- •9.2. М’який знак в українській мові. Відмінності між російською та українською мовами у написанні слів з м’яким знаком. Апостроф
- •9.3. Подвоєння та подовження приголосних
- •9.4. Правопис префіксів. Відмінності між російською та українською мовами у вживанні префіксів
- •9.5. Словотвір у діловому мовленні. Чергування приголосних при словозміні та словотворенні (г-ж-з, к-ч-ц, х-ш-с).
- •9.6. Утворення прикметників за допомогою суфікса -ськ(ий).
- •9.7. Велика літера на письмі, у т.Ч. У фаховому мовленні. Загальноприйняті словоскорочення. Абревіатури
- •9.8. Правопис прізвищ українською мовою: передача голосних; м’який знак, апостроф. Правопис імен. Утворення і правопис по батькові. Відмінювання прізвищ
- •9.9. Використання іншомовних слів у фаховому мовленні.
- •9.11. Зміни, внесені останньою редакцією „Українського правопису” у написанні слів іншомовного походження.
- •9.12. Деякі види правопису ділових паперів. Складні випадки граматичного керування та граматичного узгодження у ділових паперах.
- •9.13. Правопис складних слів і сполучень разом, через дефіс, окремо
- •10.1. Застосування і роль морфологічних засобів у ділових документах
- •10.2. Частини мови. Поділ частин мови на самостійні та службові, деякі особливості їх правопису
- •10.3. Особливості використання іменників у діловому мовленні
- •10.4. Поділ іменників на відміни
- •10.4.1. Відмінкові закінчення іменників чоловічого роду у родовому відмінку:
- •10.4.2. Паралельні закінчення іменників чоловічого роду в давальному відмінку
- •10.4.3. Особливості відмінювання іменників чоловічого роду в орудному відмінку
- •10.5. Особливості використання прикметників
- •10.5.1. Утворення ступенів порівняння прикметників
- •10.5.2. Відмінкові закінчення прикметників
- •10.6. Особливості використання займенників у фаховому мовленні
- •10.7. Особливості використання числової інформації у ділових паперах. Правопис числової інформації
- •10.7.1. Відмінювання числівників. Зв’язок числівників з іменниками
- •10.8. Дієслово та його форми в ділових та наукових текстах. Особливості перекладу дієприкметників з російської мови на українську
- •10.9. Особливості використання прийменників у діловому мовленні
- •10.9.1. Особливості вживання прийменника по
- •10.11. Сполучники єднальні, протиставні, розділові
- •10.12. Частки
- •11.1. Синтаксис. Синтаксична будова української мови у порівнянні з російською. Порядок слів у реченні
- •11.2.Синтаксичні засоби, їх місце в ділових паперах
- •11.2.1.Структура й логічна послідовність документа
- •Структура й логічна послідовність наукової статті
- •11.3. Пунктуація. Основні правила вживання розділових знаків. Роль розділових знаків у фаховому мовленні
- •11.4. Розділові знаки при однорідних членах речення
- •11.5. Тире між підметом і присудком та на місці пропущеного члена речення
- •11.6. Розділові знаки при відокремлених членах речення, вставних і вставлених конструкціях
- •Загальна характеристика складних речень
- •11.7.1. Сполучниковий і безсполучниковий зв’язок між членами складного речення
- •11.7.2. Розділові знаки в складному реченні з різними видами зв’язку
- •11.8. Оформлення цитат у наукових текстах
- •12.1. Основні правила оформлення сторінки документа: поля, нумерація сторінок, рубрикація, абзаци
- •12.1.1. Правила оформлення тексту деяких ділових паперів щодо особового складу. Автобіографія. Резюме. Основні вимоги до структури тексту цих особистих документів
- •12.1.2. Заява та її різновиди: призначення документа, лаконізм та логіка викладу
- •12.1.3. Характеристика: структура тексту
- •12.1.4. Наказ щодо особового складу: структура тексту
- •12.2. Довідково-інформаційні документи
- •12.2.1. Записки: доповідна, пояснювальна, службова. Структура тексту записок
- •12.2.2. Довідка: призначення документа. Стандартизація мови довідки
- •12.2.3. Ділові листи: правила мовного етикету при листуванні
- •12.2.4. Оголошення. Запрошення
- •12.3. Господарсько-договірна та обліково-фінансова документація
- •12.3.1. Договір, трудова угода, контракт: призначення документів, структура тексту, обов’язкова інформація
- •12.3.2. Доручення та їх види: призначення документа, структура тексту
- •12.3.3. Розписка: призначення документа, структура тексту, обов’язкова інформація
- •12.3.4. Акт: різновиди актів, вимоги до структури тексту документа
- •12.3.5. Таблиця: найчастіше вживані слова; особливості заповнення таблиці
- •12.3.6. Список, перелік: призначення документів, відмінності. Укладення бібліографічного списку літератури
- •3. Опис джерела з електронного ресурсу
- •12.4. Документи з фахової діяльності (звіт: основні вимоги до документа, його різновиди; касовий ордер; рахунок; накладна)
12.3.3. Розписка: призначення документа, структура тексту, обов’язкова інформація
Розписка – це письмове підтвердження певної дії, яка мала місце, - передачі й отримання документів, матеріальних цінностей, грошей.
