26. Філософські проблеми техніки та інженерної діяльності

Технічна творчість  це практична діяльність, спрямована на задоволення потреб людей за допомогою зміни штучних пристроїв і технологій.

Інженер-творець нових технологій повинен піклуватися не лише про розвиток техніки, але й про її взаємодію з біосферою, з суспільними процесами. Інженерна творчість розгортається у трьох основних галузях: пошук можливих варіантів вирішення технічної задачі, визначення і обґрунтування оптимального варіанту і проектування.

18. Діалектика та її альтернативи

Діалектика є сучасною всезагальною теорією розвитку всього сущого (буття, матерії, свідомості тощо), яка адекватно відображає його еволюцію у своїх законах, категоріях та принципах. Діалектика — це розуміння світу і такий спосіб мислення, завдяки яким різні явища, предмети, речі розглядаються через різноманітність їх зв'язків, взаємодій протилежних властивостей і тенденцій, у процесах змін і розвитку. Отже, діалектика — це філософська теорія, всезагальний метод і методологія наукового пізнання та творчості взагалі.

Нині з ідеєю розвитку погоджуються майже всі, але спостерігається неоднозначне його розуміння. Альтернативою діалектиці є інші методології, а саме метафізична, софістична, еклектична.

Метафізика — це філософський метод догматичного та консервативного мислення. З його позицій речі існують як створені один раз і назавжди, вони розташовані в певному порядку і можуть лише змінювати місце в просторі. Визначальною ознакою цього методу є механістичне розкладання цілісного об'єкта на багато незалежних одна від одної складових.

Софістика — це філософський метод аргументації, який, використовуючи гнучкість і відносність понять, вириває із загального зв'язку дійсності випадкову, несуттєву ознаку і хитрощами намагається обґрунтувати і виправдати її як суттєву і визначальну.

Еклектика — це філософський метод безпринципного, механічного поєднання в одному погляді різних позицій без виокремлення головного, визначального, суттєутворювального положення.

20. Суспільство та його структура

25. Методи та форми наукового та науково-технічного пізнання

Наукове пізнання  процес, цілеспрямований на отримання системи знань про суттєві взаємозв’язки між явищами природи, суспільства й мислення. Специфіку наукового пізнання відображає застосування в ньому таких пізнавальних форм, як ідея, проблема, гіпотеза, концепція, теорія (взаємопов’язані, взаємообумовлюють одна одну.)

У сучасному науковому пізнанні виділяють три основних рівні наукових досліджень.

1. Фундаментальні теоретичні дослідження, спрямовані на пошук принципово нових ідей, шляхів і методів пізнання та пояснення.

2. Емпіричні дослідження. Метою цих досліджень є критичне вивчення раніше запропонованих рішень, емпірична (експериментальна) перевірка визнаних наукою законів, гіпотез.

3. Прикладні наукові дослідження. Вони спрямовані на практичне використання сформульованих наукою законів та теорій, пошуки методів практичного використання наукових знань.

На емпіричному рівні застосовують такі наукові методи, як спостереження, вимірювання, експеримент, моделювання. Велике значення в розвитку наукового пізнання має застосування історичного і логічного методів в їхній органічній єдності.

Інженерні дослідження  форма науково-технічного пізнання, що виконує функції здійснення зв’язку між технічними науками та виробничою практикою. Інженерні дослідження як вид науково-практичного пізнання виникає тоді, коли їх основою починають виступати наукові знання про природу і суспільні процеси, про можливості, обмеження й принципи створення і застосування технічного об’єкту у конкретних природних і соціальних умовах як вид наукового пізнання, інженерне пізнання здійснюється у таких формах, як соціотехнічна проблема, технічна ідея, побудова ідеалізованих виробничих схем і технічних теорій.

Специфічними методами науково-технічного пізнання виступають: конструювання, проектування, оптимізація. Основою інженерного пізнання є проектування соціотехнічних об’єктів  виробничих людино-машинних систем.

27. Проблеми суспільного прогресу та регресу в філософії. Глобальні проблеми

сучасності

28. Філософське поняття культури. Типологія культур

29. Цивілізація, її критерії та типи. Особливості сучасної цивілізації