Розвиток пародонта

Ясенні міжзубні сосочки мають трикутну форму і заповнюють проміжки між сусідніми зубами. Між поверхнею зуба і ясенним краєм є щілиноподіб­ний простір завглибшки до 1,0—1,5 мм — ясенна борозна. Вона вистелена епітелієм, який прикріплюється до кутикули емалі зуба (епітеліальне при­кріплення). У нормі дно ясенної борозни знаходиться на рівні емалево-це­ментного з'єднання і з віком поглиблюється. Клінічно ясенна борозна являє собою щілину між здоровими яснами і поверхнею зубів, її основа знахо­диться на місці інтактного з'єднання епітелію із зубом (мал. 15).

У процесі пережовування їжі ясна постійно зазнають механічного на­вантаження, що відбивається на особливостях будови їх сполучної тканини та епітелію. Ясна вкриті багатошаровим плоским зроговілим епітелієм, який у ділянці ясенної борозни переходить в епітелій борозни та епітелій прикріп­лення (сполучний епітелій) і втрачає роговий шар (мал. 16, 17, 18).

Багатошаровий плоский зроговілий епітелій складається з чотирьох ша­рів: базального, остеоподібного, зернистого та рогового.

Базальний шар утворюють клітини кубічної або призматичної форми, які розміщені на базальній мембрані. Вони мають овальне ядро з одним або двома ядерцями і базофільну цитоплазму, що містить добре розвинені органели та численні проміжні кератинові філаменти (тонофіламенти). Клі­тини базального шару активно діляться (швидкість обновлення цього епіте­лію вища, ніж на інших ділянках слизової оболонки порожнини рота). Тому вони відіграють роль камбіальних елементів і забезпечують з'єднання епіте­лію з прилеглою сполучною тканиною.

Мал. 16. Структура пародонта (схема): Мол. 17. Ясна:

/ — роговий шар епітелію; 2 — зернистий шар 1 — роговий шар епітелію; 2 — зернистий

епітелію; 3 — остеоподібний шар епітелію; шар; З — остеоподібний шар; 4 — базальний

4 — базальний шар епітелію; 5 — власна плас- шар; 5 — епітеліальний сосочок; 6 — сполуч-

тинка; 5— окістя; 7— компактна пластинка нотканинний сосочок; 7 — капіляр; 8— влас- кістки; 8 — губчаста кістка на пластинка

Розділ і. АНАТОМІЯ ТА ФІЗІОЛОГІЯ ПАРОДОНТА

Мол. 18. Багатошаровий плоский зрогові- Мол. 19. Ясна. Десмосомальні контакти.

лий епітелій ясен, х 90: х 27 000

1 — роговий шар епітелію; 2 — зернистий шар; 3 — остеоподібний шар; 4 — базальний

шар; 5 — власна пластинка

Остеоподібний (шипуватий) шар складається з декількох шарів великих клітин неправильної форми з добре розвиненими органелами. Клітини в ділянках численних відростків ("шипів") з'єднані між собою десмосомами, які містять пучки тонофіламентів. Десмосоми складаються з двох симетрич­но розміщених половин, між якими зберігається міжклітинний простір; одна половина належить одній клітині, інша — сусідній. Кожна з цих половин, завдовжки близько 0,2 мкм, містить у собі ділянку плазмолеми та прилег­лий до неї щільний гомогенний шар цитоплазми (мал. 19). Кількість міто-хондрій, що містяться в цитоплазмі, зменшується в міру наближення до по­верхні епітелію. Ймовірно, це пов'язано зі зменшенням активності процесів обміну, які відбуваються в клітині (мал. 20). У міру наближення до зернис­того шару ці клітини з полігональних поступово стають плоскими.

Під час гістохімічних досліджень у цьому шарі епітелію відзначають на­явність значної кількості нейтральних глікозаміногліканів (глікогену). Існує певна залежність між кількістю глікогену і ступенем зроговіння. У разі за­палення зроговіння епітелію не відбувається і кількість глікогену в ньому різко зростає (на прижиттєвому забарвленні цього глікогену базується клі­нічна проба Шіллєра—Писарева).

Зернистий шар — тонкий, утворений кількома шарами плоских (вере­теноподібних на розрізі) клітин. Ядро — плоске, з конденсованим хрома­тином, у цитоплазмі — численні тонофіламенти, пучки яких орієнтовані паралельно до шару епітелію. У цитоплазмі виявляють гранули двох типів: кератогіалінові та пластинчасті (кератиносоми). У міру наближення до ро­гового шару клітини зернистого шару зазнають значних змін: вони стають різко плоскими, їх органели та ядра зникають, цитоплазма заповнюється філаментами.

РОЗВИТОК ПАРОДОНТА

Роговий шар — найбільш поверх­невий, утворений плоскими рогови­ми клітинами у вигляді лусочок. Вони не містять ядер, органел і заповнені кератиновими філаментами.

