- •9.2. М’який знак в українській мові. Відмінності між російською та українською мовами у написанні слів з м’яким знаком. Апостроф
- •9.3. Подвоєння та подовження приголосних
- •9.4. Правопис префіксів. Відмінності між російською та українською мовами у вживанні префіксів
- •9.5. Словотвір у діловому мовленні. Чергування приголосних при словозміні та словотворенні (г-ж-з, к-ч-ц, х-ш-с).
- •9.6. Утворення прикметників за допомогою суфікса -ськ(ий).
- •9.7. Велика літера на письмі, у т.Ч. У фаховому мовленні. Загальноприйняті словоскорочення. Абревіатури
- •9.8. Правопис прізвищ українською мовою: передача голосних; м’який знак, апостроф. Правопис імен. Утворення і правопис по батькові. Відмінювання прізвищ
- •9.9. Використання іншомовних слів у фаховому мовленні.
- •9.11. Зміни, внесені останньою редакцією „Українського правопису” у написанні слів іншомовного походження.
- •9.12. Деякі види правопису ділових паперів. Складні випадки граматичного керування та граматичного узгодження у ділових паперах.
- •9.13. Правопис складних слів і сполучень разом, через дефіс, окремо
- •10.1. Застосування і роль морфологічних засобів у ділових документах
- •10.2. Частини мови. Поділ частин мови на самостійні та службові, деякі особливості їх правопису
- •10.3. Особливості використання іменників у діловому мовленні
- •10.4. Поділ іменників на відміни
- •10.4.1. Відмінкові закінчення іменників чоловічого роду у родовому відмінку:
- •10.4.2. Паралельні закінчення іменників чоловічого роду в давальному відмінку
- •10.4.3. Особливості відмінювання іменників чоловічого роду в орудному відмінку
- •10.5. Особливості використання прикметників
- •10.5.1. Утворення ступенів порівняння прикметників
- •10.5.2. Відмінкові закінчення прикметників
- •10.6. Особливості використання займенників у фаховому мовленні
- •10.7. Особливості використання числової інформації у ділових паперах. Правопис числової інформації
- •10.7.1. Відмінювання числівників. Зв’язок числівників з іменниками
- •10.8. Дієслово та його форми в ділових та наукових текстах. Особливості перекладу дієприкметників з російської мови на українську
- •10.9. Особливості використання прийменників у діловому мовленні
- •10.9.1. Особливості вживання прийменника по
- •10.11. Сполучники єднальні, протиставні, розділові
- •10.12. Частки
- •11.1. Синтаксис. Синтаксична будова української мови у порівнянні з російською. Порядок слів у реченні
- •11.2.Синтаксичні засоби, їх місце в ділових паперах
- •11.2.1.Структура й логічна послідовність документа
- •Структура й логічна послідовність наукової статті
- •11.3. Пунктуація. Основні правила вживання розділових знаків. Роль розділових знаків у фаховому мовленні
- •11.4. Розділові знаки при однорідних членах речення
- •11.5. Тире між підметом і присудком та на місці пропущеного члена речення
- •11.6. Розділові знаки при відокремлених членах речення, вставних і вставлених конструкціях
- •Загальна характеристика складних речень
- •11.7.1. Сполучниковий і безсполучниковий зв’язок між членами складного речення
- •11.7.2. Розділові знаки в складному реченні з різними видами зв’язку
- •11.8. Оформлення цитат у наукових текстах
- •12.1. Основні правила оформлення сторінки документа: поля, нумерація сторінок, рубрикація, абзаци
- •12.1.1. Правила оформлення тексту деяких ділових паперів щодо особового складу. Автобіографія. Резюме. Основні вимоги до структури тексту цих особистих документів
- •12.1.2. Заява та її різновиди: призначення документа, лаконізм та логіка викладу
- •12.1.3. Характеристика: структура тексту
- •12.1.4. Наказ щодо особового складу: структура тексту
- •12.2. Довідково-інформаційні документи
- •12.2.1. Записки: доповідна, пояснювальна, службова. Структура тексту записок
- •12.2.2. Довідка: призначення документа. Стандартизація мови довідки
- •12.2.3. Ділові листи: правила мовного етикету при листуванні
- •12.2.4. Оголошення. Запрошення
- •12.3. Господарсько-договірна та обліково-фінансова документація
- •12.3.1. Договір, трудова угода, контракт: призначення документів, структура тексту, обов’язкова інформація
- •12.3.2. Доручення та їх види: призначення документа, структура тексту
- •12.3.3. Розписка: призначення документа, структура тексту, обов’язкова інформація
- •12.3.4. Акт: різновиди актів, вимоги до структури тексту документа
- •12.3.5. Таблиця: найчастіше вживані слова; особливості заповнення таблиці
- •12.3.6. Список, перелік: призначення документів, відмінності. Укладення бібліографічного списку літератури
- •3. Опис джерела з електронного ресурсу
- •12.4. Документи з фахової діяльності (звіт: основні вимоги до документа, його різновиди; касовий ордер; рахунок; накладна)
3. Опис джерела з електронного ресурсу
- прізвище й ініціали автора (авторів, якщо їх не більше трьох), назва роботи з екрана, у квадратних дужках з великої літери вказують Електронний ресурс, крапка, тире, з великої літери Режим доступу, двокрапка
Висновки щодо виконання Державного бюджету України за 2011 рік / Рахункова палата України : офіційний сайт [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ac-rada.gov.ua/control/main/uk/publish/article/602600?cat_id=34761
Бібліографічний опис здійснюється мовою оригіналу!!!
