5.5 Профілактика.

Первинна профілактика ІХС — боротьба із чинниками ри­зику розвитку захворювання (тютюнопаління, надмірна вага тіла, гіподина­мія, нормалізація AT), а також застосування аспірину.

До профілактики факторів ризику ІХС (згідно з Європейськими рекомен­даціями стосовно профілактики серцево-судинних захворювань (ССЗ)) відноситься корекція факторів ризику в клінічній практиці:

1. модифікація способу життя (раціональне харчування, нормалізація маси тіла, зменшення кількості стресових ситуацій тощо);

2. припинення тютюнопаління;

3. перехід до здорового харчування з використанням малокалорійної їжі; вживання переважно фруктів, овочів та нежирних молочних продуктів, мор­ ської риби, нежирного м'яса:

• жири повинні покривати не більше 30% енергетичної потреби та потре­ би насичених жирів, не перевищуючи 1/3 від загальної їх кількості;

• насичені жири можна заміняти складними вуглеводами та мононенаси- ченими та поліненасиченими жирами, які містяться в овочах та морепродуктах;

4. збільшення фізичної активності (заняття фізичними вправами як міні­ мум 30-45 хв на день 4-5 раз на тиждень; помірне фізичне навантаження теж покращує стан здоров'я); збільшення ЧСС до 60-75% від максимального рівня фізичного навантаження;

5. нормалізація маси тіла: при ожирінні рекомендують схуднути (індекс маси тіла — ІМТ< ЗО кг/м², при надлишковій масі тіла ІМТ > 25 < 30 кг/м²);

6. нормалізація AT < 140/90 мм рт. ст. за допомогою зменшення вживання повареної солі, рідини та застосування антигіпертензивних засобів;

7. корекція порушень ліпідного спектру крові до цільового рівня: вміс­ ту загального холестерину < 5 ммоль/л (190 мг/дл) та ЛПНЩ < 1,81 ммоль/л (70 мг/дл) з подальшим контролем [ЄТК, 2007].

Аспірин і статини призначають усім хворим на ІХС.

Вторинна профілактика ІХС — індивідуально підібрана медикаментозна тера­пія, скерована на попередження виникнення повторних епізодів гострої коронар­ної недостатності, застійної СН та летальних наслідків. Згідно з рекомендація­ми доказової медицини, ефективними методами вторинної профілактики ІХС є застосування БАБ, аспірину, інгібіторів АПФ. З інгібіторами АПФ і БАБ пов'язують підвищення якості життя та пониження ризику раптової смерті та інших ускладнень ІХС, коли йдеться про АГ або СН будь-яких походжень.

Профілактика кардіогенного шоку — це раннє, адекватне та сучасне ліку­вання ЇМ, спрямоване на запобігання розвитку ускладнень шляхом корекції факторів ризику.

6. Рекомендована література:

1. Доказова внутрішня медицина : Підручник для студентів вищих мед. навч.

2. Невідкладні стани: Навчальний посібник /за ред.. проф.П.Г.Кондратенка.- Донецк. Новий світ., 2001 - 490с.

3. Неотложная медицинская помощь. - Под ред. Дж. Э. Тинтиналли, Рл. Кроума, Э. Руиза. Перевод с английского д-ра мед. наук В.И.Кандрора, д. м. н. М.В.Неверовой, д-ра мед. наук А.В.Сучкова, к. м. н. А.В.Низового, Ю.Л.Амченкова; под ред. Д.м.н. В.Т. Ивашкина, Д.М.Н. П.Г. Брюсова. – Москва: «Медицина», 2001.