часткові і сегментарні гілки легеневої артерії).
7. Патогенез.
Механізми обструкції легенево-артеріального русла:
– генерализованный спазм артеріол малого колу, обумовлений вивільненням з тромбоцитів, що осідають на поверхні тромбоэмбола, вазоконстрикторных субстанцій (тромбоксану А2, серотоніна, гістаміну і ін.). В результаті легеневий судинний опір зростає.
Провідним чинником, що визначає ступінь гемодинамічних розладів, є обструкція легенево-артеріального русла, ступінь якої залежить від:
об'єму тромбу;
вираженості генералізованого спазму легеневих артеріол;
вираженості і швидкості утворення вторинного місцевого тромбу.
– гемодинамічні наслідки ТЕЛА:
виражені порушення вентиляційно-перфузійних відносин
формування легеневої артеріальної гіпертензії.
8. Клініка.
8.1 Масивна і субмасивна ТЕЛА, якщо вона не приводить до швидкого
летального результату, супроводжується розвитком декількох синдромів:
дихальній недостатності;
інфаркту легенів або інфарктної пневмонії;
плевриту (сухого або ексудативного, зокрема геморагічного);
гострого легеневого серця;
артеріальній гіпотонії;
порушенням перфузії внутрішніх органів.
8.2 Немасивна ТЕЛА протікає “під маскою” інших захворювань і синдромів:
- повторних “пневмоній” неясної етіології, частина яких протікає як плевропневмонія;
- сухих плевритів, які швидко проходять (протягом 2–3 діб);
- ексудативних плевритів, зокрема геморагічних;
- повторної “нез'ясовної” непритомності, колапсів, що нерідко супроводжуються відчуттям нестачи повітря і тахікардією;
- раптово виникаючого відчуття здавлення у грудях, утруднення дихання і подальшого підвищення температури тіла;
- “безпричинної” лихоманки, непіддатливої антибактеріальної терапії;
- появою і/або прогресом серцевої недостатності, резистентної до лікування;
- появою і/або прогресом симптомів підгострого або хронічного легеневого серця за відсутності вказівок на хронічні захворювання бронхолегочного апарату.