ВСТУП

Актуальність теми дослідження. На сьогодні інформація набуває статусу четвертого, після землі, капіталу та праці фактора економічного відтворення і стає основою всіх виробничих відносин. Головний зовнішній прояв інформаційного суспільства – це інтенсивне насичення всіх сфер його життєдіяльності інформаційними продуктами та комп’ютерно-телекомунікаційними технологіями. Виходячи із цього, можна стверджувати, що цим тенденціям повинні слідувати усі ієрархічні рівні управління державою.

Стрімке розгортання державотворчих процесів в Україні, соціально-економічні реформи, розвиток науково-технологічної сфери ХХІ століття викликають різке зростання вимог до рівня інформатизації суспільства та інформаційно-аналітичного забезпечення органів державної виконавчої влади. На сучасному етапі переходу від індустріального до інформаційного суспільства у всіх провідних державах світу розвиток інформаційного простору та інформаційних технологій стає безпосереднім чинником економічного зростання, забезпечення обороноздатності країни, соціально-політичної стабільності та розвитку демократичних засад в управлінні державою.

Питання формування інформаційної та аналітичної бази для прийняття управлінських рішень на державному рівні є особливо актуальним на сучасному етапі розвитку України. Ефективна та якісна система інформаційного-аналітичного забезпечення органів державної виконавчої влади є невід'ємною складовою професійного функціонування системи державного управління. Впровадження та всебічне використання сучасних інформаційних технологій в управлінській діяльності забезпечує інформаційно-аналітичну підтримку прийняття державних управлінських рішень на всіх рівнях, супроводжує інформаційну підтримку соціально-економічного розвитку держави та її окремих регіонів, забезпечує інформаційні потреби державних службовців та інших категорій громадян, створює умови для об'єктивного формування громадської думки щодо діяльності органів влади, а також послуг, які вони надають.

Інформаційно-аналітичне забезпечення сьогодні стало прикметою усіх сфер, де акумулюються та переробляються значні потоки інформації, а наслідки прийняття рішень є критично важливими для життєдіяльності суспільства. Специфіка аналітичної діяльності в органах державної влади полягає у тому, що вона „вбудована” у процес управління, до неї висуваються особливі вимоги щодо оперативності підготовки матеріалів, їх достовірності та обґрунтованості.

Питаннями інформаційно-аналітичного забезпечення прийняття управлінських рішень займалося багато вчених та дослідників таких як: В. Д. Бакуменко [1], М. П. Бутко [3], В. О. Валетчик, Д. І. Дзвінчук [7], О. Г. Додонов [8], Р. А. Коваль [20], Л. А. Мачкур, І. М. Ібрагімова [9], Д. Я. Семир’янов [29], В. Д. Пархоменко [34], О. В. Пархоменко [28], О. С. Поважний, Я. Я. Пушак [43]. Теоретично – методологічні засади інформаційно – аналітичного забезпечення у сфері державного управління розробили В. Д. Бакуменко [1], Д. І. Дзвінчук [7] та О. С. Поважний. Методи, стратегії та аналіз створення процесу прийняття управлінських рішень як предмет своїх досліджень висвітлюють В. Д. Пархоменко, О. В. Пархоменко та В. Г. Путятін [8]. Роль інформатизації у сфері державної політики розглядають В. О. Валетчик [8], Р. А. Коваль [20], І. М. Ібрагімова [9] та інші науковці.

Мета дослідження - теоретично обґрунтувати та розробити пропозиції щодо удосконалення організації інформаційно-аналітичного забезпечення процесу вироблення та прийняття управлінських рішень.

Об’єкт дослідження - інформаційно - аналітичне забезпечення прийняття управлінських рішень органів державної влади.

Предмет дослідження – інформаційно-аналітичне забезпечення процесу прийняття управлінських рішень в Надвірнянській райдержадміністрації.

