Міністерство охорони здоров′я України

ДЗ «Луганський державний медичний університет»

«Затверджую» Перший проректор З науково-педагогічної роботи професор, д.мед.н. В.В.Сімрок ______________________________ «__»____________________2012 р.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

ПРИ ПІДГОТОВЦІ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ

Навчальна дисципліна	Внутрішня медицина
Модуль №2	Невідкладні стани в клініці внутрішньої медицини
Змістовий модуль	Невідкладні стани в кардіології
Тема заняття	Курація хворого з ускладненим гіпертонічним кризом. Курація хворого з серцевою астмою та набряком легень.
Курс	6
Факультет	Медичний

“Затверджено” на методичній нараді кафедри внутрішньої медицини з профпатологією Завідувач кафедри професор Ю.М.Колчин ___________________ “____” _________20__р. Протокол №__

«Ухвалено» на засіданні ЦМК з внутрішніх хвороб Голова ЦМК професор Ю.М.Колчин ____________________ “____” _________20__р. Протокол №__

Луганськ- 2012

Курація хворого з гіпертонічним кризом.

Актуальність теми.

Артеріальна гіпертензія (АГ) є однією з найпоширеніших хвороб у сучасному світі, на яку страждає приблизно третина дорослого населення. Впровадження нових антигіпертензивних препаратів дозволило суттєво знизити вірогідність виникнення невідкладних гіпертензивних станів (до менш ніж 1% від загальної кількості хворих), але ускладнення АГ і досі є серед основних причин виклику швидкої допомоги та госпіталізації хворих кардіологічного профілю.

Ускладнений гіпертензивний криз (УГК) є станом, який безпосередньо загрожує життю хворого. За відсутності лікування смертність пацієнтів з УГК сягає 70-80% протягом 1 року. В той же час адекватний контроль артеріального тиску (АТ) дозволяє знизити цей показник до 10%.

1. Навчальні цілі: навчити студентів виявляти клінічні симптоми, що свідчать про наявність у пацієнта ГК, визначати тип кризу, складати програму обстеження, невідкладних заходів та лікування пацієнтів з ГК.

2. Студент повинен знати

2.1 Визначення термінів. Основні етіологічні чинники та патогенетичні механізми ГК.

2.2 Основні клінічні прояви неускладнених та УГК.

2.3 Діагностичну програму при підозрі на неускладнений та УГК. Діагностичне значення даних лабораторного та інструментального дослідження. Формулювання діагнозу.

2.4 Види і основні дані щодо клінічної фармакології препаратів, які застосовуються для невідкладної допомоги пацієнтам з ГК.

2.5 Невідкладну допомогу для пацієнтів з неускладненим та УГК.

3. Студент повинен вміти:

3.1 Проводити самостійне опитування і фізикальне обстеження хворого з ГК. Виявляти типову клінічну картину при ГК.

3.2 Визначати етіологію і патогенез ГК, формулювати попередній діагноз.

3.3 Оцінювати клінічні прояви, тяжкість стану хворого з ГК. Складати план обстеження і лікування хворого. Проводити диференційну діагностику ГК.

3.4 Надавати невідкладну допомогу, призначати медикаментозне лікування пацієнта з ГК.

4. Визначення.

Гіпертензивний криз (ГК) – це раптове значне підвищення АТ від нормального або підвищеного рівня, яке майже завжди супроводжується появою чи посиленням розладів з боку органів-мішеней або вегетативної нервової системи.

Критеріями ГК є:

– раптовий початок;

– значне підвищення АТ;

– поява або посилення симптомів з боку органів-мішеней.

5.Класифікація.

Залежно від наявності чи відсутності ураження органів-мішеней і необхідності термінового зниження AT виділяють:

• УГК, які характеризуються гострим або прогресуючим ураженням органів-мішеней, становлять пряму загрозу життю хворого та потребують негайного (від хвилин до однієї-двох годин) зниження AT;

• Неускладнені кризи - без гострого або прогресуючого ураження органів-мішеней, становлять потенційну загрозу життю хворого і потребують швидкого (протягом кількох годин) зниження AT.

6. Епідеміологія.

Розробка та впровадження в клінічну практику рекомендацій з лікування АГ на базі сучасних антигіпертензивних засобів призвело до суттєвого зниження частоти реєстрації неускладнених та ускладнених ГК. Хоча статистичні дані в останній час досить обмежені, вважається, що ГК хоча б раз у житті розвивається у 1-5% хворих на АГ.

Таким чином, з огляду на частоту АГ в загальній популяції, ГК є досить частим невідкладним станом. В одному з досліджень ГК складали 27,5% від всіх надходжень у відділення інтенсивної терапії лікарні загального профілю.

ГК частіше зустрічаються серед осіб старших вікових груп, чоловіків та осіб негроїдної раси. УГК відмічаються у чоловіків майже вдвічі частіше, ніж у жінок.

У більшості випадків причиною ГК є неадекватність призначеної антигіпертензивної терапії чи недотримання режиму її прийому. Так у деяких дослідженнях, більше 50% пацієнтів з ГК, не приймали рекомендоване лікування протягом як мінімум одного тижня до госпіталізації.

Таким чином неконтрольований АТ є основним фактором ризику ГК. Предикторами неадаекватного контролю АТ були визначені старіший вік, менша кількість антигіпертензивних препаратів, декомпенсований цукровий діабет, гіперліпідемія, серцева недостатність та нефропатія.