2. Уніфікація застосування мита.

У переговорах між країнами-членами СОТ щодо зв'язування і зниження тарифів застосовуються два головних методи: зниження тарифів на основі узгодженої формули або принципу (наприклад, лінійне зниження тарифів) та проведення переговорів на по товарній основі у формі запитів і пропозицій.

Лінійне зниження тарифів застосовується в рамках проведення раундів багатосторонніх торговельних переговорів. Перед проведенням переговорів погоджується певна формула або принцип. Головними елементами, що враховуються при визначенні формули, є:

— періоду часу, протягом якого має відбутися зниження всіх тарифних ставок на певний відсоток;

— граничний рівень ставок тарифів, вище якого будь-яка країна-член не може підвищувати свої ставки діючих тарифів;

— встановлення спільного зниження на визначений відсоток від середньозваженого рівня тарифу, За умови, що буде встановлене деяке Мінімальне Відсоткове зниження по кожній тарифній Позиції і що граничний рівень тарифу не буде перевищувати визначений рівень;

— мінімальна кількість тарифних позицій, які мають бути зв'язані.

У ході Токійського раунду Переговори між країнами-членами по Зниженню тарифів проводилися на основі формули, запропонованої Швейцарією. Ця формула була призначена для більшого пропорційного зниження високих тарифів і мала такий вигляд:

де: Х - початкова ставка тарифу;

А - коефіцієнт, який треба узгодити;

Z - нова ставка тарифу

ЕС, скандинавські країни і Австралія застосовували коефіцієнт 16, США, Японія і Швейцарія — 14.

Як тільки приймається формула проведення переговорів, країни-члени розробляють свої графіки зниження тарифів, які потім перевіряються іншими країнами-членами СОТ.

Зменшені тарифи зазначаються у Розкладах поступок кожної країни. Ставки, наведені у таких розкладах, відомі як зв'язані ставки. Потім дані тарифні поступки консолідуються у переліку тарифних поступок, який стає частиною Генеральної угоди. Крім того, від кожної країни-члена СОТ вимагається, щоб вона публікувала інформацію про свої тарифні ставки.

В Угодах СОТ фактично немає положення, що визначає певний рівень тарифних поступок для окремих країн, що вступають. Ставки тарифів у кожному конкретному випадку залежать від результатів тарифних переговорів країни, що вступає, із країнами-членами СОТ. Проте при вирішенні питання про бажану ставку тарифу необхідно брати до уваги відносні ставки зв'язаних тарифів інших країн-членів СОТ, економічний рівень розвитку і соціальні умови яких є подібними, у тому числі і для проведення тарифних переговорів у СОТ у майбутньому.

Проте необхідно мати на увазі, що ці дані можуть використовуватись як довідкові, тому що вступ кожної конкретної країни являє собою унікальний процес, і спільний рівень тарифних ставок буде залежати від конкретних переговорів і інтересів.

Існують три такі можливі варіанти зв'язування окремих тарифних ставок (базові тарифні ставки повинні бути визначені до початку переговорів, причому це можуть бути ставки тарифу, які діють у поточному році, або ті, що існували на момент подання заяви про приєднання):

Варіант 1. Зв'язати тарифні ставки на рівні діючих ставок тарифу.

Варіант 2. Зв'язати тарифні ставки на більш низькому рівні, ніж діючі ставки тарифу.

Варіант 3. Зв'язати тарифні ставки на більш високому рівні, ніж діючі ставки тарифу (граничні зв'язування).