
- •9.2. М’який знак в українській мові. Відмінності між російською та українською мовами у написанні слів з м’яким знаком. Апостроф
- •9.3. Подвоєння та подовження приголосних
- •9.4. Правопис префіксів. Відмінності між російською та українською мовами у вживанні префіксів
- •9.5. Словотвір у діловому мовленні. Чергування приголосних при словозміні та словотворенні (г-ж-з, к-ч-ц, х-ш-с).
- •9.6. Утворення прикметників за допомогою суфікса -ськ(ий).
- •9.7. Велика літера на письмі, у т.Ч. У фаховому мовленні. Загальноприйняті словоскорочення. Абревіатури
- •9.8. Правопис прізвищ українською мовою: передача голосних; м’який знак, апостроф. Правопис імен. Утворення і правопис по батькові. Відмінювання прізвищ
- •9.9. Використання іншомовних слів у фаховому мовленні.
- •9.11. Зміни, внесені останньою редакцією „Українського правопису” у написанні слів іншомовного походження.
- •9.12. Деякі види правопису ділових паперів. Складні випадки граматичного керування та граматичного узгодження у ділових паперах.
- •9.13. Правопис складних слів і сполучень разом, через дефіс, окремо
- •10.1. Застосування і роль морфологічних засобів у ділових документах
- •10.2. Частини мови. Поділ частин мови на самостійні та службові, деякі особливості їх правопису
- •10.3. Особливості використання іменників у діловому мовленні
- •10.4. Поділ іменників на відміни
- •10.4.1. Відмінкові закінчення іменників чоловічого роду у родовому відмінку:
- •10.4.2. Паралельні закінчення іменників чоловічого роду в давальному відмінку
- •10.4.3. Особливості відмінювання іменників чоловічого роду в орудному відмінку
- •10.5. Особливості використання прикметників
- •10.5.1. Утворення ступенів порівняння прикметників
- •10.5.2. Відмінкові закінчення прикметників
- •10.6. Особливості використання займенників у фаховому мовленні
- •10.7. Особливості використання числової інформації у ділових паперах. Правопис числової інформації
- •10.7.1. Відмінювання числівників. Зв’язок числівників з іменниками
- •10.8. Дієслово та його форми в ділових та наукових текстах. Особливості перекладу дієприкметників з російської мови на українську
- •10.9. Особливості використання прийменників у діловому мовленні
- •10.9.1. Особливості вживання прийменника по
- •10.11. Сполучники єднальні, протиставні, розділові
- •10.12. Частки
- •11.1. Синтаксис. Синтаксична будова української мови у порівнянні з російською. Порядок слів у реченні
- •11.2.Синтаксичні засоби, їх місце в ділових паперах
- •11.2.1.Структура й логічна послідовність документа
- •Структура й логічна послідовність наукової статті
- •11.3. Пунктуація. Основні правила вживання розділових знаків. Роль розділових знаків у фаховому мовленні
- •11.4. Розділові знаки при однорідних членах речення
- •11.5. Тире між підметом і присудком та на місці пропущеного члена речення
- •11.6. Розділові знаки при відокремлених членах речення, вставних і вставлених конструкціях
- •Загальна характеристика складних речень
- •11.7.1. Сполучниковий і безсполучниковий зв’язок між членами складного речення
- •11.7.2. Розділові знаки в складному реченні з різними видами зв’язку
- •11.8. Оформлення цитат у наукових текстах
- •12.1. Основні правила оформлення сторінки документа: поля, нумерація сторінок, рубрикація, абзаци
- •12.1.1. Правила оформлення тексту деяких ділових паперів щодо особового складу. Автобіографія. Резюме. Основні вимоги до структури тексту цих особистих документів
- •12.1.2. Заява та її різновиди: призначення документа, лаконізм та логіка викладу
- •12.1.3. Характеристика: структура тексту
- •12.1.4. Наказ щодо особового складу: структура тексту
- •12.2. Довідково-інформаційні документи
- •12.2.1. Записки: доповідна, пояснювальна, службова. Структура тексту записок
- •12.2.2. Довідка: призначення документа. Стандартизація мови довідки
- •12.2.3. Ділові листи: правила мовного етикету при листуванні
- •12.2.4. Оголошення. Запрошення
- •12.3. Господарсько-договірна та обліково-фінансова документація
- •12.3.1. Договір, трудова угода, контракт: призначення документів, структура тексту, обов’язкова інформація
- •12.3.2. Доручення та їх види: призначення документа, структура тексту
- •12.3.3. Розписка: призначення документа, структура тексту, обов’язкова інформація
- •12.3.4. Акт: різновиди актів, вимоги до структури тексту документа
- •12.3.5. Таблиця: найчастіше вживані слова; особливості заповнення таблиці
- •12.3.6. Список, перелік: призначення документів, відмінності. Укладення бібліографічного списку літератури
- •3. Опис джерела з електронного ресурсу
- •12.4. Документи з фахової діяльності (звіт: основні вимоги до документа, його різновиди; касовий ордер; рахунок; накладна)
10.7. Особливості використання числової інформації у ділових паперах. Правопис числової інформації
Працівники фінансової сфери досить часто мають справу з числовою інформацією. Отже, вони повинні уміти не тільки виконувати ті чи інші математичні операції, а й правильно вимовляти та записувати її.