Мол. 20. Ясна. Висока активність сукци-

натдегідрогенази у клітинах базального

та остеоподібного шарів. * 180

Окрім епітеліальних клітин, в епі­телії ясен можуть бути виявлені та­кож меланоцити; клітини Лангерган-са, які являють собою антиген; клі­тини Меркеля, які діють як чутливі механорецептори тактильного та сен­сорного сприйняття; малі лімфоцити, перш за все Т-лімфоцити-хелпери.

Епітелій борозни є проміжним між багатошаровим плоским та спо­лучним епітелієм. Він утворює стінку ясенної борозни, складається з база­льного та остеоподібного шарів. Остеоподібний шар має незначну товщи­ну, його клітини досить плоскі, сполучнотканинні виступи не виражені.

Сполучний епітелій (епітеліальне прикріплення) складається з кількох рядів продовгуватих, розміщених паралельно до поверхні зуба, клітин. У ви­гляді комірця вони охоплюють шийку зуба, тісно прилягаючи до цемен­ту або дентину (залежно від виду відношень між емаллю та цементом у ді­лянці шийки зуба). Товщина шару клітин прикріпленого епітелію варіює від 15—20 клітин у коронковій частині до 1—2 клітин в апікальній. Клі­тини епітеліального прикріплення мають відносно широкі міжклітинні проміжки та меншу кількість десмосом, ніж епітелій ясен. За допомогою гемідесмосом клітини приєднуються до внутрішньої базальної мембрани. Вона, у свою чергу, складається з двох шарів: щільної пластини, яка при­лягає до поверхні зуба, та блис­кучої пластини (lamina lucida), до якої власне і прикріплюють­ся гемідесмосоми. Важливу роль у прикріпленні епітелію до це­менту відіграє клейка речовина, що складається з проліну, гідро-ксипроліну та глікозаміногліка-нів, які секретуються епітеліаль­ними клітинами. Разом з ясенни­ми волокнами сполучний епіте­лій виконує дуже важливу функ­цію, притискаючи ясна до по-

Мол. 21. Базальна мембрана ясен.

*90:

/ — епітелій; 2 — базальна мембрама;

З — власна пластинка

Розділ і. АНАТОМІЯ ТА ФІЗІОЛОГІЯ ПАРОДОНТА

Мол. 22. Поздовжній розріз маргінальних ясен. *9:

1 — ясенні волокна; 2 — циркулярні волокна; 3 — ко­міркова кістка (за І. Glickman, 1990)

верхні зуба, утворюючи єдиний комплекс зу-боясенного прикріплення.

Між епітелієм та сполучною тканиною власної пластинки слизової оболонки роз­міщується базальна мембрана. Вона являє собою густе сплетіння тонких ретикуляр­них (аргірофільних) волокон, завтовшки до 200 нм (мал. 21).

Власна пластинка ясен складається з со­сочкового та сітчастого шарів. Сосочковий шар утворює пухка сполучна тканина, що містить велику кількість кровоносних судин та нервових волокон з численними нервови­ми закінченнями. У ділянці ясенної бороз­ни високі сосочки цього шару згладжуються. У вільній частині ясен відзна­чається наявність лімфоцитарної інфільтрації, яка є своєрідною захисною реакцією на постійні місцеві подразники.

Сітчастий шар складається з щільної сполучної тканини з високим вмістом колагенових волокон, товсті пучки яких міцно прикріплюють яс­на до окістя коміркового відростка (прикріплені ясна). У пластинку ясен вплітаються також пучки колагенових волокон, які міцно зв'язують ясна з цементом зуба (ясенні волокна періодонтальної зв'язки). Пластинка ясен містить також і еластичні волокна. Залози та підслизова основа в яснах відсутні.

Серед пучків колагенових та сітки ретикулярних волокон, що утворю­ють основу пластинки, знаходяться скупчення клітинних елементів, які пред­ставлені фібробластами, осілими макрофагоцитами, плазмоцитами та тка­нинними базофілами.

Ясна добре іннервовані, містять інкапсульовані та некапсульовані нер­вові закінчення. Інкапсульовані утворюють так звані колби Краузе та до­тикові тільця (тільця Мейсснера). Крім того, від клубочків сосочкового шару відходять внутрішньоепітеліальні нервові закінчення. Нервово-ре­цепторний апарат сприймає відчуття болю, температурні та тактильні від­чуття.

Слизова оболонка ясен витримує значне жувальне навантаження, сприяє формуванню харчової грудки, через неї активно всмоктуються та виділяють­ся різні біологічно активні речовини, у тому числі і розчини багатьох лі­карських препаратів.

Зв'язковий апарат ясен. Строма, що складає основу ясен, у пришийко-вій ділянці (циркулярна зв'язка зуба) містить велику кількість колагенових, еластичних та ретикулярних (аргірофільних) волокон. Така насиченість зв'яз-