Реквізити розписки:
Вид документа.
Текст, у якому подається така інформація:
прізвище, ім’я, по батькові, посада особи, яка дає розписку;
прізвище, ім’я, по батькові, посада особи, якій дають розписку;
у чому конкретно дано розписку (вказуються точні найменування матеріальних цінностей, їх кількість і вартість – словами і цифрами);
відомості про документ (паспорт, посвідчення), що засвідчує особу, яка отримала цінності; її ідентифікаційний код;
підстава передачі й отримання цінностей.
Дата.
Підпис особи, яка отримала цінності.
Завірення підпису (у приватній розписці).
Зразки розписок наведено у додатках 28 – 29.
12.3.4. Акт: різновиди актів, вимоги до структури тексту документа
Акт – це офіційний документ правової чинності, що констатує (підтверджує) певні факти, події, пов’язані з діяльністю підприємств, установ чи їх структурних підрозділів або вчинками конкретних приватних чи службових осіб.
Для об’єктивного відображення певних фактів акт укладається колегіально кількома службовими особами, спеціально уповноваженими для цього керівництвом або органом, що здійснює перевірку. Як правило, акти складаються постійними експертними комісіями, діяльність яких затверджується відповідним наказом.
Акти поділяються на законодавчі та адміністративні.
Законодавчі містять рішення щодо чинних законів, постанов чи їх розділів або пунктів.
Адміністративні укладаються після попередніх ухвал, коли відбувається:
приймання-передавання матеріальних цінностей, у т.ч. засобів виробництва;
приймання до експлуатації після побудови чи ремонту об’єктів будівель, споруд, машин, механізмів тощо;
проведення випробувань нової техніки чи обладнання;
розукомплектування, списання застарілих чи непридатних матеріальних цінностей;
планове або позапланове обстеження, перевірка та експертна оцінка матеріальних цінностей – ревізія;
нещасний випадок (травма, аварія, ДТП, стихійне лихо) тощо.
Реквізити акта:
Назва організації чи установи, яка склала акт.
Назва виду документа.
Номер і дата складання акта.
Місце складання акта (назва населеного пункту).
Заголовок до тексту.
Текст.
Перелік додатків, якщо такі є.
Підписи членів комісії та присутніх.
Гриф затвердження акта.
Після затвердження вищою інстанцією або відповідальним керівником закладу, установи, набувши юридичної сили, акт є документом суворої звітності, на підставі якого порушують адміністративну чи кримінальну судову справу.
Виклад і форма тексту актів регламентована. Текст акта складається з двох частин:
- вступної, в якій вказується підстава для складання документа (наказ керівника організації, установи чи підприємства про створення відповідної комісії, вказуються особи в алфавітному порядку, які входять у комісію, із зазначенням посад, а також присутні під час складання акта);
- констатуючої, в якій вказується проведена комісією робота (перелічуються виявлені факти, подаються висновки).
У кінці акта (після тексту перед підписами) обов’язково вказується, у скількох примірниках складено акт та де ці примірники зберігаються.
Зразки актів наведено у додатках 30 - 31.
