- •1. Експериментальна психологія. Роботи в. Вундта, ф. Гальтона, г. Еббінгаузом, д. Кеттелла
- •2. Диференціальна психологія. Виникнення тестування як результат практичних запитів медицини, педагогіки та індустріалізації виробництва
- •1. Біхевіоризм як теоретична основа тестування. Поведінка як сукупність реакцій організму на стимули. Роботи Дж. М. Кеттела, а. Біне
- •2. Шкала Біне - Симона. Поняття «розумовий вік». Шкала Стенфорд - Біне
- •3. Поняття про інтелектуальний коефіцієнт (iq). Роботи в. Штерна
- •Лекція № 3. Виникнення групового тестування
- •1. Вимоги практики (масове обстеження великих груп випробовуваних)
- •2. Роботи а. С. Отіса. Поява армійських тестів «Альфа» і «Бета»
- •3. Недоліки та обмеження тестів загальних здібностей
- •Лекція № 4. Тести спеціальних здібностей і досягнень
- •1. Факторний аналіз як теоретична основа побудови комплексних батарей тестів здібностей
- •2. Двофакторна теорія здібностей ч. Спірмена
- •3. Багатофакторна теорія здібностей т. Л. Кіллі і л. Л. Терстона
- •4. Тести досягнень
- •Лекція № 5. Основні види діагностичних методик
- •1. Опитувальники. Інтроспекціонізм як теоретична основа методу. Роботи ф. Гальтона, а. Біне, р. Вудвортса
- •Лекція № 6. Вітчизняні роботи в області психологічної діагностики
- •1. Матеріалістична основа в російській експериментальної психології. Праці і. М. Сєченова та і. П. Павлова. «Рефлексологія» в. М. Бехтерева
- •2. Перші в Росії лабораторії експериментальної психології. Робота г. І. Россолімо «Психологічний профіль особистості». «Наукова характерологія» а. Ф. Лазурський
- •Лекція № 7. Методи психодіагностики, їх класифікація
- •1. Операціоналізація і верифікація - основні вимоги, що пред'являються до понять і методів психодіагностики
- •2. Бланкові, опитувальні, рисункові і проективні психодіагностичні методики. Сутність і частота народження. Поняття про об'єктивно-маніпуляційних методиках
- •3. Загальні критерії класифікації психодіагностичних методик. Поняття про наукові і практичних методиках
- •4. Обмеження, переваги і недоліки різних типів психодіагностичних методик
2. Шкала Біне - Симона. Поняття «розумовий вік». Шкала Стенфорд - Біне
Перша шкала (серія тестів) Біне - Симона з'явилася в 1905 р. Потім вона кілька разів переглядалася авторами, які прагнули вилучити з неї всі завдання, що вимагають спеціального навчання. Біне виходив з уявлення про те, що розвиток інтелекту відбувається незалежно від навчання, в результаті біологічного дозрівання.
Шкала А. Біне в наступних редакціях (1908 і 1911) була переведена на німецьку та англійську мови. Друга редакція шкали (1908) відрізнялася тим, що в ній був розширений віковий діапазон дітей - до 13 років, збільшено число завдань і введено поняття розумового віку. Саме широке поширення отримала друга редакція шкали Біне. Остання (третя) редакція шкали, опублікована в рік смерті Біне, не внесла істотних змін.
Завдання в шкалах Біне були згруповані по віку (від 3 до 13 років). Для кожного віку підбиралися визначені тести. Вони вважалися відповідними даної вікової ступіні, якщо їх вирішувала більшість дітей даного віку (80-90%). Дітям до 6 років пропонували чотири завдання, а дітям старше 6 років - шість завдань. Завдання підбиралися шляхом дослідження великої групи дітей (300 осіб).
Показником інтелекту в шкалах Біне був розумовий вік, який міг розходитися з хронологічним. Розумовий вік визначався по успішності виконання тестових завдань. Випробування починалося з пред'явлення тестових завдань, відповідних хронологічного віку дитини. Якщо він справлявся з усіма завданнями, йому пропонувалися завдання більш старшої вікової групи. Якщо він вирішував не всі, а деякі з них, випробування припинялося. Якщо ж дитина не справлявся зі всіма завданнями своєї вікової групи, йому давалися завдання, призначені для більш молодшого віку. Випробування проводилися до тих пір, поки не виявлявся вік, всі завдання якого вирішувалися випробуваним. Максимальний вік, все завдання якого вирішуються випробуваним, називають базовим розумовою віком. Якщо, крім того, дитина виконував також деяку кількість завдань, призначених для більш старших вікових груп, то кожне завдання оцінювалося числом «розумових» місяців. Тоді до числа років, що визначаються базовим розумовою віком, додавалося і деяке число місяців. Приклад: дитина вирішила всі завдання, призначені для семирічного віку, і два завдання, розраховані на восьмілеток. Число місяців розраховується так: 12 міс.: 6 (число завдань для восьмілеток) = 2 міс. («Ціна» одного завдання); 2 міс. ? 2 = = 4 міс. Отже, розумовий вік дитини дорівнює 7 років і 4 міс.
Розбіжність розумового і хронологічного віку вважалося показником або розумової відсталості (якщо розумовий вік нижче хронологічного), або обдарованості (якщо розумовий вік вище хронологічного).
Друга редакція шкали Біне послужила основою роботи з перевірки і стандартизації, проведеної в Стенфордському університеті (США) колективом співробітників під керівництвом Л. М. Термена . Цей варіант тестової шкали Біне був запропонований в 1916 р. і мав так багато серйозних змін у порівнянні з основним, що був названий шкалою Стенфорд - Біне. Основних відмінностей від тестів Біне було два: введення в якості показника по тесту коефіцієнта інтелектуальності (IQ), що визначається відношенням між розумовою і хронологічним віком, і застосування критерію оцінки тестування, для чого вводилося поняття статистичної норми.