- •Вінницького національного аграрного університету
- •Робочий зошит
- •Прізвище, ім’я, по батькові
- •Вступ………………………………………………………………………………….4
- •Пояснювальна записка
- •Критерії оцінювання
- •Правила безпеки під час роботи у кабінеті хімії і. Вимоги безпеки перед початком роботи
- •II. Вимоги безпеки під час виконання роботи
- •III. Вимоги безпеки після закінчення роботи
- •Перша допомога при нещасних випадках
- •П ______________ (число, місяць) рактична робота № 1
- •Хід роботи.
- •Л ______________ (число, місяць) абораторна робота №1
- •Прилади та матеріали:
- •Методичні рекомендації по виконанню дослідів.
- •2. Добування купрум (II) гідроксиду і його розкладання.
- •4. Добування кислих і основних солей та вивчення їх властивостей.
- •Л ______________ (число, місяць) абораторна робота №2
- •Прилади та матеріали:
- •Методичні рекомендації по виконанню дослідів.
- •Залежність швидкості хімічної реакції від концентрації.
- •V, моль/л∙с
- •1С 2с 3с с, моль/л
- •2. Залежність швидкості хімічної реакції від температури.
- •V ,моль/л∙с
- •Л ______________ (число, місяць) абораторна робота №3
- •Прилади та матеріали:
- •Методичні рекомендації по виконанню дослідів.
- •Приготування розчину натрій гідроксиду із заданою відсотковою концентрацією.
- •2. Приготування розчину розведенням.
- •3. Визначення густини розчину та перехід від відсоткової концентрації
- •Л ______________ (число, місяць) абораторна робота №4
- •Прилади та матеріали:
- •Методичні рекомендації по виконанню дослідів.
- •1. Утворення малорозчинних речовин.
- •2. Реакції з утворенням газів.
- •Л ______________ (число, місяць) абораторна робота №5
- •Прилади та матеріали:
- •Методичні рекомендації по виконанню дослідів.
- •1. Випробування дії розчинів різних солей індикатором.
- •2. Експериментальна задача.
- •Л ______________ (число, місяць) абораторна робота №6
- •Прилади та матеріали:
- •Методичні рекомендації по виконанню дослідів.
- •Л ______________ (число, місяць) абораторна робота №7
- •Прилади та матеріали:
- •Методичні рекомендації по виконанню дослідів.
- •Відновні властивості галогенід-йонів.
- •2. Якісні реакції на йони галогенів.
- •Л ______________ (число, місяць) абораторна робота № 8
- •Прилади та матеріали:
- •Методичні рекомендації по виконанню дослідів.
- •Відновні властивості сірководню
- •2. Визначення сульфат-йонів.
- •Л ______________ (число, місяць) абораторна робота № 9 Тема: Вивчення властивостей сполук Нітрогену та Карбону.
- •Прилади та матеріали:
- •Методичні рекомендації по виконанню дослідів.
- •1. Взаємодія нітратної кислоти з металами
- •2. Добування карбон (іv) оксиду та вивчення його властивостей.
- •Л ______________ (число, місяць) абораторна робота № 10
- •Прилади та матеріали:
- •Методичні рекомендації по виконанню дослідів.
- •1. Взаємодія натрію з водою.
- •3. Добування гідроксиду алюмінію та вивчення його амфотерних властивостей.
- •Л ______________ (число, місяць) абораторна робота № 11
- •Прилади та матеріали:
- •Методичні рекомендації по виконанню дослідів.
- •Взаємоперетворення хроматів і дихроматів.
- •Якісні реакції на солі Феруму(іі) і Феруму (ііі).
- •Використана література
- •Назви найважливіших кислот
- •Назви солей.
- •Тривіальні назви та склад деяких речовин та сумішей.
- •П означення найважливіших фізико-хімічних величин.
- •Найбільш важливіші окисники і відновники
- •Алгоритм складання рівнянь окисно-відновних реакцій методом електронного балансу
Л ______________ (число, місяць) абораторна робота №6
Тема: Витіснення металів з розчинів їх солей. Вплив середовища на
окисні властивості калій перманганату.
Мета заняття: навчитися визначати окисники і відновники по ходу окисно-відновної реакції, вивчити вплив середовища на окислювальні властивості речовин.
Досліди:
Взаємодія металічного цинку з йоном міді Сu2+.
Окиснення натрій сульфіту калієм перманганатом в кислому, нейтральному і лужному середовищах.
