Спеціалізована лікарська допомога

- моніторування ЕКГ

- лідокаїн 80-120 мг (1-1,5 мг/кг) внутрішньовенно кожні 5 хвилин до загальної дози 3 мг/кг, повторні введення можна замінити або доповнити внутрішньом’язовим введенням 400 мг (4 мл 10% р-ну);

- поляризуюча суміш внутрішньовенно крапельно

- при відсутності ефекту - кордарон 300-450 мг внутрішньовенно повільно протягом 3 хв., потім 300 мг в 250 мл 5% р-ну глюкози внутрішньовенно крапельно протягом 1,5-2 годин;

- при відсутності ефекту – електроімпульсна терапія (ЕІТ).

7.3.6 Характер кінцевого очікуваного результату лікування.

Очікуваний результат у стаціонарі – усунення аритмогенного субстрату, нормалізація серцевого ритму та загального стану.

7.3.7 Тривалість лікування.

Термін стаціонарного лікування 4 доби. Далі хворі виписуються на амбулаторне лікування.

7.3.8 Критерії якості лікування.

Нормалізація серцевого ритму і, як наслідок, покращення самопочуття і часткове або повне відновлення показників роботи серця.

7.3.9 Можливі побічні дії та ускладнення.

Можливі побічні дії, пов’язані з проведенням катетерної деструкції: інфекція, перфорація серця або пошкодження клапанів, пневмоторакс, емболія, судинні ускладнення (пошкодження або тромбоз судин, виникнення артеріовенозної фістули).

У післяопераційному періоді можливе виникнення рецидиву аритмії.

7.3.10 Рекомендації щодо подальшого надання медичної допомоги.

Аспірин по 100 мг/добу протягом 3-х тижнів. Амбулаторне спостереження протягом 6 місяців. Контроль ЕКГ, ЕхоКГ через 3-6 місяців.

7.3.11 Вимоги до дієтичних призначень і обмежень.

Дієтичних обмежень нема.

7.3.12 Вимоги до режиму праці, відпочинку та реабілітації

Хворі непрацездатні протягом 2-3 тижнів. Хворим показаний охоронний режим протягом місяця.

8. Фібріляція та тріпотіння

8.1 Визначення

Фібриляція передсердь (ФП) — дуже часта, хаотична діяльність волокон передсердь з частотою імпульсів у передсердях 350-600 за 1 хв, які затримуються в АВ-вузлі і викликають неритмічне скорочення шлуночків.

Тріпотіння передсердь (ТП) характеризується правильним ритмом передсердь з частотою біля 250-350 за 1 хв з розвитком у переважній більшості випадків передсердно-шлуночкової блокади, що забезпечує більш рідкий ритм шлуночків.

Фібриляція шлуночків (ФШ) — хаотичне аритмічне збудження та неефективне скорочення окремих м'язових волокон міокарда з дуже високою частотою (більше 300 за 1 хв).

8.2. Ознаки та критерії діагностики фібриляції та тріпотіння передсердь

Пацієнти скаржаться на напади прискореного серцебиття, часто – неритмічного, яке може супроводжуватись погіршенням стану, падінням артеріального тиску або втратою свідомості. У частини пацієнтів таке серцебиття носить тривалий або постійний характер.

Ознаки хвороби можна виявити під час визначення пульсу або аускультації серця під час нападу прискореного серцебиття. Більш об’єктивні дані можна отримати при записі звичайної електрокардіограми ЕКГ (під час нападу) та добової ЕКГ (Холтерівського моніторування). Також необхідно проведення ультразвукового дослідження серця.

Показаннями для проведення лікування служить наявність тахікардії, яка приводить до гемодинамічних порушень та/або погіршення самопочуття.