10.7.1. Відмінювання числівників. Зв’язок числівників з іменниками

При відмінюванні слід пам’ятати, що у складених порядкових числівників відмінюється лише останнє слово: двісті двадцять другий - двісті двадцять другого - двісті двадцять другому... Порядкові числівники відмінюються як прикметники.

При відмінювані складених кількісних числівників відмінюється кожне слово: двісті двадцять два – двохсот двадцяти (двадцятьох) двох – двомстам двадцяти (двадцятьом) двом...

Слід пам’ятати, що при відмінюванні десятків складна основа слова залишається незмінною, а змінюється лише закінчення, при цьому числівники п’ять – десять і всі десятки мають паралельні форми закінчень: Р.в. п’яти (п’ятьох), п’ятдесяти (п’ятдесятьох), Д.в. п’яти (п’ятьом), п’ятдесяти (п’ятдесятьом). Сотні ж змінюються в обох частинах і не мають варіантів закінчень. Наприклад, Р.в. п’ятисот, Д.в. п’ятистам.

При відмінюванні числівників два, шість, сім, вісім відбувається чергування голосних у корені слова: два – двох – двома, шість – шести, сім – семи, вісім – восьми.

Числівники сорок, дев’яносто і сто мають такі відмінкові закінчення лише у Н.в. і З.в., в усіх непрямих відмінках вони мають закінчення –а: сорока, дев’яноста, ста.

Числівники тисяча, мільйон, мільярд, нуль відмінюються як іменники.

У дробових числівниках за “Українським правописом” чисельник відмінюється як кількісний числівник, а знаменник – як порядковий. У Н.в. числівники два, три, чотири поєднуються з порядковими у формі Н.в. множини, а числівник п’ять та всі наступні – з порядковими у формі Р.в. множини, тому дробові числівники потрібно читати так: дві треті, три четверті, три сьомі, чотири п’яті, але п’ять шостих, сім восьмих, дев’ять десятих.

Зв’язок числівників з іменниками.

Числівники два, три, чотири, обидва у Н.в. вимагають від іменника закінчення Н.в. множини: три групи, двадцять три представники, двадцять два роки.

Зверніть увагу! Відмінкове закінчення іменника рукав з цими числівниками залежить від лексичного значення слова. Якщо йдеться про одяг, то два рукава (сорочки, пальта), в іншому значенні – за правилом: обидва рукави річки.

Ці числівники не поєднуються з іменниками IV відміни, при них вживаються збірні числівники: четверо поросят.

Форма З.в. цих числівників залежить від значення іменників, з якими вони вживаються, - істот чи неістот: запропонувати (що? скільки?) дві поправки, але звільнити (кого? скількох) двох прибиральниць, передплатити чотири журнали, але інструктувати чотирьох практикантів.

10.8. Дієслово та його форми в ділових та наукових текстах. Особливості перекладу дієприкметників з російської мови на українську

У ділових паперах найпоширенішими у використанні є форми першої особи множини та третьої особи однини теперішнього часу: адміністрація звертається до всіх працівників, вимагаємо негайно сплатити ... Іноді вживається теперішній час на позначення майбутнього при обов’язковості чогось: нарада розпочинається о 10-00.

У діловому мовленні перевага надається складеним формам дієслів: завтра будемо працювати (а не працюватимемо). Проте вживання аналітичних форм наказового способу, властивих російській мові, в українській літературній мові вважається ненормативним. Треба використовувати форму першої особи множини наказового способу: розпочнімо (а не давайте розпочнемо), визначмо (а не давайте визначимо), працюймо (а не давайте будемо працювати). Дієслово давайте вживається лише у своєму прямому значенні: давайте ваші посвідчення, свої розрахунки давайте мені.

В усному діловому мовленні широко використовуються форми наказового способу переважно другої особи множини: підготуйте, надайте, відішліть, перевірте.

Для вираження категоричного спонукання до виконання певної дії широко вживається інфінітив: прошу підготувати документи, необхідно надати допомогу, покласти відповідальність за виконання наказу. При цьому у ділових паперах інфінітив слід вживати тільки форми на –ти: доручити, перевести, звільнити, вивчити, проаналізувати, перевірити, зарахувати (а не доручить, звільнить, зарахувать).

Використання розмовних та коротких форм дієслів у діловому мовленні є неприпустимим: він говóрить (а не балака), допомагає (а не допомага), рóбить (а не робе), хворіти (а не слабувати).

Для зняття категоричності вживається безособова форма дієслова, зокрема в інструкціях, приписах, статутах: забороняється, надсилається, заборонено.

Для ділового мовлення характерне широке використання пасивних дієприкметників минулого часу та дієприслівників доконаного виду (форми на –ши, -вши): зазначені недоліки слід усунути; заслухавши та обговоривши питання про ..., збори ухвалили. Це зумовлено тим, що вони сприяють компактності викладу.

Замість дієприкметників активного стану теперішнього часу (форми на -уч-, -юч-) згідно з новими рекомендаціями слід вживати прикметники із суфіксами:

- –льн-: стимулювальні заходи (а не стимулюючі заходи), коригувальні методи (а не коригуючі методи), копіювальний апарат (а не копіюючий апарат);

- –н-: організаційний центр (а не організуючий центр), домінантне становище (а не домінуюче становище), провідний спеціаліст (а не ведучий спеціаліст);

- –лив-: обнадійливий результат (а не обнадіюючий результат), приголомшливе повідомлення (а не приголомшуюче повідомлення).

Субстантивовані дієприкметники на -уч-, -юч-, які означають посади, обов’язки, слід замінити іменниками із суфіксами –ач, -ник та іншими іменниковими утвореннями: завідувач (а не завідуючий), голова (а не головуючий), промовець, доповідач (а не виступаючий), виконавець обов’язків (а не виконуючий обов’язки), органи контролю (а не контролюючі органи).

Слід пам’ятати, що сфера використання активних дієприкметників – в основному термінологічна лексика: крокуючий екскаватор, ведуче колесо, тонізуючі речовини, діючий вулкан, несуча поверхня крила, працюючий двигун.

Російські активні дієприкметники минулого часу на –вший перекладаються зазвичай описовою конструкцією: предприятие, возбудившее уголовное дело – підприємство, що порушило кримінальну справу.

Активні дієприкметники із суфіксами –ущ-, -ющ- у складі зворотів російської мови перекладаються українською мовою, як уже зазначалося, за допомогою прикметників із суфіксами –льн-, -н-, -лив- та ін., а також за допомогою іменників. Тому реченням російської мови, ускладненим дієприкметниковими зворотами, в українській мові відповідають речення без цих зворотів: введен в эксплуатацию новый коллектор, отводящий использованные воды - введено в експлуатацію новий відвідний коллектор для використаної води.

Існують дві рівнозначні форми написання дієслів із числівниками. Так, наприклад, можна: шість бригад не виконало (не виконали) план. Але при непрямому порядку слів можна лише: не виконало план шість бригад. Необхідно звернути увагу й на таке. Із словами, що позначають кількість: ряд, низка, більшість, меншість, багато, мало дієслова вживаються в однині: ряд науковців вважає, більшість працівників з’явилася.

Якщо субстантивоване слово, виражене числівником: сто, тисяча, мільйон, мільярд, - то дієслово слід уживати в однині: сто гривень витрачено, тисячу тонн зерна завезено.