Практичне заняття (2години)

Тема 1. Органи дихання

Мета: Освітня. Почати формувати знання учнів про дихальну систему людини; ознайомити із диханням як процесом, необхідним для життя; розглянути складові частини системи; повітроносні шляхи та легені - органи повітряного дихання; особливу увагу звернути на значення дихання для підтримання життєдіяльності.

Розвиваюча. Розвивати уміння порівнювати основні процеси життєдіяльності організму та їхнє значення; уміння виділяти головне та робити відповідні висновки; розвивати пам’ять, увагу, мислення.

Виховна. Виховувати бережливе ставлення до власного здоров’я та оточуючих людей.

План

1. Верхні дихальні шляхи

2. Дихальне горло, бронхи та легені

3. Діафрагма.

Методичні рекомендації: Дихання – сукупність процесів, унаслідок яких відбувається поглинання організмом кисню і виділення з нього вуглекислого газу. Процес дихання складається із:

- зовнішнього дихання;

- внутрішнього дихання;

- переносу газів кров’ю.

Розповідь про: повітроносні шляхи та органи повітряного дихання – легені.

Значення дихання.

Література [1-10]

Практичне заняття (2години)

Тема 2. Нервова регуляція процесу дихання.

Мета: Ознайомити студентів з видами дихання.

План

1. Види дихання.

2. Діяльність дихальної системи.

Методичні рекомендації: Процес дихання відбувається мимовільно. Це забезпечується завдяки нервовій і гуморальній регуляції дихання . За нервову регуляцію дихальних рухів відповідальний дихальний центр, розміщений у довгастому мозкові.

Гуморальна регуляція дихальних рухів тісно поєднана з нервовою. Вона спричинюється впливом певних хімічних речовин крові. Оскільки нервові клітини дихального центру чутливі до вуглекислого газу, який є в крові, вони й регулюють частоту та глибину дихальних рухів, що сприяє вирівнюванню його концентрації. На уроках фізкультури ви виконували певні фізичні вправи і спостерігали, що частота й глибина дихання збільшуються. Це відбувається тому, що під час фізичних навантажень посилюється робота скелетних м'язів, а це прискорює процеси окиснення в їхніх клітинах, а відповідно й збільшення вуглекислого газу в крові. Кров з надлишком вуглекислого газу надходить до дихального центру і спричинює його збудження, яке передається до дихальних м'язів. Людина починає дихати глибше, і це зумовлює виведення надлишку вуглекислого газу.

Література [1-10]

Практичне заняття (2години)

Тема: 3. Процес дихання.

Мета: Ознайомити студентів з практичними способами процесу дихання.

План

1. Дихальний центр.

2. Стан верхніх дихальних шляхів в процесі дихання.

3. Рух повітря.

4. Робота діафрагми.

5. Свідоме посилення чи затримка процесу обміну газів.

Методичні рекомендації: Для того щоб газообмін здійснювався нормально, повітря в легенях має постійно відновлюватися. Це відбувається завдяки дихальним рухам - вдиху і видиху, що постійно і ритмічно змінюють один одного (мал.1). Під час вдиху і видиху об'єм легенів то збільшується, то зменшується. Легені не мають власних м'язів, тому дихальні рухи відбуваються за допомогою міжреберних м'язів і діафрагми. Оскільки тиск у плевральній порожнині менший, ніж тиск у легенях, легені повторюють форму грудної порожнини, що змінюється внаслідок рухів діафрагми.

Література [1-10]