
- •Передмова
- •Передмова
- •Анатомія та фізіологія пародонта
- •Розділі. Анатомія та фізіологія пародонта
- •Розвиток пародонта
- •Р о з ділі. Анатомія та фізіологія пародонта
- •Розвиток пародонта
- •Розвиток пародонта
- •Розділ і. Анатомія та фізіологія пародонта
- •Розвиток пародонта
- •Розділ і. Анатомія та фізіологія пародонта
- •Кровопостачання пародонта
- •Лімфатично система пародонта
- •— Щічний нерв; 6 — язиковий нерв; 7 — нижній комірковий нерв; 8 — нервове сплетення нижньої щелепи
- •Розділ і. Анатомія та фізіологія пародонта
- •Функції пародонта
- •Розділі. Анатомія та фізіологія пародонта
- •Р о з д і л 2. Обстеження хворого
- •Р о з д і л 2. Обстеження хворого
- •Р о з д і л 2. Обстеження хворого
Розділ і. Анатомія та фізіологія пародонта
У цілому кістка коміркових відростків містить 30—40 % органічних речовин (переважно колаген) і 60—70 % мінеральних солей і води.
Корені зубів фіксуються у спеціальних заглибленнях щелеп — комірках. У комірках виділяють 5 стінок: присінкову, язикову (піднебінну), медіальну, дистальну і дно. Зовнішня та внутрішня стінки комірок складаються з двох шарів компактної речовини, які в різних групах зубів з'єднуються на різних рівнях. Лінійний розмір комірки дещо коротший довжини відповідного зуба, у зв'язку з чим край комірки не досягає рівня емалево-цементного з'єднання, а верхівка кореня через наявність періодонта нещільно прилягає до дна комірки (мал. 47).
Кровопостачання пародонта
Пародонт забезпечується кров'ю гілок верхньо- та нижньощелепних артерій, які відходять від зовнішньої сонної артерії. До ясен верхньої щелепи надходять анастомози, які утворюються судинами зовнішньої артеріаль-
Мал. 48. Кровопостачання щелепно-лицевої ділянки: А — артерії: 1 — спільна сонна; 2 — внутрішня сонна; З — зовнішня сонна; 4 — щелепна; 5 — поверхнева скронева; 6 — нижньощелепна; 7 — задні верхні коміркові; 8 — передні верхні коміркові; 9 — різцевого каналу; 10 — велика і малі піднебінні; 11 — підборідні гілки; 12 — лицева; 13 — язикова Б — вени: / — верхня щитоподібна; 2 — лицева; З — язикова; 4 — нижньощелепна; 5 — крилоподібне сплетення; 6 — передні щелепні; 7 — скронева
Мол. 49. Сітчастий тип мікроцирку-
ляторного русла: / — аферентна артерія; 2 — артеріола; З — метартеріола; 4 — прекапіляр; 5 — капіляри; 6 — артеріоло-венулярний анастомоз; 7 — венула; 8 — стовщення середньої стінки та звуження просвіту судин
РОЗВИТОК
ПАРОДОНТА
щелепи: ного пародонта:
І — ясенна зона; II — коміркова зо- 1 — капілярна сітка; 2 — судинна ман на; III — верхівкова зона жетка; 3 — капіляри
ної дуги верхньої щелепи. До присінкової поверхні ясен кров притікає від анастомозів між зовнішньою артеріальною дугою, щічною та верхньою губною артеріями. Ясна нижньої щелепи кровопостачаються артеріальними гілками внутрішньої артеріальної дуги, з язикової поверхні — язиковою артерією (мал. 48, 49).
Кровопостачання пародонта характеризується специфічністю васкуля-ризації завдяки розгалуженій сітці судинних анастомозів з мікроциркуля-торними системами та колатеральними шляхами з прилеглими тканинами. Розрізняють три зони судинної сітки пародонта: ясенну, коміркову та верхівкову (мал. 50).
У яснах переважають капіляри, прекапіляри та артеріоли у вигляді петель та клубочків. Кожний ясенний сосочок має 4—5 артеріол, що йдуть паралельно й утворюють сплетення біля його основи. Осьовий капіляр сосочка ясен розвинений краще від інших, його довжина сягає 1,5 мм. Узагалі капіляри ясен мають значну довжину, яку можна порівняти з довжиною капілярів нирок. Унаслідок такої розгалуженості капілярів кровотік у них дещо інтенсивний та сповільнений, що сприяє найповнішому надходженню поживних речовин та кисню з крові в прилеглу тканину. З іншого боку — в тканини ясен можуть також легко проникати наявні у крові токсичні речовини, чим пояснюють значну частоту уражень ясен при різних інтоксикаціях.
Капіляри близько підходять до поверхні ясен. У ділянці шийки зуба та ясенних сосочків численні петле- та підковоподібні капілярні клубочки утворюють добре виражену судинну манжетку, яка внаслідок гідростатичного тиску сприяє щільному приляганню ясенного краю до зуба (мал. 51).
Розділ
і.
АНАТОМІЯ
ТА ФІЗІОЛОГІЯ ПАРОДОНТА
Мал. 52. Схематичне зображення кровопо- Мол. 53. Периферійне крово- стачання ясен постачання ясен. х8:
А — коміркова кістка; Б — ясенна борозна (за І. Glickman, 1990)
Мал. 54. Кровопостачання пародонта: А — схема, Б — мікрофотограма, ><8 (за Н. Goldman, W. Cohen, 1980)
Серед капілярів ясен є такі, що в даний момент не функціонують і перебувають у спалому стані.
За сучасним поглядом, наявність шунтів та значний розвиток анасто-мозів між артеріальними та венозними судинами пародонта свідчить про відсутність у ньому артерій кінцевого типу (мал. 52, 53).
Зв'язковий апарат пародонта постачається кров'ю з двох джерел: коміркових артерій та зубних артеріальних гілок. На верхівці міжкоміркової перегородки судини проникають через окістя в ясна. Зубна артеріальна гілка
РОЗВИТОК ПАРОДОНТА
перед входженням через верхівковий отвір кореня дає розгалуження до па-родонта.
У зв'язковий апарат кровоносні судини проникають через перфорації кортикальної пластинки комірки. У комірці вони розміщуються переважно у прошарках пухкої сполучної тканини. Закінчення судин мають форму петель та клубочків. Певною мірою судини являють собою амортизувальну систему, яка рівномірно розподіляє гідравлічний тиск кореня.
Коміркова кістка кровопостачається від судин періосту, які анастомо-зують з внутрішньокістковими системами (мал. 54).