9.11. Зміни, внесені останньою редакцією „Українського правопису” у написанні слів іншомовного походження.

У 4-му виданні "Українського правопису" (1993 р.) у написанні слів іншомовного походження зафіксовано такі зміни, які слід пам'ятати:

1) після шиплячого ж, який в українській мові твердий, слід писати у в словах журі, Жуль Верн, парфуми, парфумерія, парашут;

2) зменшена кількість слів, у написанні яких присутня подвійна йотація: феєрверк, конвеєр (але: Гойя, Савойя, Фейєрбах, майя, фойє);

3) зменшена кількість слів з написанням подвоєної приголосної у загальних назвах: бароко, піанісимо, інтермецо.

9.12. Деякі види правопису ділових паперів. Складні випадки граматичного керування та граматичного узгодження у ділових паперах.

Особливості узгодження географічних та інших назв з означувальним словом в офіційно-діловому документі.

Українська мова має свої правила правопису, відмінні від інших мов світу. Вона не потребує артиклів для поєднання слів у реченні, як то характерно для романо-германських мов, спосіб поєднання слів у реченні (керування) та деякі граматичні категорії її (узгодження у роді та числі тощо) відрізняються від інших слов’янських мов, про що не слід забувати тим, хто послуговується у професійній діяльності і українською, і російською мовами.

Складні випадки граматичного керування у ділових паперах.

При безпосередньому звертанні нормою української мови є вживання кличної форми іменника: шановний Миколо Олексійовичу, пане директоре.

Крім того, складаючи документ з низьким рівнем стандартизації (листи, договори, контракти, протоколи тощо), необхідно пам’ятати, що треба уміти не тільки правильно підібрати відповідне слово з урахуванням всіх нюансів його лексичного значення, але й правильно використати його граматичну форму (відмінок, рід, число, особу та ін.). Допущені в документі граматичні помилки не тільки свідчать про невисокий рівень грамотності й культури, але й створюють негативне враження про ділові якості суб’єктів ділових стосунків.

Граматичні нормі порушуються передусім у способах поєднання слів (керуванні). Граматичне керування – це один із способів поєднання слів, при якому слово вимагає конкретної відмінкової форми іншого слова, тобто керує формою іншого слова. Наприклад, поширена в транспортному сервісі фраза “Оплачуйте за проїзд” є неправильною тому, що дієслово оплачувати вимагає після себе знахідного відмінка без прийменника (оплачувати, оплатити проїзд, послуги, рахунок). Однокореневе дієслово платити, навпаки, вимагає після себе знахідного відмінка з прийменником за (платити за проїзд, за помешкання). Отже: платити за що, оплачувати що.

Труднощі у правильному виборі відмінка виникають тоді, коли:

а) слова-синоніми керують різними відмінками:

повідомити + Д.в. (директору);

інформувати + Р.в. (директора);

б) змішують форми українського й російського словосполучень:

укр. дякувати + Д.в. (Вам);

рос. благодарить + В.п. (Вас);

укр. завдавати + Р.в. (болю);

рос. причинять + В.п. (боль);

укр. надати довідку + до + Р.в. (до деканату);

рос. предоставить справку + в + В.п.) в деканат;

укр. аналогічний + до + Р.в. (до попереднього);

рос. аналогичный + Д.п. (предыдущему);

укр. потребувати + Р.в. (допомоги);

рос. нуждаться +в + П.п. (в помощи);

укр. постачати + З.в. (товари);

рос. снабжать + Т.п. (товарами);

укр. наслідувати + З.в. (учителя);

рос. подражать+ Д.п. (учителю);

укр. поступитися + О.в. (місцем);

рос. уступить + В.п. (место);

В українській мові, як і в російській, найпоширенішим є дієслівне керування. Складаючи ділові папери особливу увагу варто звернути на такі словосполучення:

зазнати + Р.в. (поразки);

докладати + Р.в. (зусиль);

запобігати, запобігти + Д.в. (аваріям, злочинам);

ігнорувати + З.в. (пропозицію, погляд);

опанувати + З.в. (професію, предмет);

оволодіти + О.в. (професією, майном);

поступитися + О.в. (місцем);

наголошувати + на + М.в. (на помилках, на головному);

Іменники, утворені від дієслів, теж можуть вимагати певних відмінків (іменне керування):

опанування + Р.в. (дисципліни, курсу);

оволодіння + О.в. (знаннями);

освоєння + Р.в. (спеціальності);

запобігання + Д.в. (розкраданню, зловживанню);

попередження + Р.в. (незаконних дій).

Існують інші випадки іменного керування. Наприклад, іменник пам’ятник вимагає давального відмінка: пам’ятник Шевченкові, загиблим воїнам (а не Шевченка, загиблих воїнів).

В українській мові є ряд прикметників, які теж керують формою іншого слова (прикметникове керування):

характерний + для + Р.в. (для ситуації);

притаманний + Д.в. (автору);

властивий + Д.в. (професії, йому);

свідомий + Р.в. (свого значення, ролі).

х ворий на грип

багатий + на + З.в. на ідеї

високий на зріст

Слова всупереч, завдяки вимагають давального відмінка: всупереч умовам, завдяки клопотанню, узгодженості.

Зверніть увагу! Не можна змішувати синонімічні сполучення відповідно до і згідно з, які часто використовують у документах.

Складні випадки граматичного узгодження у ділових паперах.

Узгодження - вид підрядного зв’язку, при якому залежне слово має однакові з головним словом граматичні ознаки. Наприклад: Ви сказали (обидва слова у множині), чорна кава (іменник і прикметник у формі жіночого роду),

Серед складних випадків узгодження слід виділити такі:

- якщо підмет має у своєму складі числівник, що закінчується на одиницю, то присудок з ним узгоджується у формі однини: двісті двадцять один студент мешкає у гуртожитку;

- з підметами, до складу яких входять різні частини мови на позначення кількості (іменники: більшість, меншість, частина, загал, ряд; прислівники: багато, мало, чимало; числівники: кілька, декілька, кільканадцять), присудки вживаються також у формі однини: більшість студентів висловила побажання.., багато жінок бере участь у громадській діяльності. З такими підметами присудок вживається у множині лише тоді, коли між ними є багато інших членів речення: більшість виробів цього підприємства відповідає міжнародним стандартам якості й більшість виробів, що виготовляються на цьому підприємстві, відповідають міжнародним стандартам якості.

Зверніть увагу! В українській мові числівники два, три, чотири, обидва у Н.в. вимагають від іменників закінчення Н.в. множини. Особливу увагу слід звертати на іменники чоловічого роду: чотири друковані аркуші, обидва директори.

Особливості узгодження географічних та інших назв з означувальним словом в офіційно-діловому документі.

В офіційних документах, повідомленнях, військовій справі не узгоджуються з означувальним словом:

- назви населених пунктів тощо: народився у м. Дніпропетровськ, корабель вийшов із бухти Золотий Ріг, користувалися водою із річки Дніпро;

- не узгоджується також перша частина складних географічних назв при творенні прикметникових форм: Білгород-Дністровський – Білгород-Дністровського р-ну, Знам’янка Друга – Знам’янкодругий, Біла Церква – Білоцерківський р-н, Комиш-Зоря – Комиш-Зорянський р-н; але Франкфурт-на-Майні – Франкфуртський-на-Майні, якщо друга частина вказує на місце розташування населеного пункту.