- •Опорний конспект лекцій
- •Тема 1. Податки в системі фінансових інструментів регулювання зовнішньоекономічної діяльності
- •1. Зовнішньоекономічна діяльність суб’єктів господарювання.
- •2. Види зовнішньоекономічної діяльності.
- •Види зед: класифікація
- •3. Принципи зовнішньоекономічної діяльності.
- •4. Форми та методи управління міжнародними економічними відносинами в умовах ринкової економіки.
- •Податки в системі методів регулювання зовнішньоекономічною діяльністю.
- •Тема 2. Митний кодекс України.
- •2. Організація і здійснення митного контролю, документи, необхідні для митного оформлення та контролю: мова, форми декларування, права та обов‘язки декларанта.
- •3. Митні пільги.
- •4.Митні збори - ставки, пільги, відстрочка та розстрочка по сплаті митних зборів
- •5. Митне оформлення товарів та предметів, що перетинають кордон, при здійсненні операцій у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
- •Тема 3. Єдиний митний тариф України. Розрахунки по митних платежах з бюджетом.
- •1. Єдиний митний тариф.
- •2. Види і ставки мита за класифікаційними ознаками.
- •3. Ввізне мито. Вивізне мито.
- •Сплата ввізного мита
- •4. Особливі види мита. Сезонне мито. Компенсаційне мито. Антидемпінгове мито.
- •Тема 4. Митна вартість. Вантажно-митна декларація
- •Вантажно-митна декларація та порядок її заповнення відповідно до митних режимів.
- •Порядок заповнення вантажної митної декларації митним органом:
- •Методологія визначення митної вартості.
- •2.1. Метод оцінки за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються
- •2.2. Метод оцінки за ціною угоди щодо ідентичних товарів
- •2.3. Метод оцінки за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів
- •2.4. Метод оцінки на основі віднімання вартості
- •2.5. Метод оцінки на основі додавання вартості
- •2.6. Резервний метод
- •Тема 5. Індикативні ціни та ціноутворення в зед.
- •1. Індикативні ціни
- •2. Контрактні ціни у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
- •3. Введення індикативних цін на товари.
- •4. Порядок запровадження індикативних цін при оподаткуванні зовнішньоекономічної діяльності.
- •5. Види цін в зед.
- •Тема 6. Оподаткування зовнішньоекономічної діяльності податком на додану вартість.
- •1. Законодавча база оподаткування зед пдв.
- •2.Визначення суми податкового зобов’язання та податкового кредиту.
- •3. Відшкодування пдв.
- •4. Пільги по пдв щодо товарів критичного імпорту.
- •5. Вплив пдв на ціну та економічне значення пільг по пдв.
- •Тема 7. Справляння акцизного податку при імпортно-експортних операціях
- •Сутність акцизного податку.
- •Законодавча база акцизного податку при експорті та імпорті підакцизних товарів.
- •3. Платники акцизного податку. Об‘єкт оподаткування.
- •Тема 8. Уникнення подвійного оподаткування
- •1. Угоди про уникнення подвійного оподаткування та упередження ухилень стосовно податків на доходи і майно.
- •2. Міжнародні податкові угоди та усунення подвійного оподаткування
- •3. Види податків, що обумовлюються в зовнішньоекономічних контрактах.
- •4. Оподаткування нерезидентів та їх постійних представництв.
- •Тема 9. Оподаткування бартерних операцій в галузі зовнішньоекономічної діяльності
- •1. Бартерна операція у галузі зовнішньоекономічної діяльності.
- •2. Бартерний контракт, оцінка товарів за бартерним контрактом.
- •3. Загальні правила бартерних операцій.
- •4. Оподаткування і облік бартерних операцій
- •Відповідальність за порушення строків проведення товарообмінних (бартерних) операцій.
- •Тема 10. Оподаткування операцій з давальницькою сировиною у сфері зовнішньоекономічної діяльності
- •1. Давальницька сировина.
- •3.Контроль за готовою продукцією з давальницької сировини, ввізне мито, вивізне мито, податок на прибуток, мито і митні збори. Порядок обчислення і сплати.
- •4. Митне оформлення операцій з давальницькою сировиною.
- •5. Основні вимоги до зовнішньоекономічних контрактів на переробку давальницької сировини.
- •Тема 11. Особливості оподаткування зовнішньоекономічної діяльності в умовах членства в сот
- •1.Умови оподаткування в сот.
- •2. Уніфікація застосування мита.
- •3. Порядок захисту внутрішнього ринку.
- •4. Оподаткування товарів в залежності від місця доставки товарів.
- •Тема 12. Особливості оподаткування доходів фізичних осіб, одержаних від здійснення зовнішньоекономічної діяльності
- •2. Особливості оподаткування доходів фізичних осіб, одержаних ними від здійснення зовнішньоекономічної діяльності.
- •3. Оподаткування митом та митними зборами товарів та предметів, що перетинають кордон на правах особистої власності громадян.
Опорний конспект лекцій
Тема 1. Податки в системі фінансових інструментів регулювання зовнішньоекономічної діяльності
План лекційного заняття:
Зовнішньоекономічна діяльність суб’єктів господарювання.
Види зовнішньоекономічної діяльності.
Принципи ЗЕД.
Форми та методи управління міжнародними економічними відносинами в умовах ринкової економіки.
Податки в системі методів регулювання зовнішньоекономічною діяльністю.
1. Зовнішньоекономічна діяльність суб’єктів господарювання.
