Міністерство охорони здоров′я України

ДЗ «Луганський державний медичний університет»

«Затверджую» Перший проректор З науково-педагогічної роботи професор, д.мед.н. В.В.Сімрок ______________________________ «__»____________________2012 р.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

ПРИ ПІДГОТОВЦІ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ

Навчальна дисципліна	Внутрішня медицина
Модуль №2	Невідкладні стани в клініці внутрішньої медицини
Змістовий модуль	Невідкладні стани в кардіології
Тема заняття	Курація хворого з гострим коронарним синдромом.
Курс	6
Факультет	Медичний

“Затверджено” на методичній нараді кафедри внутрішньої медицини з профпатологією Завідувач кафедри професор Ю.М.Колчин ___________________ “____” _________20__р. Протокол №__

«Ухвалено» на засіданні ЦМК з внутрішніх хвороб Голова ЦМК професор Ю.М.Колчин ____________________ “____” _________20__р. Протокол №__

Луганськ- 2012

Курація хворого з гострим коронарним синдромом

Актуальність теми.

Незважаючи на великі досягнення кардіології, від ССЗ у світі щорічно помирає 55 млн чоловік, причому 40-50% смертей обумовлені гострим ЇМ. В Україні щорічно діагностують більш ніж 50000 нових випадків ЇМ, а смерт­ність від нього складає приблизно 7%.

1. Навчальні цілі: навчити студентів виявляти клінічні симптоми, що свідчать про наявність у пацієнта гострого коронарного синдрому (ГКС), складати програму обстеження, невідкладних заходів та лікування пацієнтів з ГКС.

2. Студент повинен знати:

2.1 Визначення термінів. Основні етіологічні чинники та патогенетичні механізми ГКС.

2.2 Основні клінічні прояви ГКС.

2.3Діагностичну програму при підозрі на ГКС. Діагностичне значення даних лабораторного та інструментального дослідження. Формулювання діагнозу.

2.4 Види і основні дані щодо клінічної фармакології препаратів, які застосовуються для невідкладної допомоги пацієнтам з ГКС.

2.5 Невідкладну допомогу з використанням не медикаментозних засобів та медикаментів, консервативне лікування пацієнтів з ГКС, показання до хірургічного лікування.

2.6 Методи профілактики ГКС.

3. Студент повинен вміти:

3.1 Проводити самостійне опитування і фізикальне обстеження хворого з підозрою на гострий коронарний синдром. Виявляти типову клінічну картину гострого коронарного синдрому.

3.2 Визначати етіологію і патогенез ГКС, сформулювати попередній діагноз. Використовувати класифікацію для постановки клінічного діагнозу

3.3 Оцінювати клінічні прояви, тяжкість стану хворого з ГКС. Складати план обстеження і лікування хворого. Проводити диференційну діагностику ГКС.

3.4 Надавати невідкладну допомогу, призначати медикаментозне лікування, визначати показання до хірургічного лікування пацієнта з ГКС. Складати профілактичні заходи.

4. Визначення.

Гострий коронарний синдром (ГКС) — це група клінічних ознак і симптомів ІХС, які дають підстави запідозрити гострий ЇМ або нестабільну стенокардію. Термін ГКС з'явився у зв'язку з необхідністю вибирати лікувальну тактику до остаточного діагнозу перерахованих станів.

5. Етіологія.

В основі гострого коронарного синдрому лежить єдиний патофізіологічний процес — нестабільність ате­росклеротичної бляшки з розвитком локального тромбоутворення.

6. Класифікація.

До гострих коронарних синдромів належать:

- нестабільна стенокардія;

- ЇМ з патологічним зубцем Q і без нього;

- гостра оклюзія вінцевої артерії після інвазивних втручань (транслюмі нальної балонної ангіопластики КА, ротаційної атеректомії).

Гострий коронарний синдром може мати 2 форми:

- без підйому сегмента ST;

- з підйомом сегмента ST.

7. Патогенез.

Як свідчать результати ангіоскопії, морфологічним субстратом гостро­го коронарного синдрому є ексцентричний стеноз, зумовлений нестабільною атеросклеротичною бляшкою із виразковою розтрісканою або надірваною по­верхнею і накладенням тромбоцитарних агрегатів і фібрину.

8. Клініка.

8.1 ГКС без підйому сегмента ST.

Клінічна картина, яка повинна розцінюватися як ГКС без елевації сегмента ST, згідно рекомендацій ESC:

Стенокардія спокою тривалістю більш 20 хв

Стенокардія напруги, яка не відзначалася раніше, не нижче III ф.к.

Прогресування стенокардії (збільшення частоти та тривалості приступів, збільшення дози нитрогліцирину, необхідного для купування приступу, зниження толерантності до навантаження з I по III клас)

Атиповий плин - у молодих пацієнтів (25-40 років), літніх пацієнтів (більше за 75 років), із цукровим діабетом.

Клінічний прояв атипового варіанта плину ГКС у хворих без елевації сегмента ST: біль в епігастрії, порушення травлення, біль, що пульсує, у грудній клітині, больовий синдром з ознаками характерними для ураження плеври.