
- •Вінницького національного аграрного університету
- •Робочий зошит
- •Прізвище, ім’я, по батькові
- •Вступ………………………………………………………………………………….4
- •Пояснювальна записка
- •Критерії оцінювання
- •Правила безпеки під час роботи у кабінеті хімії і. Вимоги безпеки перед початком роботи
- •II. Вимоги безпеки під час виконання роботи
- •III. Вимоги безпеки після закінчення роботи
- •Перша допомога при нещасних випадках
- •П ______________ (число, місяць) рактична робота № 1
- •Хід роботи.
- •Л ______________ (число, місяць) абораторна робота №1
- •Прилади та матеріали:
- •Методичні рекомендації по виконанню дослідів.
- •2. Добування купрум (II) гідроксиду і його розкладання.
- •4. Добування кислих і основних солей та вивчення їх властивостей.
- •Л ______________ (число, місяць) абораторна робота №2
- •Прилади та матеріали:
- •Методичні рекомендації по виконанню дослідів.
- •Залежність швидкості хімічної реакції від концентрації.
- •V, моль/л∙с
- •1С 2с 3с с, моль/л
- •2. Залежність швидкості хімічної реакції від температури.
- •V ,моль/л∙с
- •Л ______________ (число, місяць) абораторна робота №3
- •Прилади та матеріали:
- •Методичні рекомендації по виконанню дослідів.
- •Приготування розчину натрій гідроксиду із заданою відсотковою концентрацією.
- •2. Приготування розчину розведенням.
- •3. Визначення густини розчину та перехід від відсоткової концентрації
- •Л ______________ (число, місяць) абораторна робота №4
- •Прилади та матеріали:
- •Методичні рекомендації по виконанню дослідів.
- •1. Утворення малорозчинних речовин.
- •2. Реакції з утворенням газів.
- •Л ______________ (число, місяць) абораторна робота №5
- •Прилади та матеріали:
- •Методичні рекомендації по виконанню дослідів.
- •1. Випробування дії розчинів різних солей індикатором.
- •2. Експериментальна задача.
- •Л ______________ (число, місяць) абораторна робота №6
- •Прилади та матеріали:
- •Методичні рекомендації по виконанню дослідів.
- •Л ______________ (число, місяць) абораторна робота №7
- •Прилади та матеріали:
- •Методичні рекомендації по виконанню дослідів.
- •Відновні властивості галогенід-йонів.
- •2. Якісні реакції на йони галогенів.
- •Л ______________ (число, місяць) абораторна робота № 8
- •Прилади та матеріали:
- •Методичні рекомендації по виконанню дослідів.
- •Відновні властивості сірководню
- •2. Визначення сульфат-йонів.
- •Л ______________ (число, місяць) абораторна робота № 9 Тема: Вивчення властивостей сполук Нітрогену та Карбону.
- •Прилади та матеріали:
- •Методичні рекомендації по виконанню дослідів.
- •1. Взаємодія нітратної кислоти з металами
- •2. Добування карбон (іv) оксиду та вивчення його властивостей.
- •Л ______________ (число, місяць) абораторна робота № 10
- •Прилади та матеріали:
- •Методичні рекомендації по виконанню дослідів.
- •1. Взаємодія натрію з водою.
- •3. Добування гідроксиду алюмінію та вивчення його амфотерних властивостей.
- •Л ______________ (число, місяць) абораторна робота № 11
- •Прилади та матеріали:
- •Методичні рекомендації по виконанню дослідів.
- •Взаємоперетворення хроматів і дихроматів.
- •Якісні реакції на солі Феруму(іі) і Феруму (ііі).
- •Використана література
- •Назви найважливіших кислот
- •Назви солей.
- •Тривіальні назви та склад деяких речовин та сумішей.
- •П означення найважливіших фізико-хімічних величин.
- •Найбільш важливіші окисники і відновники
- •Алгоритм складання рівнянь окисно-відновних реакцій методом електронного балансу
Л ______________ (число, місяць) абораторна робота №4
Тема: Реакції обміну між розчинами електролітів.
Мета заняття: добути в результаті реакції йонного обміну малорозчинні речовини, гази, малодисоційовану речовину; вивчити реакції, що проходять між електролітами в розчинах.
Досліди:
Утворення малорозчинних речовин.
Реакції з утворенням газів.
Реакції нейтралізації.
Прилади та матеріали:
Реактиви:
ферум (ІІІ) хлорид /FеСl3/, натрій силікат /Nа2SіО3/, сульфатна кислота /Н2SО4/, оцтова кислота /СН3СООН/, барій (ІІ) хлорид /ВаСl2/, натрій гідроксид /NаОН/, амоній хлорид /NН4С1/, натрій карбонат /Nа2СО3/, індикатор фенолфталеїн, вода дистильована /Н2О/.
Обладнання:
штатив з пробірками.
