10.5.2. Відмінкові закінчення прикметників

У сучасній українській мові вживаються переважно повні прикметники. Коротку форму, крім кількох якісних, мають присвійні прикметники з суфіксами –ів, (-їв), -ин (-їн.). Повні прикметники змінюються за родами, відмінками і числами. Крім того, за кінцевим приголосним прикметники поділяються на тверду і м’яку групи. Прикметники чоловічого і середнього роду в місцевому відмінку однини можуть мати паралельні закінчення –ому, - ім: на довгом -і на довгім, на світлому – на світлім. У діловому та науковому мовленні вживається лише флексія –ому у М.в.

10.6. Особливості використання займенників у фаховому мовленні

Займенник є однією із найчастіше використовуваних частин мови. Проте в діловому мовленні рекомендується по можливості уникати використання займенників, особливо в автобіографії, резюме, заяві, службових записках, бо вони або не несуть додаткової інформації і тим порушується вимога до лаконізму викладення (наприклад: прошу Вас надати мені відпустку), або можуть призвести до неясності змісту, особливо, коли займенник стоїть далеко від слова, яке замінює, - цим порушується точність висловлювання.

Отже, при використанні займенників у діловому мовленні слід дотримуватись таких правил:

- при особистому звертанні займенник Ви, Ваш, Вас, Вам слід завжди писати з великої букви;

- не вживати займенників емоційно або стилістично забарвлених:

а) із суфіксами зменшеності (сама-самісінька, нікогісінько);

б) прикметникових займенників з усіченою формою (в тім числі, у цім році, у всім відділі);

в) займенників зі складеними неозначеними формами, особливо в розпорядчих документах (абиякий, хто-небудь, хтозна-який);

г) займенників, що мають ненормативну форму – діалектних, розмовних (сей вчинок, тою дорогою, тії пропозиції, свойого зобов’язання);

- дійова особа, виражена займенником, повинна стояти в Н.в., а не в О.В.: я запропонував (а не мною запропоновано), ми запропонували (а не нами запроваджено);

- на означення особи надавати перевагу займеннику який, а на означення істот, предметів, явищ, дій – що: економіст, який працює..., угода, що була укладена.., закон, що набрав чинності..;

- обережно вживати присвійні займенники, щоб не втратити ясність викладу (наприклад: директор попросив присутніх прокоментувати свої пропозиції; треба директор попросив присутніх прокоментувати його пропозиції, або директор попросив присутніх прокоментувати їхні пропозиції);

- з метою уникнення зайвого паралелізму слід використовувати займенник їхній, а не їх;

- неетично використовувати особові займенники в присутності тих, про кого йде мова.

- займенник котрий вживається у запитаннях, коли йдеться про порядок предметів при лічбі: котра година? Іноді він вживається як неозначений займенник у значенні будь-який, який-небудь, один з кількох: тут багато книг, вибери собі котру. В інших випадках, як правило, вживається займенник який: кошти, витрачання яких відкладено на певний період, є для економіки важливим ресурсом для розширення виробництва.

Використання чи невикористання займенників змінює тональність ділових листів, вимог, прохань, порад, може підсилювати або пом’якшувати виклад висловленої в них думки.