1. Однопучкові блокади

Повна блокада правої ніжки пучка Пса характеризується тим, що імпульси надходять спочатку в ЛШ, збуджують його і безпосередньо по міокарду поступово розповсюджуються на ПШ.

Стандарти ЕКГ-діагностики повної блокади правої ніжки пучка Гіса

1. У правих грудних відведеннях у V,_₂ і рідше в III, aVF відведеннях реєструється розширений комплекс QRS

2. Наявність у лівих грудних відведеннях V₅_₆ і в І, aVL відведеннях розширеного, глибокого і нерідко зазубреного зубця S

3. Тривалість комплексу QRS складає 0,12 с і більше

4. Спостерігається депресія сегмента ST з випуклістю, направленою вгору, і негативний або двофазний зубець Т в У і рідше в III відведеннях

У молодих людей в 50% БПНПГ не пов'язана з захворюваннями серця.

Стандарти ЕКГ-діагностики неповної блокади правої ніжки пучка Гіса

1. Наявність у відведенні V! комплексу QRS типу rSr¹ чи rSR¹, а в І, V₆ відведеннях — дещо розширеного зубця S

2. Тривалість комплексу QRS складає 0,09-0,11 с

3. Зубець Р та інтервали R-R не змінені

Блокада лівої передньої гілки пучка Гіса

Вона характеризується тим, що деполяризація ПШ не змінена. Збудження міокарда ЛШ відбувається в два етапи: спочатку імпульс по неураженій гіл­ці проводиться на задню стінку, збуджуючи міокард, а потім по широкій сітці анастомозів проникає в міокард передньобічної стінки ЛШ.

Стандарти ЕКГ-діагностики блокади лівої передньої гілки пучка Гіса

1. Визначається різке відхилення електричної вісі серця вліво (кут альфа > 30°)

2. Комплекс QRS в І, aVL відведеннях типу qR; в III, aVF відведеннях — типу rS

3. Тривалість комплексу QRS складає 0,08-0,11 с

Блокада лівої задньої гілки пучка Гіса характеризується тим, що імпульс не надходить до задньоиижнього відділу ЛШ. Спочатку збуджується міокард переднього, а потім задньонижнього відділу ЛШ.

Стандарти ЕКГ-діагностики блокади лівої задньої гілки пучка Гіса

1. Визначається різке відхилення електричної вісі серця вправо (кут альфа > 120°)

2. Форма шлуночкового комплексу QRS в І, aVL відведеннях типу rS, а в III та aVF відведеннях — типу qR.

3. Тривалість комплексу QRS коливається в межах 0,08-0,11 с

Двопучкові блокади

До двопучкових (біфасцикулярних) належать повна блокада лівої ніжки пучка Гіса, блокада правої ніжки у поєднанні з блокадою лівої передньої гілки пучка Гіса і блокада правої ніжки у поєднанні з блокадою задньої гілки пучка Гіса. При цьому відбувається блокада двох пучків провідної системи.

Повна блокада лівої ніжки пучка Гіса супроводжується одночасним уражен­ням передньої і задньої гілок лівої ніжки. Спочатку імпульс надходить по не-ураженій правій ніжці в ПШ, збуджує його, а потім поступово розповсюджу­ється на міокард ЛШ. У результаті цього відбувається утворення широкого і деформованого комплексу QRS, а також порушення процесу реполяризації.

Стандарти ЕКГ-діагностики повної блокади лівої ніжки пучка Гіса

1. В І, aVL, V₅_₆ відведеннях визначається розширення та деформація ком­ плексу QRS з розщепленою чи широкою вершиною зубця R

2. В Vj_₂ III, aVF відведеннях спостерігається розширення комплексу QRS, що має вигляд QS чи rS з розщепленим або широким зубцем S

3. Тривалість комплексу QRS складає 0,12 с і більше

4. В І, aVL, V_{5 6} відведеннях реєструється дискордантне по відношенню до QRS зміщення сегмента ST та негативний або двофазний зубець Т

5. Електрична вісь серця частіше всього зміщується вліво

Блокада правої ніжки у поєднанні з блокадою лівої передньої гілки пучка Гіса характеризується наявністю ознак обох цих блокад.