Теоретичне обґрунтування теми
Електроліти - речовини, які проводять електричний струм у розчиненому або розплавленому стані. До них відносять розчини кислот, лугів і солей (сполуки з йоним та полярним зв’язками).
При розчиненні електролітів у воді утворюються йони. Розпад електролітів на йони під час розчинення їх у воді називають електролітичною дисоціацією.
Кислоти у водних розчинах дисоціюють на катіони Гідрогену і аніони кислотного залишку, наприклад:
НС1 ↔ Н+ + Cl-;
гідроксиди - на катіони металів і аніони гідроксилу, наприклад:
KOH ↔ K+ + OH-;
солі - на катіони металу (а також катіон амонію NH4+) і аніони кислотного залишку, наприклад:
К3РO4 ↔ 3К+ + РO43-
(NH4)2SO4 ↔ 2 NH4+ + SO42-.
Багатоосновні кислоти та багатокислотні основи дисоціюють ступінчато, наприклад:
Н3РО4 ↔ Н+ + Н2РО4- Са(ОН)2 ↔ Са(ОН)+ + ОН-
Н2РО4- ↔ Н+ + НРО42- Са(ОН)+↔ Ca2+ + ОН-
НРО42- ↔Н+ + РО43-
Кислі й основні солі дисоціюють ступінчасто.
Кислі солі при дисоціації спочатку утворюють катіони металу, потім катіони Гідрогену, а також аніони кислотних залишків:
К2НРО4 ↔ 2К+ + НРО42- - перший ступінь дисоціації,
НРО2- ↔ Н+ + РО43- - другий ступінь дисоціації.
Основні солі при дисоціації спочатку утворюють кислотні залишки, а потім гідроксид-йони, а також катіони металів.
Са(ОН)С1 ↔ Са(ОН)+ +СГ — першій ступінь дисоціації,
Са(ОН)+ ↔ Са2+ + ОН- — другий ступінь дисоціації.
Амфотерні гідроксиди при дисоціації утворюють йони Н+ і ОН- водночас: А1(0Н)3 ↔ А13+ + ЗОН-
А1(ОН)3 + ЗН2О ↔ [А1(ОН)4(Н2О)2]- + H+
Для
кількісної характеристики електролітичної
дисоціації використовується величина,
яка називається ступенем
дисоціації
(α).
α
=
, де
n
- число молекул, які розпалися на йони;
N
– загальна кількість молекул електроліту.
Ступінь
електролітичної дисоціації знаходиться
в прямій залежності від концентрації
розчину і температури.
За ступенем дисоціації електроліти поділяються на сильні, середньої сили та слабкі:
Таблиця 2 Типи електролітів
Класи сполук |
Типи електролітів |
||
сильні α > 30 % |
середньої сили 3% < α < 30% |
слабкі α< 3% |
|
Кислоти |
НСl, HI, НВr, H2SO4, НNO3, НClO4, HMnO4 |
H2SO3, НNO2, H3РO4, НF |
H2СO3, H2S, H3ВO3, НCN |
Основи |
Розчинні у воді (луги)
|
Мg(OH)2 |
малорозчинні, амоній гідроксид NH4OH |
Солі |
розчинні |
CdCl2, ZnCl2
|
малорозчинні |
Для кількісної характеристики слабких електролітів використовують фізичну величину - константу дисоціації (К) , яка дорівнює відношенню добутку рівноважних концентрацій йонів, на які дисоціював електроліт, до рівноважної концентрації недисоційованих молекул електроліту.
Наприклад, для речовини, що дисоціює за схемою:
КnАm
↔ nКm+
+ mАn-,
К =
Константа дисоціації від концентрації не залежить, а залежить від природи розчинника, розчиненої речовини і температури . Чим більше значення К, тим сильніший електроліт і тим більше його йонів є в розчині.
Хімічні реакції, що відбуваються в розчинах електролітів за участі йонів без зміни ступенів окиснення елементів, називаються реакціями йонного обміну.
Умовами перебігу реакцій йонного обміну є їх незворотність, тобто:
випадання осаду (нерозчинної або малорозчинної сполуки);
утворення леткої речовини (газу);
утворення слабкого електроліту.
Рівняння реакцій йонного обміну звичайно подають у вигляді йонних рівнянь, в яких важкорозчинні речовини (тверді і газоподібні), а також слабкі електроліти, записують у вигляді молекул, всі інші - в йонному.
Наприклад, реакція йонного обміну між ВаС12 та Na2SО4 в молекулярному та йонному вигляді:
ВаС12 + Na2SО4 → ВаSО4↓+ 2NaС1
Ва2+ + 2Сl- + 2Na+ + SО42- → ВаSО4↓ + 2Na+ + 2С1-
Ва2+ + SО42- → ВаSО4↓
При складанні йонних рівнянь користуються таблицею розчинності.