Відповідно до мети, об’єкта та предмета визначено такі завдання:

— проаналізувати поняттєво-термінологічний апарат інформаційно – аналітичного забезпечення ( далі – ІАЗ) прийняття управлінських рішень органів державної влади;

— охарактеризувати інформаційні ресурси як основу ІАЗ;

— виокремити етапи здійснення ІАЗ прийняття управлінських рішень органів державної влади;

— проаналізувати організаційну структуру та основні напрями діяльності органів державної влади;

— проаналізувати інформаційно – аналітичне забезпечення органів державної влади;

— запропунувати шляхи вдосконалення інформаційно – аналітичного забезпечення для прийняття управлінських рішень органів державної влади.

Методи дослідження. Для досягнення мети й успішного вирішення завдань дипломної роботи застосовано комплекс загальнонаукових підходів і таких методів дослідження як: синтезу – для вивчення понять «інформаційно-аналітичне забезпечення»; порівняння – для визначення загального та специфічного в системі інформаційно-аналітичного забезпечення процесу прийняття управлінських рішень загальним відділом Надвірнянської районної державної адміністрації; системний підхід – для дослідження окремих компонентів інформаційно-аналітичного забезпечення прийняття управлінських рішень; абстрагування та узагальнення – для узагальнень суджень про стан інформаційно-аналітичного забезпечення процесу прийняття управлінських рішень органів державної влади на основі аналізу загального відділу Надвірнянської районної державної адміністрації.

Практичне значення роботи полягає у тому, що її результати можуть бути використані для вирішення ряду завдань з організації інформаційно-аналітичного забезпечення процесу вироблення та прийняття управлінських рішень загальним відділом Надвірнянської районної державної адміністрації

та попередження чи вирішення проблем, пов'язаних із забезпеченням інформаційно-аналітичної підтримки обраним для аналізу відділом процесу вироблення та прийняття управлінських рішень.

Структура дипломної роботи. Структура роботи складається із: вступу, два розділи (шість підрозділів), висновки, загальний обсяг яких складає 61 сторінку. Список використаних джерел складається із 50-х посилань. У роботі вміщено 4 таблиці та 15 рисунків.

В першому розділі описано поняттєво-термінологічний апарат інформаційно – аналітичного забезпечення прийняття управлінських рішень, визначено інформаційний ресурс як осну ІАЗ та здійснено етапи ІАЗ.

В другому розділі розповідається про Надвірнянську рда, здійснено аналіз ІАЗ прийняття управлінських рішень райдержадміністрації та охарактеризовано шляхи вдосконалення ІАЗ у Надвірнянській рда.

Розділ 1 теоретичні основи інформаційно - аналітичноно забезпечення процесу прийняття управлінських рішень

1. Поняттєво-термінологічний апарат інформаційно – аналітичного забезпечення прийняття управлінських рішень.

Інформаційне забезпечення є важливою функцією у державно-управлінській діяльності. За відсутності необхідної інформації складно приймати об’єктивні та своєчасні державні управлінські рішення. У зв'язку з цим, робота державних органів має забезпечуватися своєчасною інформаційною підтримкою. Термінологічний аспект відіграє важливу роль у будь-якому дослідженні, тож нами здійснено систематизацію визначення термінів «інформаційно-аналітичне забезпечення», «прийняття управлінських рішень» та його окремих складових.

У наукових дослідженнях спостерігається різні підходи до визначення поняття інформаційного забезпечення, наприклад:

─ Л. Терещенко та І. Матвієнко-Зубенко дають визначення інформаційному забезпеченню як важливому елементу автоматизованих інформаційних систем обліку, призначених для відображення інформації, що характеризує стан керованого об’єкта і є основою для прийняття управлінських рішень;

─ Р. Калюжний та В. Цимбалюк під інформаційним забезпеченням системи управління розуміють поєднання усієї інформації, що використовується, специфічних засобів і методів її опрацювання, а також

діяльність фахівців щодо ефективного використання даних, відомостей, знань в організації управління конкретною системою;

─ Л. Балабанова та Т. Алачова визначають інформаційне забезпечення як сукупність дій з надання необхідної для управлінської діяльності інформації в зазначене місце на основі певних процедур із

заданою періодичністю.

З точки зору державного управління такі автори як В. Попов, С. Телешун, Д. Семир’янов, Я. Пушак, М. Бутко та ін. трактують по-різному це визначення, наприклад:

Як зазначає С. Телешун, інформаційно-аналітичне забезпечення – це сукупність технологій, методів збирання та обробки інформації, що характеризує об’єкт управлінського впливу(соціальні, політичні, економічні й інші процеси), специфічних прийомів їх діагностики, аналізу й синтезу, а також оцінки наслідків прийняття різних варіантів політичних рішень [32, с. 9].