Стандарти ЕКГ-діагностики блокади правої ніжки у поєднанні з блокадою лівої передньої гілки пучка Гіса

1. Реєструються ознаки, характерні для блокади правої ніжки пучка Гіса (наявність у відведенні V, деформованого комплексу QRS (rSR¹) М-подібної форми, що становить 0,12 с і більше)

2. Спостерігається депресія сегмента ST і формується негативний чи двофазний зубець Т у V, і, рідше, в III, aVF відведеннях

3. Визначається різке відхилення електричної вісі серця вліво, що харак­ терно для блокади лівої передньої гілки пучка Гіса

Блокада правої ніжки та лівої задньої гілки пучка Гіса характеризується ЕКГ-ознаками обох цих блокад.

Стандарти ЕКГ-діагностики блокади правої ніжки у поєднанні з блокадою лівої задньої гілки пучка Гіса

1. На ЕКГ визначаються ознаки блокади правої ніжки пучка Гіса, що су­ проводжуються наявністю в Vj ₂ грудних відведеннях деформованого ком­ плексу QRS (rSR°) М-подібної форми, що складає 0,12 с і більше

2. Спостерігається депресія сегмента ST з формуванням негативного або двофазного зубця Т у V, і, рідше, в III, aVF відведення.

3. Реєструється відхилення електричної вісі серця вправо (кут альфа 21) при відсутності ознак гіпертрофії ПШ

Ця блокада зустрічається рідше, але вона частіше переходить у повну АВ-блокаду.

Трипучкові блокади

Трипучкова (трифасцикулярна) блокада характеризується порушенням провідності одночасно по трьох гілках пучка Пса. У хворих з повною три-пучковою блокадою електричний імпульс не проводиться від передсердь до шлуночків і виникає повна АВ-блокада III ступеня. Відбувається повне відокремлення скорочень передсердь і шлуночків. Шлуночки збуджуються від шлуночкового водія ритму, передсердя — від ектопічного центру, розміще­ного в них. Імпульс по шлуночках проводиться неодночасно, і тому комплекс QRS розщеплений, розширений і складає 0,12 с і більше. Порушується також реполяризація, що супроводжується депресією сегмента ST і формуванням не­гативного чи двофазного зубця Т (дистальна блокада).

Клініка внутрішньошлуночкових блокад обумовлена основним захворю­ванням. Слід відзначити, що повна блокада правої ніжки, ізольована блокада окремих гілок лівої ніжки пучка Пса, а також їх поєднання самі по собі нега­тивно не впливають на інотропну та насосну функцію серця. Однак гостро ви­никла блокада правої ніжки пучка Пса негативно впливає на функцію гіпер-трофованого міокарда ПШ. При виникненні повної блокади лівої ніжки пуч­ка Пса спостерігається більш виражена дисфункція ЛШ і зниження інотроп-ної та насосної функції міокарда, що ускладнює перебіг захворювання, сприяє розвитку ХСН, ГЛШ, кардіомегалії та зменшенню тривалості життя пацієнтів.

Лікування внутрішньошлуночкових блокад розроблено недостатньо.

1. При внутрішньошлуночкових блокадах проводиться лікування основ­ ного захворювання. Хворих з безсимптомними блокадами необхідно брати на диспансерний облік. При розвитку повної АВ-блокади з синкопальними епізодами проводиться постійна імплантація ЕКС, котра може призводити до зниження розвитку РСС.

2. При розвитку ХСН проводиться лікування діуретиками, інгібіторами АПФ, БРА II, котрі зменшують ремоделювання та об'єми порожнин серця, опо­ середковано підвищують інотропну функцію міокарда і покращують якість життя хворих.

3. ААП сповільнюють проведення збудження по системі Пса-Пуркіньє, можуть поглиблювати блокади серця, тому їх не призначають.

4. Серцеві глікозиди при внутрішньошлуночкових блокадах не протипока­ зані, однак їх не можна застосовувати при АВ-блокадах II—III ступенів.

5. З метою покращення мембранних процесів у кардіоміоцитах застосову­ють цитопротектори (триметазидин, предуктал), мембранопротектори та ан­тиоксиданти (кверцетин, корвітин, ритмокор тощо), які можуть частково змен­шувати виникнення ФШ та асистолії.