
- •Передмова
- •Передмова
- •Анатомія та фізіологія пародонта
- •Розділі. Анатомія та фізіологія пародонта
- •Розвиток пародонта
- •Р о з ділі. Анатомія та фізіологія пародонта
- •Розвиток пародонта
- •Розвиток пародонта
- •Розділ і. Анатомія та фізіологія пародонта
- •Розвиток пародонта
- •Розділ і. Анатомія та фізіологія пародонта
- •Кровопостачання пародонта
- •Лімфатично система пародонта
- •— Щічний нерв; 6 — язиковий нерв; 7 — нижній комірковий нерв; 8 — нервове сплетення нижньої щелепи
- •Розділ і. Анатомія та фізіологія пародонта
- •Функції пародонта
- •Розділі. Анатомія та фізіологія пародонта
- •Р о з д і л 2. Обстеження хворого
- •Р о з д і л 2. Обстеження хворого
- •Р о з д і л 2. Обстеження хворого
Розвиток пародонта
Ясенні міжзубні сосочки мають трикутну форму і заповнюють проміжки між сусідніми зубами. Між поверхнею зуба і ясенним краєм є щілиноподібний простір завглибшки до 1,0—1,5 мм — ясенна борозна. Вона вистелена епітелієм, який прикріплюється до кутикули емалі зуба (епітеліальне прикріплення). У нормі дно ясенної борозни знаходиться на рівні емалево-цементного з'єднання і з віком поглиблюється. Клінічно ясенна борозна являє собою щілину між здоровими яснами і поверхнею зубів, її основа знаходиться на місці інтактного з'єднання епітелію із зубом (мал. 15).
У процесі пережовування їжі ясна постійно зазнають механічного навантаження, що відбивається на особливостях будови їх сполучної тканини та епітелію. Ясна вкриті багатошаровим плоским зроговілим епітелієм, який у ділянці ясенної борозни переходить в епітелій борозни та епітелій прикріплення (сполучний епітелій) і втрачає роговий шар (мал. 16, 17, 18).
Багатошаровий плоский зроговілий епітелій складається з чотирьох шарів: базального, остеоподібного, зернистого та рогового.
Базальний шар утворюють клітини кубічної або призматичної форми, які розміщені на базальній мембрані. Вони мають овальне ядро з одним або двома ядерцями і базофільну цитоплазму, що містить добре розвинені органели та численні проміжні кератинові філаменти (тонофіламенти). Клітини базального шару активно діляться (швидкість обновлення цього епітелію вища, ніж на інших ділянках слизової оболонки порожнини рота). Тому вони відіграють роль камбіальних елементів і забезпечують з'єднання епітелію з прилеглою сполучною тканиною.
Мал. 16. Структура пародонта (схема): Мол. 17. Ясна:
/ — роговий шар епітелію; 2 — зернистий шар 1 — роговий шар епітелію; 2 — зернистий
епітелію; 3 — остеоподібний шар епітелію; шар; З — остеоподібний шар; 4 — базальний
4 — базальний шар епітелію; 5 — власна плас- шар; 5 — епітеліальний сосочок; 6 — сполуч-
тинка; 5— окістя; 7— компактна пластинка нотканинний сосочок; 7 — капіляр; 8— влас- кістки; 8 — губчаста кістка на пластинка
Розділ
і.
АНАТОМІЯ
ТА ФІЗІОЛОГІЯ ПАРОДОНТА
лий епітелій ясен, х 90: х 27 000
1 — роговий шар епітелію; 2 — зернистий шар; 3 — остеоподібний шар; 4 — базальний
шар; 5 — власна пластинка
Остеоподібний (шипуватий) шар складається з декількох шарів великих клітин неправильної форми з добре розвиненими органелами. Клітини в ділянках численних відростків ("шипів") з'єднані між собою десмосомами, які містять пучки тонофіламентів. Десмосоми складаються з двох симетрично розміщених половин, між якими зберігається міжклітинний простір; одна половина належить одній клітині, інша — сусідній. Кожна з цих половин, завдовжки близько 0,2 мкм, містить у собі ділянку плазмолеми та прилеглий до неї щільний гомогенний шар цитоплазми (мал. 19). Кількість міто-хондрій, що містяться в цитоплазмі, зменшується в міру наближення до поверхні епітелію. Ймовірно, це пов'язано зі зменшенням активності процесів обміну, які відбуваються в клітині (мал. 20). У міру наближення до зернистого шару ці клітини з полігональних поступово стають плоскими.