Прилади та матеріали:
Реактиви:
цинк металічний, купрум (ІІ) сульфат /СuSО4/, калій перманганат
/КМnO4/, натрій сульфіт /Nа2SО3/, сульфатна кислота /Н2SО4/, їдке калі
/КОН/, вода дистильована /Н2О/.
Обладнання:
штатив з пробірками.
Теоретичне обґрунтування теми
Реакції, що відбуваються зі зміною ступенів окиснення атомів, що входять до складу реагуючих речовин, називаються окисно-відновними.
Окисненням називається процес віддавання електронів атомом, молекулою або йоном. При окисненні ступінь окиснення підвищується:
Zn0 -2e →Zn2+; Сl- - 1e → Сl0; Fe2+ - 1e → Fe3+ .
Відновленням називається процес приєднання електронів атомом, молекулою або йоном. При відновленні ступінь окиснення знижується:
S° + 2е → S2-, Cl20 + 2e → 2Сl-; N+5 + 8e → N-3
Атоми, молекули або йони, що віддають електрони, називаються відновниками. У реакції вони окислюються. Атоми, молекули або йони, що приєднують електрони, називаються окисниками. У реакції вони відновлюються.
Кількість електронів, які віддає відновник, завжди дорівнює числу електронів, які приєднує окисник.
Відновники й окисники можуть бути простими і складними речовинами.
Прості речовини — метали — є відновниками. Прості речовини — неметали — є окисниками і відновниками. У періодах зі збільшенням порядкового номера елемента відновлювальні властивості простих речовин погіршуються, а окисні поліпшуються. Зі збільшенням порядкового номера елементів головних підгруп підсилюються їхні відновлювальні властивості і послаблюються окисні. Елементи побічних підгруп мають металеві властивості, через те їхні прості речовини є відновниками.
Окисні або відновлювальні властивості складних речовин залежать від ступеня окиснення атома даного елемента. Якщо у сполуці елемент має максимальний ступінь окиснення - він може тільки приймати електрони і через це може бути тільки окисником. Якщо у сполуці елемент має мінімальний ступінь окиснення, він може тільки віддавати електрони і бути тільки відновником. Якщо у сполуках елемент має проміжні ступені окиснення - він може бути і відновником, і окисником. Це залежить від умов перебігу реакції і речовин, з якими буде взаємодіяти сполука.
Реакції окиснення-відновлення можуть відбуватися в різних середовищах: у кислому, нейтральному і лужному. Залежно від середовища може змінюватись і характер перебігу реакції між одними й тими самими речовинами: середовище впливає на зміну ступенів окиснення атомів. Наприклад, йон МnО4- у кислому середовищі відновлюється до Мn2+ (безбарвний розчин), в нейтральному - до МnО2 (бурий осад), а в лужному — до МnО42- (розчин зеленого кольору).
Для створення у розчині кислого середовища використовують, як правило, сульфатну кислоту, а для створення лужного середовища – розчини калію або натрію гідроксидів.
Зазвичай підвищення ступеня окиснення атомів металів відбувається переважно в лужному середовищі, а зниження ступені їх окиснення – у кислому середовищі.
За характером взаємодії між окисниками і відновниками окислювально-відновні реакції поділяють на три групи:
Таблиця 3. Класифікація окисно-відновних реакцій.
Міжмолекулярні |
Внутрішньомолекулярні |
Диспропорціонування (самоокиснення-самовідновлення) |
Це реакції, в яких окисник і відновник містяться в різних речовинах (простих чи складних) |
Це реакції, в яких окисник і відновник (атоми різних елементів) знаходяться в одній молекулі. |
Це реакції, в яких окисником і відновником є атоми одного і того ж елемента (частина атомів елемента збільшує ступінь окиснення, а частина – зменшує) |
+ +6 -2 0 +2 +6 -2 +4 -2 + -2 2Н2SО4(к) + Сu→СuSО4 + SО2 + 2H2О
S+6 + 2e →S+4 2 1 - окисник Cu – відновник; Н2SО4- окисник |
+ +5 -2 + -1 0 2КСlO3→ 2КС1 + ЗО2
2
КСlO3 – окисник і відновник |
0 +1 -2 +1 +1-2 +1 -1
С12
+ Н2О
→
С12° +2е → 2С1- 2 - 1 окисник С12° -2е → 2С1+1 - 1 відновник
С12° - окисник і відновник |

Сu°-
2e
→Сu+2
1
- відновник
О3-2-12е→3О2
1-відновник
С1+5+6е→С1-1
12 2 - окисник
НСlO
+ НС1