Д. Семир’янов розробив своє визначення: інформаційно-аналітичне забезпечення– сукупність дій та заходів, на основі концепцій, методів, засобів і нормативно-методичних матеріалів зі збирання, обробки та аналізу даних, відомостей, знань на основі інформаційних технологій з метою визначення найефективніших управлінських рішень [29, с. 39].

І. Ібрагімова подає таке визначення, що інформаційно-аналітичне забезпечення державного управління – формування політичного потенціалу органів, що здійснюють державне управління, як здатності розробляти й впроваджувати послідовну ґрунтовну державну політику [9 с.33].

Метою ІАЗ державних органів виконавчої влади, як вважає Р. Коваль, є створення умов для прийняття ефективних державно-управлінських рішень, а саме ІАЗ розглядає як процес створення оптимальних умов задля задоволення інформаційних потреб та реалізації посадових обов'язків органів державної влади на основі формування та використання інформаційних ресурсів [20].

А. Пугач робить акцент на тому, що систему інформаційно-аналітичного забезпечення управління слід визначити як взаємозалежну та відповідним чином сформовану сукупність організаційних, організаційно-правових, інформаційних, методичних, програмно-технологічних компонентів, що забезпечує необхідну якість прийнятих управлінських рішень за рахунок раціонального використання інформаційних ресурсів та інформаційних технологій [42].

Я. Пушак розуміє під інформаційно-аналітичним забезпеченням сукупність вихідних даних, показників та методів їх визначення і аналітичної оцінки, що може бути науково методичною передумовою для прийняття регіональними органами управління відповідних рішень під час визначення ефективних напрямків розвитку підприємництва [43, с. 31].

М. Бутко визначив, що інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності органів виконавчої влади та місцевого самоврядування –основа процесів визначення та прийняття науково-обґрунтованих управлінських рішень, що базується на сучасних інформаційних технологіях, методах аналізу синтезу інформації, відповідній системі науково-технічної та економічної інформації; [3, с. 35].

Отже проаналізувавши дані визначення нами зроблено підсумок, що всі науковці акцентують на важливості двох компонентів ІАЗ, а саме на інформаційному аспекті та аналітичному, оскільки всі вихідні дані, які є необхідними для прийняття рішення потребують аналітичної оцінки та комплексного аналізу.

Термін "інформаційно-аналітичне забезпечення" становлять два взаємопов’язані елементи, а саме:

– інформаційний – відносно самостійної діяльності спеціально підготовлених фахівців, зайнятих пошуком, відбором, обробкою, накопиченням, узагальненням і збереженням інформаційних одиниць (перший етап процесу інформаційно-аналітичного забезпечення у системі управління будь-якого механізму);

– аналітичний – як похідний другий етап процесу інформаційно-аналітичного забезпечення у системі управління будь-якого механізму: виробництво спеціально підготовленими фахівцями на підставі наявних інформаційних одиниць і складних розумових процесів нового знання щодо явища або події, що вивчається [1].

Систему інформаційного – аналітичного забезпечення управління слід визначити як взаємозалежну та відповідним чином сформовану сукупність організаційних, організаційно-правових, інформаційних, методичних, програмно-технологічних компонентів, що забезпечує необхідну якість прийнятих управлінських рішень за рахунок раціонального використання інформаційних ресурсів та інформаційних технологій. З поєднанням принципів проблемної орієнтації та програмно-цільової установки як відносно тематики інформаційного забезпечення, так і відносно вибірковості підготовки інформації та доведення її до керівників відповідно до їх місця в системі управління та основних функціональних обов'язків.

