III. Вимоги безпеки після закінчення роботи

1. Прибирання робочих місць після закінчення практичних занять виконуйте з дозволу викладача.

2. Не виливайте в каналізацію залишки кислот, лугів, органічних та інших роз­чинів. Зливайте їх у банки і склянки, спеціально призначені для цього.

3. Після закінчення роботи помийте руки з милом, зніміть халат і повісьте його в шафу, призначену для зберігання спецодягу.

Перша допомога при нещасних випадках

Під час проведення лабораторно-практичних занять можливі нещасні випадки: отруєння, хімічні і термічні опіки, травми осколками скла тощо. У разі травмування або при недомаганнях повідомте викладача, надайте долікарську допомогу:

1. При опіках шкіри лугами слід негайно промити обпечене місце водою, а потім слабким розчином оцтової або борної кислоти; при опіках кислотою – добре промити обпечене місце великою кількістю води, а потім 1% розчином натрій гідрогенкарбонату (питної соди).

2. При потраплянні на шкіру, одяг будь-яких речовин припиніть роботу і змийте їх великою кількістю води.

3. У разі потрапляння в очі будь-якої речовини негайно промийте їх великою кількістю води, після цього у разі потрапляння в очі кислоти накладіть ватний тампон, змочений розчином натрій гідрогенкарбонату з масовою часткою 3%, у разі потрапляння лугу - промийте додатково розчином борної кислоти з масовою часткою 2% . Після заключного промивання чистою водою під повіки слід ввести 2-3 краплі натрій альбуциду.

4. У разі незначних порізів рану обробляють йодною настоянкою і накладають марлеву пов'язку.

5. У разі поранення склом або іншим предметом рану промивають ети­ловим спиртом, виймають осколки скла і знову промивають рану спиртом; якщо рана забруднена, бруд видаляється тільки навкруги, але ні в якому разі не з глибинних шарів рани. Шкіру навколо рани обробляють йодною настоянкою або розчином брильянтової зелені, перев'язують і звертаються до лікаря.

6. У разі серйозного порізу і сильної кровотечі необхідно накласти джгут вище рани, накрити рану стерильною марлею і негайно ви­кликати лікаря.

7. При термічних опіках необхідно швидко зробити примочку з концентрованого розчину марганцівки або використати мазь від опіків. Можна також використати присипання обпеченого місця питною содою і накладання бинту, змоченого холодною водою.

8. При частковому отруєнні газами (аміак, бром, сірководень, оксиди Нітрогену тощо) потерпілого необхідно вивести на свіже повітря, при сильному отруєнні звернутися до лікаря.

9. При виявленні несправності установок негайно припиніть роботу і повідомте про це викладача.

З правилами безпеки ознайомлений:

____________ _____________

Дата Підпис

П ______________ (число, місяць) рактична робота № 1

Тема: Розв’язування розрахункових задач на основні закони

атомно-молекулярного вчення.

Мета: сформувати професійні навички розв’язування завдань різних типів на визначення молярної маси еквівалентів, маси, об’єму, кількості речовини, відносної густини газів. Провести розрахунки за хімічними формулами і рівняннями реакцій на підставі основних законів хімії.

Задачі на використання:

1. Закону збереження маси речовин.

2. Закону сталості складу речовини. Масова частка елементів.

3. Закону еквівалентів.

4. Закону Авогадро.

Прилади та матеріали:

періодична система хімічних елементів Д.І Менделєєва, калькулятор.

 Теоретичне обґрунтування теми

Склад хімічних сполук і зміни їхнього складу, що відбува­ються в результаті хімічних реакцій, підпорядковуються кіль­кісним законам хімії: закону збереження маси речовин, закону сталості складу, закону кратних (об’ємних) відношень, закону Авогадро та закону еквівалентів.

Знання закону збереження маси речовин дає змогу складати рівняння хімічних реакцій. Добираючи коефіцієнти до формул речовин, зрівнюють число атомів усіх видів у лівій і правій частинах і дістають хімічне рівняння, що відповідає закону збереження маси. За ним можна обчислювати масу речовин, кількості речовини та об’єми газів, що вступають у реакцію, або утворюються внаслідок реакції. Наприклад:

Задача. Обчислити масу гідроксиду калію, потрібного для добування

26 г гідроксиду міді (ІІ).

Розв’язання

Д ано: х г 26 г

m(Cu(OH)₂=26 г CuCl₂ + 2KOH = Cu(OH)₂ + 2KCl

112 г 98 г

М(КОН)=39+16+1=56 г/моль М(Сu(ОН)₂ = 64+162+ 12=98 г/моль

m(КОН)=M=56г/моль2моль=112г m (Сu(ОН)₂ = M = 98г/моль1моль=98 г

112 : 98 = х : 26; х =

Відповідь: маса гідроксиду калію становить 29,71 г.

На основі закону сталості складу можна проводити різні розрахунки за хімічними формулами:

• обчислювати відносну молекулярну та молярну масу речовини. Наприклад:

М_r(СuFeS₂) = 64 + 56 + 322 = 184; М(СuFeS₂) = 184 г/моль;

• визначати відношення мас елементів у сполуці, наприклад, для сполуки СuFeS₂:

m(Cu): m(Fe): m(S) = 64 : 56 : 64 = 8 : 7 : 8

• встановлювати масову частку () будь-якого елементу в хімічній сполуці. Наприклад, для сполуки СuFeS₂:

(Cu) = , (S) = ,

 (Fe)= , (СuS) =

• визначати масу речовини за відомою масою елементу, що входить до складу речовини. Наприклад:

9,2 г х г х г 6,4 г

СuFeS₂ → Fe СuFeS₂ → Сu

184 г 56 г 184 г 64 г

х = х =

• визначати кількість речовини елементу за відомою кількістю речовини вихідної сполуки. Наприклад:

3 моль х г 2 моль х моль

СuFeS₂ → Сu СuFeS₂ → 2S

1 моль 64 г 1 моль 2 моль

х = х =

На основі закону Авогадро можна розраховувати об’єми, кількість речовини, молекулярні маси та відносну густину газу, для чого потрібно усвідомити зв’язок між наступними фізичними величинами:

- молярна маса (М) М = ; М = 2D_н2; кг/моль, г/моль;

- маса речовини (m) m = Vp; m = M кг, г;

- кількість речовини ()  = ;  = , моль;

- молярний об’єм ( V_m) V_m = , м³/моль, л/моль;

- відносна густина (D) D = -

На основі закону еквівалентів можна визначати молярні маси еквівалентів (М_екв.) складних речовин:

, звідки ; .

М_{екв.(кислоти)}= : М_{екв.(Н2SO4)}= М_{екв.(основи)}= : М_{екв.(Fe(ОН)3} =

М_{екв.(солі)}= : М_{екв.(солі)}=