Міністерство освіти і науки України

Криворізький технічний університет

Кафедра рудникової аерології та охорони праці

САМОСТІЙНА РОБОТА

з дисципліни БЖД

вик. студент гр.ЗОА-13ВП-1 Хечоян А.С.

перевір. к.т.н., доц. Пищикова О.В.

Кривий Ріг, 2013

Вступ

Проблема працездатності є центральною в фізіології і психології праці, оскільки ефективна трудова діяльність може бути забезпечена лише на основі врахування фізіологічних і психологічних закономірностей функціонування людського фактора. Саме завдяки працездатності можлива реалізація знань, умінь і досвіду людини. Працездатність людини є фізіологічною основою продуктивності праці.

Загальний рівень працездатності конкретної людини як максимально можливий психофізіологічний потенціал визначається такими факторами, як:

1) стан здоров’я;

2)м’язова сила і витривалість та їх співвідношення; 3)властивості нервових процесів (сила, рухливість, врівноваженість); 4)біоенергетичні процеси і резерви організму; 5) психічні функції. Загалом вона залежить від віку і статі людини, соціально-економічних умов життя і праці. Загальний рівень працездатності, характерний для конкретної людини, є досить стабільним, а зміни його відбуваються повільно і мають тривалий характер. З огляду на це розрізняють повну, часткову та залишкову працездатність. Під повною працездатністю розуміють здатність людини до праці без обмежень, а під частковою — з певними обмеженнями. Залишкова працездатність характерна для осіб старшого віку і зумовлена зменшенням фізіологічного потенціалу внаслідок старіння. Наявність її дозволяє цим людям пропонувати свої послуги праці на ринку робочої сили. Загальна працездатність, яка характеризується фізичною і розумовою працездатністю та емоційною стійкістю людини, реалізується в процесі праці як професійна працездатність. Ефективність професійної працездатності залежить: 1) від трудових навантажень; 2) умов виробничого середовища; 3) професійної підготовки і професійної придатності до даного виду праці; 4) мотивації. Всі ці фактори зумовлюють трудове напруження, тобто підвищення інтенсивності фізіологічних і психічних процесів, які забезпечують професійну діяльність.

При визначенні працездатності виходять з таких критеріїв, як стан здоров’я людини і ефективність праці. В одних випадках підвищення ефективності праці не супроводжується змінами в стані здоров’я за умови значних коливань трудового напруження, в інших — ефект діяльності виявляється при такому рівні трудового напруження, яке зашкоджує здоров’ю. Отже, працездатність можна визначити як максимальну ефективність діяльності людини при такому рівні функціональної мобілізації, яка не викликає перенапруження організму. Професійна працездатність людини в залежності від багатьох факторів зазнає короткотривалих коливань протягом робочої зміни, доби, тижня, які мають закономірний характер.

Завдання 1

Побудувати графік працездатності. Користуючись графіком зміни працездатності, найдіть істинні твердження (вихідні дані табл. 1).

Користуючись графіком зміни працездатності знаходимо істинні твердження:

Збільшення працездатності	Втомлення	Зменшення працездатності	Мінімальна працездатність	Максимальна працездатність	Початок виконання домашнього завдання	Краще виконувати домашнє завдання
15.00	7.00-8.00	11.30-12.00	19.00	15.00	14.00	7.00-8.00
Неістина	Неістина	Неістина	Неістина	Неістина	Неістина	Істина

Завдання 2.

Складіть розклад занять з названих предметів на один день з урахуванням працездатності (вихідні дані табл. 2).

Найбільший середній показник рівня розумової працездатності у студентів на 1-2 парах. Він становить відповідно 75,4 % і 91,1 %. Виявлене достовірне зниження (до 49,1 %) зниження рівня показника уваги на четвертій парі порівняно з другою парою. Таким чином:

1 пара - Фізика (л.)

2 пара - Розробка родовищ (пр.)

3 пара - Філософія (пр.)

4 пара - Історія України (пр.)

Завдання 3

Визначити категорію важкості працівників, якщо відомі на протязі кожної години робочої зміни його витрати енергії (вихідні дані табл. 3).

Категорія робіт - розмежування робіт за важкістю на основі загальних енерговитрат організму.

Легкі фізичні роботи (категорія I) охоплюють види діяльності, при яких витрата енергії дорівнює 105-140 Вт (90-120 ккал/год.) - категорія Iа та 141-175 Вт (121-150 ккал/год.) - категорія Iб. До категорії Iа належать роботи, що виконуються сидячи і не потребують фізичного напруження. До категорії Iб належать роботи, що виконуються сидячи, стоячи або пов'язані з ходінням та супроводжуються деяким фізичним напруженням.

Фізичні роботи середньої важкості (категорія II) охоплюють види діяльності, при яких витрата енергії дорівнює 176-232 Вт (151-200 ккал/год.) - категорія IIа та 233 - 290 Вт (201-250 ккал/год.) - категорія IIб. До категорії IIа належать роботи, пов'язані з ходінням, переміщенням дрібних (до 1 кг) виробів або предметів в положенні стоячи або сидячи і потребують певного фізичного напруження. До категорії IIб належать роботи, що виконуються стоячи, пов'язані з ходінням, переміщенням невеликих (до 10 кг) вантажів та супроводжуються помірним фізичним напруженням.

Важкі фізичні роботи (категорія III) охоплюють види діяльності, при яких виграти енергії становлять 291-349 Вт (251-300 ккал/год.). До категорії III належать роботи, пов'язані з постійним переміщенням, перенесенням значних (понад 10 кг) вантажів, які потребують великих фізичних зусиль.

Згідно таблиці 3, витрати енергії составляють: за 75 хв.-84 ккал., 84 ккал/75 хв = 1,12 ккал/хв. 1,12*60 хв.=67,2 ккал/год - легкі фізичні роботи (категорія I) охоплюють види діяльності, при яких витрата енергії дорівнює 105-140 Вт (90-120 ккал/год.) - категорія Iа- належать роботи, що виконуються сидячи і не потребують фізичного напруження.