Податкова система в кожній країні є основою економічної системи. Вона, з одного боку, забезпечує фінансову базу держави, а з іншого — виступає головним знаряддям реалізації державної економічної політики.
Визначивши свою економічну політику, держава визначає напрям розвитку, а також стратегію і тактику досягнення поставленої мети. Тому податкова система і податкова політика мають чітку спрямованість на вирішення конкретних завдань і проблем. Податки повинні стати основним інструментом державного регулювання економіки, формування доходів бюджету, стимулювання науково-технічного прогресу, обмеження росту цін та інфляції.
Особливе місце в податковій системі України займає оподаткування зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД). В Україні поняття ЗЕД виникло з переходом до нової системи управління і початком здійснення зовнішньоекономічних реформ. Суть цих реформ полягала в децентралізації зовнішньої торгівлі та переході від міжурядових зовнішньоекономічних зв'язків до зовнішньоекономічної діяльності на рівні виробничих структур (підприємств, фірм, організацій) з повною їх самостійністю у виборі партнера, номенклатури товарів, визначенні ціни та вартості контракту, об'ємів і термінів поставки при укладанні угод.
До складу органів державної влади та управління, що беруть учать у реалізації митної політики, окрім Держмитслужби, входять Кабінет Міністрів України, Міністерство економіки України, Міністерство фінансів України, Державна служба експортного контролю, Державна служба контролю за переміщенням культурних цінностей, Митно-тарифна рада України, Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі, тощо. Проте, лише Держмитслужба України спеціально утворена з метою втілювати в життя митну політику як складову державної політики, застосовуючи у тому числі передбачені законодавством заходи тарифного та нетарифного регулювання. Державна митна служба України є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері митної справи. Завдання виконувати й контролювати виконання митного законодавства іншими юридичними та фізичними особами пов'язане з двоїстою природою митної служби. З одного боку, Держмитслужба входить до системи центральних органів виконавчої влади, її діяльність має підзаконний, виконавчо-розпорядчий характер, адже здійснюється на підставі та на виконання закону; з іншого – Держмитслужба є органом державного надвідомчого контролю.
Контроль за додержанням законодавства України з питань митної справи є митним контролем у широкому розумінні цього поняття й включає всю сукупність контрольних заходів Держмитслужби, спрямованих на забезпечення законності у сфері переміщення товарів, предметів, транспортних засобів через митний кордон. Захист економічних інтересів держави є пріоритетним напрямком у роботі тих державних органів, які є суб'єктами забезпечення економічної безпеки, що є складовою цілісної системи національної безпеки України. Серед них Рада національної безпеки та оборони України, Служба безпеки України, Державна податкова служба України, Міністерство транспорту та зв'язку України, Міністерство закордонних справ України, інші міністерства та відомства.
Згідно з Законом України "Про зовнішньоекономічну діяльність", зовнішньоекономічна діяльність — це діяльність суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами. Здійснювати зовнішньоекономічну діяльність за будь-яким напрямом мають право усі без винятку суб'єкти ЗЕД.
ЗЕД включає такі основні напрями:
- вихід на зовнішній ринок;
- експортно-імпортні поставки товарів, послуг та капіталів;
- валютно-фінансові та кредитні операції;
- створення та участь у діяльності спільних підприємств;
- міжнародний маркетинг;
- моніторинг національної економічної політики та економіки світогосподарських зв'язків.
Суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності в Україні є:
- фізичні особи — громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які мають цивільну правоздатність і дієздатність згідно з законами України і постійно проживають на території України;
- юридичні особи, зареєстровані як такі в Україні і які мають постійне місцезнаходження на території України (підприємства, організації та об’єднання всіх видів, включаючи акціонерні та інші види господарських товариств, асоціації, спілки, концерни, консорціуми, торговельні доми, посередницькі та консультаційні фірми, кооперативи, кредитно-фінансові установи, міжнародні об’єднання, організації та інші), в тому числі юридичні особи, майно та/або капітал яких є повністю у власності іноземних суб’єктів господарської діяльності;
- об’єднання фізичних, юридичних, фізичних і юридичних осіб, які не є юридичними особами згідно з законами України, але які мають постійне місцезнаходження на території України і яким цивільно-правовими законами України не заборонено здійснювати господарську діяльність;
- структурні одиниці іноземних суб’єктів господарської діяльності, які не є юридичними особами згідно з законами України (філії, відділення, тощо), але мають постійне місцезнаходження на території України;
- спільні підприємства за участю суб’єктів господарської діяльності України та іноземних суб’єктів господарської діяльності, зареєстровані як такі в Україні і які мають постійне місцезнаходження на території України;
- інші суб’єкти господарської діяльності, передбачені законами України.
Правові режими на території України
Національний режим – застосовується для всіх видів госпдіяльності іноземних суб’єктів, пов’язані з інвестиційною діяльністю на Україні, щодо експортно-імпортних операцій інозем суб’єктів які входять разом з Україною до економічних союзів.
Режим найбільшого сприяння – інозем суб’єкти мають певний обсяг, прав, преференцій та пільг щодо мита, податків зборів які буде сплачувати інозем суб’єкт, пільги встановлюються щодо платників в рамках спецрежиму (розглянем далі). Режим найбільшого сприяння надається на основі взаємної угоди суб’єктам госпдіяльності інших держав згідно з відповідними договорами що застосовуються у сфері зовнішньої торгівлі.
Спеціальний режим – застосовується не території спец економічних зон згідно ЗУ “Про зовнішньоекономічну діяльність”, до території митних союзів, до яких входить Україна та на основі міжнародних договорів.