Таким чином, інформаційно - аналітичне забезпечення є основою послідовного ланцюга етапів підготовки, прийняття та реалізації управлінського рішення, то вважаємо за доцільне виявити складові в системі інформаційного забезпечення прийняття управлінських рішень:

Інформаційно - аналітичне забезпечення

↓ ↓ ↓

інформаційні ресурси;

програмне забезпечення;

організація інформаційно-аналітичної роботи

Рис.1.1 Складові ІАЗ

Дамо визначення цим складовим:

− інформаційні ресурси – це упорядкована сукупність інформації в будь-якій формі та вигляді, яка забезпечує систему управління відповідною кількістю даних, відомостей, знань для прийняття управлінських рішень;

− програмне забезпечення − технічні засоби обробки, зберігання та поширення інформації; програмні, технічні, організаційні засоби комп’ютерної мережі, призначені для розв’язання завдань користувачів;

− організація інформаційно - аналітичнї роботи − діяльність фахівців, що спрямована на дослідження, організацію збирання, реєстрації, передавання та оцінки інформаційного потоку про зовнішні та внутрішні фактори функціонування системи.

Наступним елементом інформаційно-аналітичного забезпечення є його аналітична складова. Згідно із Сурміним Ю. термін «аналітика», звичайно, включає два змісти. Під аналітикою розуміють, насамперед, галузь діяльності, що стрімко розвивається і базується на одержанні інформації за допомогою аналітичних методів для потреб практичної діяльності. Бачимо, що в цьому аспекті аналітика виступає як діяльність із виробництва знання про процес і в процесі вироблення, прийняття та реалізації державно-управлінських рішень [28].

За Курносовим Ю. і Конотоповим П. аналітика – це дисципліна, що поєднує три найважливіші компоненти: методологію інформаційно-аналітичної роботи, організаційне забезпечення цього процесу й технолого-методологічне забезпечення розроблення та створення інструментальних засобів для її ведення. На основі цього надається таке її визначення: «Аналітика – це цілісна сукупність принципів методологічного, організаційного й технологічного забезпечення індивідуальної й колективної розумової діяльності, що дає змогу ефективно опрацьовувати інформацію з метою вдосконалювання якості наявних і придбання нових знань, а також підготовки інформаційної бази для прийняття оптимальних управлінських рішень» [21, с. 28].

Більшість науковців поєднує терміни «інформаційна діяльність» та «аналітична діяльність» шляхом застосування єдиного терміну «інформаційно-аналітична діяльність». Так, інформаційно-аналітична діяльність, за Матвієнко О., – це сукупність дій та заходів на основі методів та засобів для збирання, накопичення, обробки та аналізу даних на основі інформаційних технологій з метою обґрунтування прийняття рішень для здійснення організуючого впливу на ті сфери суспільного життя, що вимагають регулювання через систему органів місцевого самоврядування [25, с. 45].

Згідно із Матвієнко О., загальна мета інформаційно-аналітичного забезпечення прийняття управлінських рішень – підвищення ефективності управління на основі керованого задоволення інформаційних потреб суб’єктів управління, тобто осіб, які приймають рішення [25, с. 31].

На нашу думку, інформаційно - аналітичне забезпечення повинно включати комплекс взаємопов’язаних методів, заходів і засобів, які реалізують основу для прийняття управлінських рішень, а також становлять взаємопов’язану систему методів, заходів, засобів, які реалізують створення і функціонування технології процесу збирання, передачі, переробки, зберігання та видачі, а також використання інформації з метою здійснення ефективної діяльності в тій чи іншій сфері.

Інформаційно-аналітичне забезпечення сьогодні стало необхідним елементом ефективного функціонування всіх видів діяльності, які передбачають акумулювання та перероблення значних потоків інформації, а наслідки прийняття рішень під час здійснення такої діяльності є критично важливими для життєдіяльності суспільства. На підставі аналізу праць наступних авторів: Матвієнко О., Резченко Є.О. й Терещенко Д. [25; 44; 30], можемо зробити висновок, що специфіка інформаційно-аналітичної діяльності в органах державної влади полягає в тому, що вона «вбудована» у сам процес управління, до неї висуваються особливі вимоги щодо оперативності підготовки матеріалів, їх достовірності та обґрунтованості. Органи державної влади, аналізуючи дані, можуть вивчати громадську думку і впливати на її зміну, більш ефективно планувати свої програми і роботу з населенням, оцінювати вплив програми на цільовий сегмент, знаходити шляхи для задоволення потреб населення.