9.6. Утворення прикметників за допомогою суфікса -ськ(ий).

У діловому мовленні досить часто приходиться зустрічатися з чергуванням приголосних при утворені прикметників або іменників на означення збірних понять. Найчастіше відбуваються чергування у таких групах приголосних, яке можна назвати правилом руки-ноги-вуха:

рука – к – ч – ц + -ськ(ий), -ств(о) → -цьк(ий), -цтв(о):

козак – козацький, ткач – ткацький, молодець – молодецький;

нога – г – ж – з + -ськ(ий),-ств(о) → -зьк(ий),-зтв(о):

Кривий Ріг – криворізький, Париж – паризький, француз – французький;

вухо – х – ш – с + -ськ(ий), -ств(о) → -ськ(ий), -ств(о):

чех – чеський, товариш – товариство, Одеса – одеський.

Зверніть увагу! Не відбувається чергування у словах: казахський, баскський, тюркський, іракський, меккський, чукотський

Якщо основа слова закінчується на якийсь інший приголосний, то чергування не відбувається і слово пишеться за морфологічним принципом: багатий – багатство, студент – студентський, Львів – львівський.

9.7. Велика літера на письмі, у т.Ч. У фаховому мовленні. Загальноприйняті словоскорочення. Абревіатури

Слова з великої літери досить часто зустрічаються у діловому мовленні. Вживання великої літери належить до традиційних написань. Тут багато умовного, такого, що залежить не від самої мови, її природи, а від суспільства, яке користується цією мовою і на свій розсуд виділяє певні мовні одиниці як особливо значущі у мовній комунікації. Наприклад, останнім часом в українській мові поширилось написання з великої літери слів Бог, Господь, Божа Матір, релігійних свят.

За правилами української мови пишуться з малої літери

1) присвійні прикметники, якщо вони утворені від власних імен:

- за допомогою суфіксів –івськ, (-ївськ), -инськ (-їнськ): бальзаківські традиції, тичининські сонети, шевченківські рукописи (але, як уже зазначалось, Шевченківська премія – ім. Шевченка, Нобелівська премія – ім. Нобеля);

- якщо вони входять до складу стійких фразеологічних сполук: гордіїв вузол, адамове яблуко, піфагорова теорема (але теорема Піфагора).

2) назви посад, учених ступенів, звання: головний бухгалтер, президент фірми, доктор економічних наук, член-кореспондент Національної академії наук України, генерал-майор, лауреат Шевченківської премії, народний артист України.

Але з великої літери пишуться:

1. назви найвищих державних посад України та міжнародних посад: Президент України, Прем’єр-міністр України, Голова Верховної Ради України, Генеральний прокурор України, Генеральний секретар ООН;

2) в офіційних документах назви посад міністрів, послів, президентів академій тощо: Міністр освіти України, Посол Республіки Польща (в Україні), Президент Академії наук України;

3) пишеться з великої літери лише перше слово у назвах організацій, міністерств, їх головних управлінь, державних установ, навчальних і наукових закладів, театрів, музеїв, партій, спілок, громадських об’єднань, товариств: Міністерство освіти й науки України, Дніпропетровська державна фінансова академія, Збройні сили України, Національний банк України, Республіканська партія США, Федерація незалежних профспілок України, Виконавчий комітет Дніпропетровської обласної ради народних депутатів;

4) у назвах найвищих державних установ України, найвищих міжнародних організацій з великої літери пишуться всі слова: Верховна Рада України, Конституційний Суд України, Організація Об’єднаних Націй;

5) з великої букви пишуться назви сторін у документах - актах, договорах та ін.: Продавець, Покупець, Замовник, Наймодавець;

6) також з великої букви пишуться назви історичних подій, свят, конгресів, конференцій, договорів, найважливіших документів тощо: Декларація прав людини, Конституція України, Закон про вищу освіту;

7) пишуться великими літерами абревіатури, утворені з початкових літер власних і загальних назв: СНД (Співдружність незалежних держав), ВВП (Внутрішній валовий продукт), МВФ (Міжнародний валютний фонд), НАТО (North Atlantic Treaty Organization). Абревіатури, які стали відмінюваними іменниками, та утворені від них слова, пишуться малими літерами: неп, непманський;

8) складноскорочені назви одиничних установ пишуться також з великої літери: Укрінформ, Укрнафта, Укрінбанк;

9) у назвах орденів, відзнак, що складаються з кількох слів, з великої літери пишеться тільки перше слово: орден Пошани, орден Почесного легіону, орден Незалежності. Якщо така назва береться в лапки, то з великої літери пишеться теж тільки перше слово: орден “Мати-героїня”, медаль “За відвагу”.

10) з великої літери і в лапках пишуться назви літаків, автомобілів, машин, пов’язані з найменуванням моделі, заводу, фірми, що їх виготовляє, а також назви виробів, продуктів, що стали фірмовим або сортовим їх означенням: торт “Київський”, цукерки “Пташине молоко”, літак “Антей”, автомобіль “Таврія”, автомобіль “Форд”, автомобіль “Волга”, але ГАЗ-24; автомобілі можуть також писатися без лапок, але латиницею: BMW, Jaguar, Mercedes;

11) у рубриках з великої літери пишеться текст, якщо кожна рубрика закінчується крапкою:

Порядок денний зборів:

1. Звіт голови правління за господарський 2005 рік.

2. Звіт ревізійної комісії.

3. Затвердження річного звіту та балансу.

Якщо ж рубрики відокремлені одна від одної крапкою з комою, то перше слово рубрик пишеться з малої літери:

У наказах щодо особового складу зазначають:

а) дату звільнення (прийняття, переведення);

б) підставу.

Або:

Офіційно-діловий стиль має такі підстилі:

• законодавчий;

• дипломатичний;

• юридичний;

• адміністративно-канцелярський.

Загальноприйняті словоскорочення. Абревіатури

У діловому мовленні з метою лаконічності та максимально стислого письма використовуються загальноприйняті словоскорочення. Розрізняють два основні види словоскорочень:

- лексичні (абревіатури) – складноскорочені слова, утворені шляхом лише перших літер, що входять до словосполучень, або з частин слів: ЧАЕС, ДАІ, ВВП; головбух, заввідділу, Донбас, Мінфін та ін.

- графічні, які використовуються на письмі для скороченого позначення слів: вул., обл., к.е.н., рр., м тощо. На відміну від лексичних скорочень, вони обов’язково розшифровуються і читаються повністю. Одиниці вимірювання, що входять до системи СІ, вказуються без крапки: кг, т, мм тощо.

У документах допускається використання лише загальнонормативних графічних скорочень, зафіксованих у державних стандартах та словниках.

У науковому мовленні також уживаються скорочення, але якщо це маловідомі позначення, нові символи тощо, то їх розшифрування наводять відразу ж при першому згадуванні.

Слід пам’ятати, що слова не можна скорочувати на голосний (якщо він не початковий) та на м’який знак. Не можна також скорочувати:

- псевдоніми: Леся Українка, а не Л.Українка, Остап Вишня, а не О.Вишня;

- подвійні прізвища та псевдоніми: Нечуй-Левицький, а не Н.-Левицький.