Міністерство охорони здоров′я України

ДЗ «Луганський державний медичний університет»

«Затверджую» Перший проректор З науково-педагогічної роботи професор, д.мед.н. В.В.Сімрок ______________________________ «__»____________________2012 р.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

ПРИ ПІДГОТОВЦІ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ

Навчальна дисципліна	Внутрішня медицина
Модуль №1	Сучасна практика внутрішньої медицини
Змістовий модуль	Ведення хворих в кардіологічній клініці
Тема заняття	Ведення пацієнта з артеріальною гіпотензією та непритомністю
Курс	6
Факультет	Медичний

“Затверджено” на методичній нараді кафедри внутрішньої медицини з профпатологією Завідувач кафедри професор Ю.М.Колчин ___________________ “____” _________20__р. Протокол №__

«Ухвалено» на засіданні ЦМК з внутрішніх хвороб Голова ЦМК професор Ю.М.Колчин ____________________ “____” _________20__р. Протокол №__

Луганськ- 2012

Державний заклад «Луганський державний медичний університет»

Кафедра внутрішньої медицини з профпатологією

Методичні рекомендації

до ПРОВЕДЕННЯ практичного заняття

зІ студентами VI курсу

лікувального факультету

тема: ведення хворого

з артеріальною гіпотензією

та непритомністю

Для якого факультету: медичного

Тривалість заняття: 7 годин

Хто склав: ас. Благодаренко Г.Б.

1. Актуальність теми: Артеріальна гіпотензія не є беспечною, проте вона не викликає таких серьйозних ускладнень і наслідків, як гіпертензія. Захворювання проявляє себе в суттєвому зниженні якості життя і роботи людей, які потерпають від підвищеної стомлюваності, запаморочення, в′ялості та головного болю.

Ізольовані, тобто не пов'язані зі структурними захворюваннями, види непритомності не супроводжуються зростанням частоти інсульту, инфаркту миокарда, смерті від серцево-судинної патології та будь-яких інших причин. У той же час, за наявності серцево-судинних захворювань прогноз - значно гірший. У хворих із органічною кардіальною патологією непритомність є не стільки незалежним фактором ризику несприятливого завершення хвороби, скільки одним з показників важкості ураження серця. Найбільш несприятливий прогноз - у хворих із повторюваною непритомнцістю, при позитивному результаті електрофізіологічного дослідження (ЕФД) (у 4-5 разів гірше, ніж у хворих з негативними результатами ЕФД). Це зумовлює важливість своєчасного встановлення причини непритомності, что дає можливість оптимізації лікування та поліпшення виходів захворювання.

2. Навчальні цілі заняття:

Навчити студентів виявляти типові клінічні прояви гіпотензії, відрізняти непритомність від інших станів із втратою свідохвилинний об’єм серцяті або падінням, визначати діагностичну та лікувальну тактику при них

Мати уявлення про гіпотензію і непритомність – (α-1)

Студент повинен знати: - (α – 2)

1. коротке визначення та основні клінічні прояви артеріальної гіпотензії та непритомності, можливі причини, патогенез.

2. Діагностичне значення фармакологічних проб і тестів на виявлення ортостатичної гіпотензії:

3. з якими захворюваннями та станами необхідно диференціювати артеріальну гіпотензію та непритомність.

Студент повинен вміти: - (α – 3)

1. Проводити опитування, якщо хворий в свідохвилинний об’єм серцяті, фізикальне обстеження хворого на гіпотензію та непритомність

2. Призначити план обстеження для уточнення діагнозу

3. На підставі аналізу даних анамнезу, клінічної симптоматики, фармакологічних і функціональних проб, лабораторного обстеження проводити диференційний діагноз

4. надати невідкладну допомогу у разі гіпотензії та непритомності

5. призначити немедикаментозне (рекомендувати напрямок змін повсякденного життя, фізіотерапевтичні процедури, лікувальну гімнастику) лікування станів із артеріальною гіпотензією та непритомністю.

6. Призначити фітотерапевтичне та медикаментозне лікування гіпотензії та непритомності

Розвивати творчі здібності в процесі лабораторного, експериментального, клінічного, теоретичного дослідження питань артеріальної гіпотензії та непритомності – (α - 4)

3. Цілі розвитку особистості (виховні цілі): формування особистості майбутнього лікаря у деонтологічному, психологічному, правовому, професійно-відповідальному і патріотичному напрямку.

4. Міждісциплінарна інтеграція

дісципліни	знати	вміти
1 попереднні дісципліни фізика хімія нормальна анатомія нормальна фізіологія патологічна фізіологія фармакологія	Фізичні властивості крові як в’язкої рідини Побудову і роботу органів серцево-судинної та автономної нервової системи людини, Особливості роботи органів ССС у хворобливому стані Особливості основного та бічного впливу ліків на серцево-судинну та автоному нервову систему	Розуміти суть і причини хвороби та способи поліпшення стану хворого Виявляти ліки та їх сполучення, що могли спричинити гостру або хронічну гіпотензію
Наступні дисципліни нефрологія, гематологія, неврологія, психіатрія, пульмонологія, гастроентерологія, ендокринологія реаніматологія	Вплив патологічних відхилень у роботі інших органів та систем на здатність ССС підтримувати необхідний артеріальний тиск Вплив патології нервово-психічної сфери на регуляцію судинного тонусу і роботу серця, на підтримання свідохвилинний об’єм серцяті. Вплив гормонів на АТ Способи невідкладної допомоги хворому на гостру гіпотензію і/або втрату свідохвилинний об’єм серцяті	Оцінювати стан і роботу зазначених систем організму, Коригувати їхні патологічні стани. коригувати едокринну патологію надати необхідну швидку допомогу
Внутрішньопредметна інтеграція ведення пацієнта з аритміями та блокадами, ведення пацієнта з серцевою недостатністю, ведення пацієнта з ішемічною хворобою серця, ведення пацієнта з артеріальною гіпертензією	Вплив аритмій, блокад, ІХС, серцевої недостатності на АТ	Лікувати кардіальну патологію