3.7. Взаємовідношення міграційних трас з просторовими об’ємами

Траси проходів або проїздів можуть бути пов’язані з простором, з яким вони з’єднуються так:

Повз просторові об’єми (рис. 3.40):

– зберігається цілісність кожного просторового об’єму;

– прохід має гнучку конфігурацію;

– для зв’язку проходу з об’ємами може використовуватися проміжний простір.

Рис. 3.40. Прохід або проїзд повз просторові об’єми

Крізь просторові об’єми (рис. 3.41):

– прохід може йти крізь просторові об’єми по осі, під кутом або по краю;

– прохід, що перетинає простір, утворює всередині нього ділянки, де можна зупинятися й рухатися.

Рис. 3.41. Прохід або проїзд крізь просторові об’єми

У певний просторовий об’єм:

– прохід заданий розташуванням простору ― такий тип просто-рового зв’язку об’єму із проходом служить для підходу й входу у функціонально й символічно важливе приміщення (рис. 3.42).

Рис. 3.42. Прохід веде у певний просторовий об’єм

3.8. Форми міграційних просторів

Міграційні простори становлять частину будь-якого спорудження й займають значну частину архітектурного об’єму. Форма й масштаб подібних просторів повинні відповідати найрізноманітнішим потребам людських рухів під час ходьби та зупинок за необхідності відпочинку тощо.

Форми міграційного простору варіюються залежно від того, як:

– окреслені його границі;

– його форма співвідноситься з формами просторів, які він зв’язує;

– задано масштаб, пропорції, умови освітлення й огляду;

– розташовуються входи до нього;

– вирішується ситуація з перепадами рівнів (наявність сходів, пандусів тощо).

Міграційні простори бувають:

а) замкнуті ― утворюють галерею або окремі коридори, зв’язані з просторами через прорізи в стінній площині;

б) відкриті з однієї сторони ― утворюють балкон, галерею, візуально й просторово злиті зі з’єднаними просторами;

в) відкриті по обидва боки ― утворюють колонаду, що фізично продовжує простір, через який вони проходять.

Ширина й висота перехідного простору повинні пропорційно відповідати типу руху в ньому. Громадський променад повинен відрізнятися за масштабом від переходу в приватному маєтку або від службового коридору.

Вузький замкнутий прохід, природно, спонукає рухатися вперед. Секційне розширення міграційного простору дозволяє збільшити потік руху, створити місця для зупинки, забезпечити різноманітний огляд. Його можна також збільшувати за рахунок злиття із просторами, через які він проходить (рис. 3.43).

У великому просторі прохід може не мати чітких меж обрисів, у такому випадку він буде залежати від характеру використання приміщення й розташування меблів (рис. 3.44).

Сходи створюють вертикальні зв’язки між поверхами будинку або в зовнішньому просторі. Ухил сходів, заданий висотою підйому, повинен бути спроектований відповідно до реальних рухів тіла людини. По занадто крутих сходах фізично й психологічно важко, а часом і небезпечно підніматися. Східці пологих сходів повинні мати глибину та висоту, що відповідають людському кроку (рис. 3.45, 3.46).

Сходи повинні мати достатню ширину не тільки для проходу людини, але й для переміщення різноманітних предметів, у тому числі меблів і обладнання. Ширина сходів ― це також своєрідний «ключ» до визначення їхнього характеру. Широкі пологі східці начебто запрошують увійти, тоді як круті й вузькі сходи зазвичай ведуть у більш приватні приміщення (рис. 3.47).

Сходові марші перериваються сходовими майданчиками, що дозволяють відпочити під час підйому чи спуску. Разом з ухилом сходів, розташування майданчиків визначає ритм і темп руху людини на сходах. Зв’язуючи різні рівні, сходи можуть підсилювати динаміку руху, а також переривати його, визначати зміни напрямку або зупиняти рух.

а) в)

б) г)

Конфігурація сходів задає напрямок руху при підйомі або спуску. Існує декілька основних типів конфігурації: пряма, кутова, U-подібна, заокруглена, спіральна різних видів тощо (рис. 3.48 ― 3.50).

б)

Сходи являють собою тривимірну форму, оскільки їхній спуск і підйоми відбуваються в тривимірному просторі. Ця особливість за умов відповідного облаштування і оздоблення дозволяє трактувати сходи як скульптурний елемент. Більше того, простір зі сходами може сформуватися в грандіозну скульптурно-сходову композицію (рис. 3.51― 3.53).

Рис. 3.51. Скульптурно-сходова композиція ― резиденція

єпископа у Вюрцбурзі