
- •Курація хворого з інфарктом міокарда, кардіогенним шоком
- •4.4 Класифікація.
- •4.6 Діагностика.
- •4.7 Екг критерії.
- •4.8 Збільшення в крові концентрації тропоніну, кфк-мв, АлАт.
- •Характеристика основних маркерів пошкодження міокарда
- •4.9 Лікування. Особливості лікування гострого інфаркту міокарда згідно з рекомендаціями доказової медицини
- •Протипоказання до призначення тромболітичної терапії пацієнтам, хворим на ім
- •4.10 Прогноз.
- •4.11 Профілактика.
- •5.1 Визначення.
- •5.4 Лікування.
- •Крок 5 Агресивні методи лікування
- •5.5 Профілактика.
- •6. Рекомендована література:
- •7. Завдання для початкового контролю знань студентiв.
- •8. Тестові завдання для контролю початкового рівня знань.
- •9. Тестові завдання для контролю рівня знань після розбору теми на практичному занятті:
5.5 Профілактика.
Первинна профілактика ІХС — боротьба із чинниками ризику розвитку захворювання (тютюнопаління, надмірна вага тіла, гіподинамія, нормалізація AT), а також застосування аспірину.
До профілактики факторів ризику ІХС (згідно з Європейськими рекомендаціями стосовно профілактики серцево-судинних захворювань (ССЗ)) відноситься корекція факторів ризику в клінічній практиці:
модифікація способу життя (раціональне харчування, нормалізація маси тіла, зменшення кількості стресових ситуацій тощо);
припинення тютюнопаління;
перехід до здорового харчування з використанням малокалорійної їжі; вживання переважно фруктів, овочів та нежирних молочних продуктів, мор ської риби, нежирного м'яса:
жири повинні покривати не більше 30% енергетичної потреби та потре би насичених жирів, не перевищуючи 1/3 від загальної їх кількості;
насичені жири можна заміняти складними вуглеводами та мононенаси- ченими та поліненасиченими жирами, які містяться в овочах та морепродуктах;
збільшення фізичної активності (заняття фізичними вправами як міні мум 30-45 хв на день 4-5 раз на тиждень; помірне фізичне навантаження теж покращує стан здоров'я); збільшення ЧСС до 60-75% від максимального рівня фізичного навантаження;
нормалізація маси тіла: при ожирінні рекомендують схуднути (індекс маси тіла — ІМТ< ЗО кг/м2, при надлишковій масі тіла ІМТ > 25 < 30 кг/м2);
нормалізація AT < 140/90 мм рт. ст. за допомогою зменшення вживання повареної солі, рідини та застосування антигіпертензивних засобів;
корекція порушень ліпідного спектру крові до цільового рівня: вміс ту загального холестерину < 5 ммоль/л (190 мг/дл) та ЛПНЩ < 1,81 ммоль/л (70 мг/дл) з подальшим контролем [ЄТК, 2007].
Аспірин і статини призначають усім хворим на ІХС.
Вторинна профілактика ІХС — індивідуально підібрана медикаментозна терапія, скерована на попередження виникнення повторних епізодів гострої коронарної недостатності, застійної СН та летальних наслідків. Згідно з рекомендаціями доказової медицини, ефективними методами вторинної профілактики ІХС є застосування БАБ, аспірину, інгібіторів АПФ. З інгібіторами АПФ і БАБ пов'язують підвищення якості життя та пониження ризику раптової смерті та інших ускладнень ІХС, коли йдеться про АГ або СН будь-яких походжень.
Профілактика кардіогенного шоку — це раннє, адекватне та сучасне лікування ЇМ, спрямоване на запобігання розвитку ускладнень шляхом корекції факторів ризику.
6. Рекомендована література:
1. Доказова внутрішня медицина : Підручник для студентів вищих мед. навч.
2. Невідкладні стани: Навчальний посібник /за ред.. проф.П.Г.Кондратенка.- Донецк. Новий світ., 2001 - 490с.
3. Неотложная медицинская помощь. - Под ред. Дж. Э. Тинтиналли, Рл. Кроума, Э. Руиза. Перевод с английского д-ра мед. наук В.И.Кандрора, д. м. н. М.В.Неверовой, д-ра мед. наук А.В.Сучкова, к. м. н. А.В.Низового, Ю.Л.Амченкова; под ред. Д.м.н. В.Т. Ивашкина, Д.М.Н. П.Г. Брюсова. – Москва: «Медицина», 2001.