4. Пільги по пдв щодо товарів критичного імпорту.

До основних завдань "третьої лінії" захисту економічних інтересів держави від зростаючого проникнення на внутрішній ринок продукції зарубіжних конкурентів відносяться:

- зменшення iмпортної залежностi вiд монопольних постачальникiв як гарантiя полiпшення умов забезпечення життєво необхiдними видами iмпортної продукцiї;

- економiя i рацiональне використання гостродефiцитних валютних коштiв за рахунок полiпшення структури i умов iмпорту з врахуванням народногосподарських потреб, iнтересiв населення та товаровиробникiв;

- захист внутрiшнього ринку, iнтересiв вiтчизняних пiдприємств i населення вiд зростаючих поставок продукцiї некритичного iмпорту та сприяння полiпшенню якiсних характеристик власної продукції.

Для цього система заходів регулювання імпорту повинна бути спрямована на :

- диверсифікацію джерел поставок продукції виробничо-технічного призначення (передусім товарів критичного імпорту) з метою зменшення залежності від монопольних постачальників;

- ослаблення наслідків зовнішньоекономічного шоку за рахунок посилення захисту внутрішнього ринку від проникнення товарів некритичного імпорту і приведення структури ввозу у відповідність до потреб виходу економіки з кризового стану та її структурної перебудови.

Вирішенню цих завдань може сприяти:

- створення системи стимулів для найбільш повного забезпечення потреб в поставках на економічно вигідних для інтересів держави умовах товарів критичного імпорту та іншої продукції виробничо-технічного призначення, необхідної для використання наявних виробничих потужностей та їхнього технічного переозброєння на сучасній технологічній базі;

- створення ефективного механізму раціонального обмеження, в умовах гострої нестачі валютних коштів, поставок споживчих товарів і поліпшення їхньої якості з урахуванням інтересів вітчизняних товаровиробників та населення.

Для забезпечення поставок продукції виробничо-технічного призначення, в умовах гострої нестачі валютних коштів, зростає значення заходів тарифного регулювання, а також непрямих методів оподаткування як інструментів впливу держави на формування структури імпорту. Їхнє впровадження пов'язане з диференційованим підходом до встановлення митних ставок, податкiв та зборiв, які застосовуються вiдповiдно до наступних критерiїв:

- доцiльностi ввозу даного товару при iснуючих можливостях насичення внутрiшнього ринку аналогiчною продукцiєю або альтернативними товарами вiтчизняного виробництва;

- держави походження iмпортного товару;

- якiсних характеристик товару.

З метою забезпечення диференцiйованого пiдходу до встановлення митних тарифiв, податкiв та ставок акцизного збору на iмпортовану продукцiю пропонується розділяти останню на три групи:

- продукцiя критичного iмпорту, для якої необхiдно створити найбiльш сприятливi умови поставок за рахунок вiдмiни податків та інших зборів на товари, якi за клiматичних, виробничих, технологiчних та iнших умов не виготовляються українськими товаровиробниками (деякi види кольорових металiв, хiмiкатiв, машинобудiвної продукцiї, чай, кава, какао-боби, цитрусовi, деякi фармацевтичнi продукти та препарати, вiдеотехнiка, диктофони тощо);

- продукцiя, обсяги виробництва якої недостатні для насичення внутрiшнього ринку (енергоносiї, деревина, деякi види машинобудівної та хiмiчної продукцiї, кольорових металiв, рис, деякi види овочiв, фруктiв, тканин, одежi та її напівфабрикатів, взуття, парфюмерно-косметичних виробiв тощо);

- товари, iмпорт яких за умов платiжної кризи небажаний при наявностi вiтчизняних аналогiв або більш вигідних альтернативних варiантiв забезпечення вiдповiдних потреб в даних видах продукції виробничо-технічного призначення та споживчих товарів (листовий прокат з холоднокатаної сталі, алюміній та вироби з нього, кондитерськi вироби, м'ясна та рибна гастрономiя, тютюновi вироби, алкогольнi та безалкогольнi напої, легковi аСОТмашини, телевiзори, холодильники, меблi та iншi товари народного споживання довгострокового попиту).

Диференцiйований пiдхiд до ввозу тiєї чи iншої групи товарiв з урахуванням важливостi i бажаностi їхнього iмпорту суттєво впливатиме на умови поставок, що можуть змінюватися залежно від рiвня переробки продукцiї. При визначенні цих умов щодо товарів третьої групи може бути врахований i рiвень насичення внутрiшнього ринку продукцiєю вiтчизняного виробництва.

Диференціація умов iмпорту, орiєнтована на повну вiдсутнiсть мита та інших зборів, або зведення їх до мiнiмуму в межах першої i другої товарних груп, економічно доцільна протидія поставкам третьої групи товарiв повинні забезпечувати перекладання валютних витрат держави на тi верстви населення, для задоволення споживчих потреб яких i служать товари некритичного ввозу, що в кризових умовах можуть бути вiднесенi до предметiв розкошi.

Товари критичного імпорту не обкладаються ПДВ. В той же час, необхідно вести контроль оподаткування товарів критичного імпорту, щоб не допустити зменшення податкових надходжень до бюджету.

Перевірці правильного обліку бази оподаткування ПДВ необхідно приділяти належну увагу.

Якщо підприємство імпортує товари критичного імпорту для власних виробничих потреб, слід упевнитись, що ці товари не було реалізовано на сторону. При встановленні таких випадків перевірити правильність визначення бази оподаткування і суми ПДВ. База оподаткування в такому випадку визначається виходячи з ціни продажу, але не нижче митної вартості товару, збільшеної на суму мита, митних зборів і акцизного збору, якщо товар є підакцизним.

Наступним кроком перевірки є встановлення достовірності податкового кредиту. Для цього необхідно: Упевнитися в наявності всіх підстав, які дають право підприємству відображати суми податкового кредиту за дебетом рахунка 641. Так, підставою для виникнення податкового кредиту по товарах (роботах, послугах), придбаних у резидента, є виключно податкова накладна, по імпортованих товарах—вантажна митна декларація, а при імпорті робіт, послуг — банківський документ, що підтверджує перерахування коштів в оплату вартості таких послуг, а не документ по сплаті самого ПДВ.

Перевірити правильність відображення сум ПДВ по придбаних товарах, використаних на невиробничі потреби. У цьому разі ПДВ має відображатися за рахунок відповідних джерел фінансування. Для перевірки використовуються банківські та розрахункові документи, за якими перевіряється, які саме матеріальні цінності були сплачені, та журнал-ордер № 6, за яким встановлюється, за рахунок яких джерел фінансування віднесений ПДВ по відповідних матеріальних ресурсах.

Встановити правильність розподілу сум ПДВ по придбаних товарах та основних фондах, які використовуються для виробництва пільгових товарів або товарів (робіт, послуг), що не є об’єктом оподаткування, а також товарів (робіт, послуг), що оподатковуються в звичайному порядку.

Якщо облік товарів, основних фондів та сплачених по них сум ПДВ в указаних випадках не ведеться окремо, то розподіл здійснюється виходячи з питомої ваги оподатковуваних товарів (робіт, послуг) у загальному обсязі виробництва.

Отже, при перевірці слід упевнитися, щоб на дебет рахунка 641 не потрапили суми ПДВ по придбаних сировині та матеріалах, основних фондах, використаних для виробництва пільгових товарів або товарів, що не є об’єктом оподаткування.