При записі числової інформації необхідно пам’ятати, що у ділових паперах числова інформація може бути відтворена і за допомогою числівників, і за допомогою цифр.
Запис числової інформації. У ділових паперах дата, як правило, проставляється трьома групами цифр, які відділяються між собою крапками: 09.11.2004. Ніяких буквених позначок біля цифр не повинно бути. У документах, що засвідчуються нотаріусом, дата записується повністю словами: дев’ятого листопада дві тисячі четвертого року. У документах, що належать до обліково-фінансових, дата проставляється комбіновано: цифрами позначається день і рік, словами - місяць: 9 листопада 2004 р.
У документах, що стосуються фінансових питань (акти, договори, розписки, відомості тощо), підсумкова цифрова інформація розшифровується словами: всього одержано 23 715 грн. 70 коп. (двадцять три тис. сімсот п’ятнадцять грн. 70 коп.).
Багатозначна цифрова інформація розбивається на класи за допомогою пробілів (після кожної третьої цифри від одиниць). Чотиризначні числа на класи не поділяються: 2005 рік. У таблицях одиниці мають бути під одиницями, десятки під десятками, сотні під сотнями, у дробових показниках - десяті під десятими тощо.
Зверніть увагу! Не розбиваються на групи числа, що позначають номер (після знака №), у марках машин, у позначеннях нормативних документів та ті, до складу яких входять буквені позначення: будинок № 31а, стереопрогравач «Діана П406С».
Числова інформація записується словами, якщо з неї починається речення, усередині ж речення вона вказується, як правило, цифрами: П’ять виробів з цієї партії було забраковано. – З цієї партії було забраковано 5 виробів. Якщо число супроводжується найменуванням одиниць виміру, то воно записується цифрами: відправили 10 тонн зерна (або відправили 10 т зерна), відрядження строком на 10 днів.
Кількісні числівники, позначені цифрами, не потребують після себе відмінкових закінчень. Після порядкових числівників, записаних арабськими цифрами, як правило, ставиться відмінкове закінчення: вироби 1, 2 і 3-го сорту, студент перейшов на 5-ий курс. Після римських цифр, що позначають порядковий числівник, відмінкове закінчення не ставиться: у змаганні посіли І місце, у IV кварталі.
Іноді зустрічається комбінований запис, коли перша частина слова записується цифрою, а кінцева приєднується через дефіс: 16-поверховий (') “хвилина”, (") “секунда”, показники степеня та індекси, а також (±) - знак граничного відхилення: 30'; 30'20"; 10², ±0,2.
Відокремлюють від цифр одним інтервалом такі символи: (№) “номер”, (§) “параграф”, (º) “градус”: № 38; § 4; 45 º; 36,6 ºС. Символи на позначення номерів, параграфів, процентів у множині не подвоюються.
Також відокремлюються від цифри проміжком в один інтервал знаки (+) “плюс”, (-) “мінус”, (:) (ділення), (х) “множення”, (=) “дорівнює”. У тексті без цифрових позначок ці знаки записуються тільки словами.
Між від’ємними та додатними величинами, які означають крайні межі, знак “тире” не ставиться, а вживаються прийменники “від” і “до”: на заході України температура коливатиметься від –5 до +3 ºС.
Правопис числової інформації:
- числівники п’ятнадцять - вісімнадцять, п'ятдесят - вісімдесят, п'ятсот - дев’ятсот пишуться, на відміну від російської мови, без м’якого знака у середині слова;
- у числівниках шістнадцять, шістдесят, шістсот спрощення не відбувається і вони пишуться за морфологічним принципом;
- числівник одинадцять пишеться без подвоєної н;
- порядкові числівники на –сотий, -тисячний, -мільйонний, -мільярдний пишуться одним словом: трьохсотп’ятдесятимільйонний, стотисячний;
- порядкові числівники, до складу яких входять слова з половиною, з чвертю тощо, пишуться окремо: п’яти з половиною тисячний загін;
- складні прикметники, перша частина яких – числівник, пишуться разом: двадцятишестиповерховий будинок. При комбінованому записі: 26-поверховий будинок;
- на початку складних слів (прикметників, іменників) числівники одно-, дво-, три- чотири- закінчуються на голосний, якщо друга частина слова починається на приголосний: одноповерховий, трикутник. Якщо друга частина слова починається на голосний, то перша буде закінчуватись на приголосний: двоярусний причіп, трьохактна п’єса, двохелементний складник (але двохсотий, трьохсотріччя – за вимовою).