Зразки оформлення бібліографічного опису наводяться у додатку 1.7.
Зразки бібліографічного опису наведено у додатку 32.
12.4. Документи з фахової діяльності (звіт: основні вимоги до документа, його різновиди; касовий ордер; рахунок; накладна)
Час від часу керівництву підприємства або вищим органам необхідно аналізувати діяльність підприємства чи окремого структурного підрозділу, зіставляючи (порівнюючи) отримані результати з попередніми показниками, планами чи програмами. Це необхідно для коригування діяльності як організації безпосередньо, так і підвідомчої системи в цілому, вдосконалювання організаційної структури, характеру та змісту виконуваних робіт, кадрового складу, забезпечення фінансовими, матеріальними та іншими ресурсами. Таким документом, який виконує функцію зворотного зв’язку, є звіт.
Звіти бувають статистичні (цифрові, які складають на спеціальних бланках, виготовлених друкарським способом) і текстові (складають на звичайному папері за встановленим зразком). Звітна документація, у свою чергу, поділяється на
загальнодержавну статистичну;
відомчу;
внутрішньоорганізаційну.
Внутрішньоорганізаційна звітність дещо довільніша щодо форми.
Звіт має такі реквізити:
Штамп установи (якщо звіт не на офіційному бланку) для зовнішнього документа.
Гриф затвердження (для зовнішнього документа).
Назва виду документа.
Заголовок до тексту, який має такі дані:
про який вид роботи звітують;
хто звітує;
термін звітності.
Текст, який має такі частини:
вступ (зазначається обсяг завдань, які були поставлені перед установою, структурним підрозділом чи конкретною особою за звітний період);
основна частина (зміст, аналіз виконаної роботи, практики тощо);
висновки (рекомендації, критичні зауваження щодо поліпшення чи удосконалення роботи).
Додаток (якщо є).
Підпис відповідальної особи із зазначенням посади, ініціалів та прізвища (для зовнішнього документа) або службової особи, яка складала звіт.
Дата укладання документа.
Печатка (для зовнішнього документа).
До статистичних звітів належить авансовий звіт.
Касовий ордер – це бухгалтерський документ, на підставі якого каси підприємств, організацій та установ приймають чи видають готівку. Каси приймають готівку за прибутковим касовим ордером, а видають її за видатковим касовим ордером. Це також документ з високим ступенем стандартизації, у якому вказується назва підприємства, де проводиться видача/приймання грошей, кому видаються гроші (прізвище, ім’я та по батькові, посада), на якій підставі (наприклад, наказ про відрядження або розпорядження на придбання якихось матеріальних цінностей за готівку). Візують його керівник установи (організації, підприємства) і головний бухгалтер. Одержувач указує одержану суму прописом, проставляє дату, підписує документ; тут же вказується, за яким документом, що посвідчує особу (як правило, це паспорт), видано гроші, ким цей документ видано і коли. Касир засвідчує видачу готівки (див. додаток 33). Більш докладно з касовими ордерами студенти ознайомляться під час вивчення дисципліни “Бухгалтерський облік”.
Авансовий звіт – це документальний звіт працівника про використання авансу, одержаного під звіт для виконання службового доручення (відрядження, господарських видатків тощо). У ньому вказують одержані під звіт суми, фактично здійснені витрати, залишок невикористаних коштів чи суму перевитрат. До авансового звіту в обов’язковому порядку додають відповідні документи, які підтверджують витрачання підзвітних сум. Авансовий звіт є документом з високим ступенем стандартизації, тобто заповнюється на спеціальному бланку, виготовленому типографським способом. Зразок авансового звіту представлено у додатку 34.
Йому, як правило, передує видача грошей за видатковим касовим ордером.
Рахунок – це основний розрахунковий документ у комерційних угодах і в комерційному кредитуванні. Це документ з високим ступенем стандартизації, він складається на бланку, віддрукованому типографським способом. У ньому вказують вимогу продавця до покупця щодо оплати вказаної суми за поставлені товари (виконані роботи, надані послуги). У рахунку вказують: ціну за одиницю товару, суму рахунку (без урахування податку на додану вартість, окремо податок на додану вартість, разом з ПДВ), умови постачання товару, умови оплати, форму розрахунку, установу банку, що здійснює оплату, відомості про оплату перевезення та страхування товару.
Зразок бланка рахунка наведено у додатку 35. Більш докладно з цим документом студенти також ознайомляться під час вивчення дисципліни “Бухгалтерський облік”.
Після оплати рахунка замовник має право одержати товар чи інші матеріальні цінності за накладною. Накладна – це обліковий документ, який дає право на отримання, відправлення вантажів чи інших матеріальних цінностей. Накладна є документом з високим ступенем стандартизації, який складається на спеціальному віддрукованому в типографії бланку.
Зразок бланка накладної наведено у додатку 36.
