5.1 Визначення.

Кардіогенний шок — синдром, що виникає внаслідок різкого зниження інотропної, насосної функції серця, що супроводжується неадекват­ним кровозабезпеченням життєво важливих органів з наступним порушенням їх функції.

5.2 Патогенез. При кардіогенному шоці в результаті розвитку гострої ліво-шлуночкової недостатності відбувається:

• критичне падіння серцевого викиду;

• різке зниження перфузії внутрішніх органів;

• прогресивний розвиток артеріальної гіпотензії (AT нижче 80-90/50 мм рт. ст.).

Поряд з цим виникає тканинна гіпоксія, метаболічний ацидоз, збільшуєть­ся синтез ендотеліну 1, тромбоксану А₂ і зменшується утворення оксиду азоту та простацикліну, в результаті чого спазмуються судини, підвищується агре­гація тромбоцитів, активується згортаюча система крові, знижується перфузія нирок, порушується функція печінки.

5.3 Клініка.

Клінічна картина характеризується задишкою, різким падінням систо­лічного AT (80 мм рт. ст. і нижче), зменшенням пульсового AT, олігоурією або анурією, блідістю шкіри, акроціанозом, сопорозним станом, ознаками набряку легень.

5.4 Лікування.

Стандарти послідовності надання невідкладної допомоги при справжньому кардіогенному шоці.

Крок 1

Купірування больового синдрому та оксигенотерапія

1. Таламонал (фентаніл — 2-3 мл 0,005% розчину і дроперидол 2-3 мл 0,25% розчину) в/в, в/м

2. Промедол — 1 мл 1% розчину в/в

1. Морфін — 0,3-0,5 мл 1% розчину (3-5 мг) у поєднанні з атропіном 0,5 мл 1% розчином в/в

2. Трамал 1-2 мл (50-100 мг) в/в, в/м

3. Інгаляція зволожених парів кисню

Крок 2

Корекція тиску наповнення ЛШ проводиться при величині діастоліч-ного тиску в легеневій артерії менше 15—20 мм рт. ст., центрального веноз­ного тиску менше 150 мм вод. ст. і відсутності вологих хрипів над легенями шляхом введення реополіглюкіну або поліглюкіну із розрахунку 20 мл/кг маси тіла

Крок З

Підвищення інотропноїта насосної функції міокарда

1. Добутамін — 2,5-15 мкг/кг/хв крапельно

2. Допамін (дофамін) — 1-5-15 мкг/кг/хв крапельно

3. Норадреналін — 0,5-1 мл 0,2% розчину в/в крапельно

Крок 4

Відновлення коронарного кровотоку за допомогою тромболітиків (вве­дення одного із них до 6-12 год від початку захворювання) та попередження ретромбозу

Стрептокіназа (стрептаза, кабікіназа, авелізин) — 1-1,5 млн ОД в/в крапельно впродовж 1 год

Стрептодеказа — 3 млн ОД в/в крапельно

Актилізе (тканьовий активатор плазміногену) — 100 мг в/в упродовж

1,5 год за схемою

Гепарин 50-60 Од/кг маси тіла в/в, п/ш, а потім за схемою

Фраксипарин 0,6 мл п/ш

Крок 5 Агресивні методи лікування

Пацієнтів з ЇМ, який ускладнився кардіогенним шоком, у віці до 75 років при наявності протипоказань до тромболітичної терапії з високим ризиком смерті необхідно негайно госпіталізувати або перевести в стаціонар, де є можливість виконання катетеризації серця з подальшою реваскуляризацією міокарда. З метою «відкриття» артерії в перші 12 год від початку ЇМ з під­йомом сегмента ST, включаючи справжній задній ЇМ з гострою виниклою БЛНПГ і не пізніше 90 хв від моменту госпіталізації, проводять коронарогра-фію, а потім такі агресивні методи терапії:

1. Транслюмінальна балонна ангіопластика КА, стентування

2. Внутрішньоаортальна балонна контрапульсація

3. Аортокоронарне шунтування

Термінове аортокоронарне шунтування дозволяє знизити смертність при кардіогенному шоці до 5%.