Під час гістохімічних досліджень у цьому шарі епітелію відзначають наявність значної кількості нейтральних глікозаміногліканів (глікогену). Існує певна залежність між кількістю глікогену і ступенем зроговіння. У разі запалення зроговіння епітелію не відбувається і кількість глікогену в ньому різко зростає (на прижиттєвому забарвленні цього глікогену базується клінічна проба Шіллєра—Писарева).
Зернистий шар — тонкий, утворений кількома шарами плоских (веретеноподібних на розрізі) клітин. Ядро — плоске, з конденсованим хроматином, у цитоплазмі — численні тонофіламенти, пучки яких орієнтовані паралельно до шару епітелію. У цитоплазмі виявляють гранули двох типів: кератогіалінові та пластинчасті (кератиносоми). У міру наближення до рогового шару клітини зернистого шару зазнають значних змін: вони стають різко плоскими, їх органели та ядра зникають, цитоплазма заповнюється філаментами.
РОЗВИТОК ПАРОДОНТА
Мол.
20. Ясна. Висока активність сукци-
натдегідрогенази
у клітинах базального
та
остеоподібного шарів. * 180
Епітелій борозни є проміжним між багатошаровим плоским та сполучним епітелієм. Він утворює стінку ясенної борозни, складається з базального та остеоподібного шарів. Остеоподібний шар має незначну товщину, його клітини досить плоскі, сполучнотканинні виступи не виражені.
Мол. 21. Базальна мембрана ясен.
*90:
/ — епітелій; 2 — базальна мембрама;
З — власна пластинка
Розділ і. АНАТОМІЯ ТА ФІЗІОЛОГІЯ ПАРОДОНТА
1 — ясенні волокна; 2 — циркулярні волокна; 3 — коміркова кістка (за І. Glickman, 1990)
верхні зуба, утворюючи єдиний комплекс зу-боясенного прикріплення.
Між епітелієм та сполучною тканиною власної пластинки слизової оболонки розміщується базальна мембрана. Вона являє собою густе сплетіння тонких ретикулярних (аргірофільних) волокон, завтовшки до 200 нм (мал. 21).
Власна пластинка ясен складається з сосочкового та сітчастого шарів. Сосочковий шар утворює пухка сполучна тканина, що містить велику кількість кровоносних судин та нервових волокон з численними нервовими закінченнями. У ділянці ясенної борозни високі сосочки цього шару згладжуються. У вільній частині ясен відзначається наявність лімфоцитарної інфільтрації, яка є своєрідною захисною реакцією на постійні місцеві подразники.
Сітчастий шар складається з щільної сполучної тканини з високим вмістом колагенових волокон, товсті пучки яких міцно прикріплюють ясна до окістя коміркового відростка (прикріплені ясна). У пластинку ясен вплітаються також пучки колагенових волокон, які міцно зв'язують ясна з цементом зуба (ясенні волокна періодонтальної зв'язки). Пластинка ясен містить також і еластичні волокна. Залози та підслизова основа в яснах відсутні.
Серед пучків колагенових та сітки ретикулярних волокон, що утворюють основу пластинки, знаходяться скупчення клітинних елементів, які представлені фібробластами, осілими макрофагоцитами, плазмоцитами та тканинними базофілами.
Ясна добре іннервовані, містять інкапсульовані та некапсульовані нервові закінчення. Інкапсульовані утворюють так звані колби Краузе та дотикові тільця (тільця Мейсснера). Крім того, від клубочків сосочкового шару відходять внутрішньоепітеліальні нервові закінчення. Нервово-рецепторний апарат сприймає відчуття болю, температурні та тактильні відчуття.
Слизова оболонка ясен витримує значне жувальне навантаження, сприяє формуванню харчової грудки, через неї активно всмоктуються та виділяються різні біологічно активні речовини, у тому числі і розчини багатьох лікарських препаратів.
Зв'язковий апарат ясен. Строма, що складає основу ясен, у пришийко-вій ділянці (циркулярна зв'язка зуба) містить велику кількість колагенових, еластичних та ретикулярних (аргірофільних) волокон. Така насиченість зв'яз-