30. Проблема людини в філософії.

Для людини немає важливішої проблеми, ніж та, що пов’язана з її фізичним здоров’ям та психічним станом. Багато наук (фізіологія, психологія, медицина, ергономіка) досліджують цю проблему, але лише філософія у світоглядному плані обґрунтовує місце людини в світі, її призначення і сутність, а у методологічному  розробляє оптимальну стратегію комплексного вивчення, розуміння та вдосконалення людини.

П.Фейєрбах звертався до розуму, серця і волі людини, щоб пробудити в ній потяг до любові, краси і власної величі. Ф.Ніцше вважав, що справжня людина, або надлюдина, може сформуватися лише у боротьбі за своє існування та владу. Російські релігійні ідеалісти В.Соловйов, М.Бердяєв вбачали призначення людини у вільному вдосконаленні світу, у служінні "загальному ділу" наближення до ідеалу, задуманого Богом. Український філософ Г.С.Сковорода прийшов до висновку, що сили добра знаходяться в самій людині, їх треба лише відкрити й привести в дію у "сродній" праці за допомогою освіти й самосвідомості.